Він просто вмів щось робити “через не можу”.
В нього була унікальна сила волі та витримка.
Він бачив ціль!
Гори – місце, де душа знаходить спокій, а дух – виклик. І якщо є людина, яка причетна до цієї філософії та яка є її уособленням, то це — Владислав Терзиул (1953–2004). Яскрава постать, справжня легенда світового та, зокрема, українського альпінізму, він залишив грандіозний слід в історії сходжень на найвищі вершини планети.
Скільки людей підкорили усі 14 гір-восьмитисячників світу? Їх список не набере й п'ятдесяти… До речі, хоча часто вживають слово “підкорити”, та це некоректно, бо гори не можна підкорити, вони завжди сильніші за людину, навіть ту, що забралась на верхівку. Гірські хребти й піки лише дозволяють стати частиною їхнього величного світу на мить, приймаючи тих, хто приходить із повагою, смиренністю та розумінням їхньої могутності.
Отже, у списку тих, хто зійшов на вершини усіх 14 восьмитисячників планети гордо майоріє синьо-жовтий прапор українця Терзиула. Шлях Владислава у горах – це історія сміливості, рішучості та нескінченної любові до вершини. Піднявшись на “смертельні висоти” без використання додаткового кисню (в балонах), своїми досягненнями він надихає альпіністів-початківців і професіоналів усього світу, своїм прикладом мотивує випробувати власні сили на гірських маршрутах.
Геолог за освітою почав займатися альпінізмом у 21-річному віці, йшов 1981 рік. Перше сходження було навчальним – на гору Піцірдаґ (2840 м) у Кавказькому регіоні, де молодий геолог зробив свої перші кроки у світі гірських вершин. І саме цей досвід змінив усе подальше життя, адже він зрозумів, що без гір вже не уявляє сенсу буття. Потім були спортивні збори в Памірі, Тянь-Шані…
Експедиції Терзиула завжди мали одну унікальну рису: він категорично відмовлявся від використання кисневих балонів. Вважав, що це робить сходження справжнім випробуванням і дозволяє максимально відчути єднання з природою.
Це при тому, що більшість альпіністів без кисню навіть не наважуються торкнутися висоти гімалайських піків. У 1990-х роках сміливець почав працювати у складі міжнародних експедицій, деякі з них організовував самостійно. Його команда жартувала, що в умовах розрідженого повітря комфортно почуваються лише хмари, реактивні літаки й сам Владислав. Однак дивував він не лише своєю фізичною витривалістю 😉
Затишок хлопець міг створити і в найсуворіших умовах гір. Геологічні походи допомогли йому освоїти мегакорисну річ… Баню! Так, нагріваючи на вогні каміння та накриваючи їх тентом, він перетворював холодні схили на справжню оазу тепла. Цей “ритуал” не лише допомагав розслабитися після важких переходів, але й додавав сил для подальших випробувань, перетворюючи природу гір на місце, де можна було відновити енергію та відчути комфорт. На вершини завжди підіймався з мінімальним набором спорядження, але незмінно брав із собою камеру.
Корисна стаття: “Що взяти в похід – спорядження для походу в гори”.
Гімалаї стали справжнім випробуванням для Владислава Терзиула, але й саме тут він досягнув безсмертної слави. Його сходження – це приклад мужності, майстерності та відданості мрії:
Наступні 3 були у складі великої Польської команди з Гданська:
Не є секретом, що 2 восьмитисячники Владиславу не були зараховані через те, що він помилково піднявся не на головні вершини: у випадку з Шиша-Пангмою він досяг центральної вершини, а на Брод-піку не пройшов гребенем до головного через хибну інформацію, отриману від базового табору. У обох випадках його висота перевищувала 8000 м. Чоловік не заперечував “незарахування” і планував виправити свої “помилки”. Його принцип звучав так: “Усе, за що беруся, намагаюся робити якнайкраще”.
Разом із клубом KULUAR ви зможете розпочати перші кроки у світ небесних вершин. У нас є маршрути для альпіністів різного рівня підготовки, а досвідчені тимлідери подбають про вашу безпеку та комфорт.
Владислав Терзиул вірив, що гори змінюють людину на краще. І, можливо, саме ваш наступний похід стане першим кроком до цієї зміни 😉
Історія відомого альпініста України сповнена героїзму, незламної волі та унікальних досягнень. Ім’я Владислава Терзиула золотими літерами вписане в літопис сходжень, він прагнув перевершити неможливе. Та п'ята за висотою гора світу забрала його до себе назавжди…
Макалу не пробачає помилок: круті схили, нестабільні погодні умови випробовують навіть найдосвідченіших. Саме цю вершину обрав Владислав для завершення своєї програми.
У 2004 році Терзиул вирушив у Гімалаї і його метою був цей найнебезпечніший восьмитисячник. Сходження стало кульмінацією його багаторічної кар'єри. Альпініст зіткнувся з усіма можливими викликами: від сильного вітру до критичного рівня кисню. Проте, як і завжди, Терзиул проявив свою майстерність і волю, досягнувши вершини. Це був тріумф його технічної підготовки та фізичної витривалості. Проте, досягнення виклику висотою в 8485 м забрало його життя. Після успішного сходження він трагічно загинув під час спуску, ймовірно, через виснаження або проблеми зі здоров'ям, викликані екстремальними умовами. Його смерть стала великою втратою для всього альпіністського світу та України зокрема. Проте спадок цієї Людини живе в його досягненнях і є прикладом для вже нових поколінь.
Історії про Владислава Терзиула передаються з вуст у вуста. Вони живуть у серцях його друзів, колег і всіх, кого надихнула його відвага. Для молодих альпіністів він взірець для наслідування. В експедиціях, у розповідях біля вогнища чи в клубах альпінізму завжди знаходиться місце для спогадів про Терзиула.
У 2015 йому посвятили книгу. Сама назва, яка написана спортивними журналістами Олексієм Гончаруком, Наталією Поляковою та Олегом Ситником “В'яжи свій вузол” розкриває ключові принципи, які керували Терзиулом у його експедиціях і житті. Вона натякає на необхідність ретельності та майстерності в кожній справі, як це є критично важливим в альпінізмі, де кожен вузол може стати питанням життя і смерті.
Також створені фільми: однойменний одеською студією “Репортер” та “Владислав Терзиул. Лінія життя”. Наразі в планах біографічний художньо-документальний про альпініста.
Окрім того, його ім’я стало частиною спортивних і культурних ініціатив. Пам'ятні заходи, фотовиставки та лекції, присвячені Владиславу Терзиулу, допомагають молодим поколінням дізнатися про нього та перейняти його філософію. Тож мотайте на вус і ви 😉