Райнгольд Месснер — альпініст, що першим зійшов на всі гори-восьмитисячники

“Мені чужі звичайні страхи. Це нісенітниця!
Якби я весь час боявся, у мене не було б часу лазити по горах.
Там, на вершині, у мене немає часу для страху.
За винятком заздалегідь явних ризиків”

Ці слова Райнгольда Месснера, а саме про нього піде тут мова, звучать як виклик буденності та ода свободі. Вони про те, що життя починається там, де закінчуються наші звичні обмеження і страхи. Зокрема, на неймовірній висоті гірських вершин — понад 8 тисяч метрів над рівнем моря. До речі, таких гір-восьмитисячників на нашій планеті налічується не багато, не мало — 14. Про них також піде мова 😉

Гори… Вони змушують забути про буденні турботи, залишаючи місце лише найважливішому – подиху, серцебиттю, ритму і бажанню рухатися далі. Вони відкривають перед нами світ, у якому кожен крок – це перемога над собою, а кожна вершина – доказ того, що можливості людини безмежні. Час, ніби зупиняється, а все навколо перетворюється на нескінченну мить тут і зараз!

Саме це відчуття штовхає мільйони людей вирушати на високі гірські хребти. Хтось шукає тут пригод, хтось – відпочинку, а хтось – натхнення. Хто “підкорив” усі 14 восьмитисячників? Та ніхто, вони лише пускають до себе у гості. І першим “відвідувачем”, якому це вдалося був Райнгольд Месснер.

Цього італійця, родом з Південного Тіроля, гори оточували ще з дитинства. Коли Месснеру було 13 років, він почав займатися скелелазінням зі своїм 11-річним братом Гюнтером. Коли Райнгольду було близько 20, він разом з братом був одним з найкращих альпіністів Європи. Розвиваючи свої навички, юнак швидко став одним із найталановитіших альпіністів свого покоління. Месснер завжди прагнув досягти неможливого, тому його підхід до сходжень був радикально відмінним від традиційного.

“Корона Землі” та інші рекорди Райнгольда Месснера в альпінізмі

Його ім'я асоціюється з неймовірною сміливістю, витривалістю та унікальними досягненнями, які стали дороговказом для наступних поколінь горосходжувачів. Райнгольд Месснер – легенда альпінізму, людина, яка неодноразово змінювала уявлення про межі можливого. Серед його найвизначніших здобутків — сходження на “Корону Землі”, тобто на усі восьмитисячники світу без кисню, а також численні рекорди, які вражають навіть найвибагливіших скептиків.

1970: Нангапарбат (8125 м) – перше сходження на незайману стіну Рупала і перший траверс гори шляхом спуску по недослідженій стіні Діаміра разом з братом Гюнтером. До цього сходження Месснер раніше не бував на восьмитисячниках.

1972: Манаслу (8163 м) – сходження на Південно-Західну стіну та перше сходження на Манаслу без додаткового кисню.

1975: Гашербрум 1 (8080 м) – перший штурм вершини без додаткового кисню з Пітером Хабелером.

1978: Еверест (8848 м) - підйом на найвищий восьмитисячник Азії та й усього світу, який Месснер здійснив без використання кисню.

1979: К2 (8611 м) – сходження частково в альпійському стилі з Міхаелем Дахером на відріг Абруцці.

1981: Шишабангма (8027 м) – сходження з Фрідлом Мутшлехнером;

Новий маршрут на Північній стіні Канченджанги, частково в альпійському стилі з Фрідлом Мутшлехнером.

1982: Канченджанга (8 586 м), Гашербрум II (8 034 м), Броуд Пік (8 051 м) – Месснер стає першою людиною, що піднялася на 3 восьмитисячники за один сезон.

Також у цьому році була невдала спроба сходження на Чо-Ойю взимку,

1983: Чо-Ойю (8188 м) – підйом з Гансом Каммерландером та Міхаелем Дахером частково новим маршрутом.

1984: Гашербрум I (8 080 м), Гашербрум II (8 034 м) – перше сходження на два восьмитисячники без повернення до базового табору (з Гансом Каммерландером).

1985: Аннапурна (8 091 м), Дхаулагірі (8 167 м) – перше сходження на північно-західну стіну Аннапурни. Обидва сходження з Гансом Каммерландером.

1986: Макалу (8 485 м) – п'ятий за висотою восьмитисячник та Лхоцзе (8 516 м) – рік, коли Месснер увійшов в історію альпінізму, як перша людина, що піднялася на всі 14 восьмитисячників.

Його знакові сходження включали також:

• Пік Вінсон (4892 м) – віддалена і холодна вершина Антарктиди;
• Аконкагуа (6961 м) – найвища точка Південної Америки;
• Деналі (6190 м) – сувора вершина Північної Америки, відома своїми екстремальними погодними умовами;
• Кіліманджаро (5895 м) – символ Африки, який захоплює своєю природною красою;
• Ельбрус (5642 м) – найвища гора Європи (за іншою класифікацією, нею являється пік Монблан, 4810 м, куди Райнгольд здійснив кілька соло сходжень).

Цікаві статті в тему: “Перші 8000 м, які гори обрати, найбезпечніший восьмитисячник”, “Програма "7 вершин". Список гір з описом”.

У 1985 році Річард Басс вперше сформулював і здійснив альпіністський виклик “Сім вершин”, піднявшись на найвищі кожного з семи континентів. Месснер запропонував інший перелік (список Месснера), замінивши гору Костюшко на індонезійську Пунчак Джая, або Піраміду Карстенша (4 884 м). З погляду альпінізму, список Месснера є більш складним. Сходження на Піраміду Карстенша має характер експедиції, тоді як сходження на Косцюшко – це легкий похід. У травні 1986 року Пет Морроу став першою людиною, яка завершила список Месснера, а сам Месснер, піднявшись на гору Вінсон у грудні 1986 року, став другим.

Райнгольд Месснер 9 разів занесений до Книги рекордів Гіннеса. Всі його досягнення класифікуються як “Перші у світі” (або “Історичні перші”). “Світовий рекорд” – це найвища категорія будь-якого світового рекорду Гіннеса. Це означає, що право власності на цей титул ніколи не закінчується. Месснер є другим рекордсменом за кількістю “світових рекордів” (після ісландського океанського веслувальника Фіана Пола, у якого їх 13).

Серед світових рекордів Месснера:

• перше сходження на Манаслу без додаткового кисню;
• перше соло-сходження на Еверест;
• перше сходження на Еверест і К2 без додаткового кисню;
• перше сходження на Гашербрум I без додаткового кисню;
• перше сходження на 3 найвищі гори без додаткового кисню;
• перший гірський хет-трик на 8 тис. м;
• перша людина, яка піднялася на всі гори-восьмитисячники;
• перша людина, яка піднялася на всі 8-тисячники без додаткового кисню.

Варто зазначити, також що Месснер — дивовижна людина, він не обмежувався лише альпіністськими досягненнями. У 1990 р. він здійснив історичний перетин Антарктиди на лижах без допомоги моторизованих засобів та собак. Ця подорож, довжиною понад 2800 км, тривала 92 дні… Також він самотужки перетнув пустелю Гобі.

На Еверест без кисню і на заборонену гору Кайлас

У 1978 році Райнгольд Месснер разом з Петером Хабелером здійснили неймовірне – зійшли на Еверест без додаткового кисню. На той час це здавалося неможливим, адже на висоті понад 8 тис. м людське тіло стикається з критичною нестачею кисню, що може призвести до серйозних наслідків або навіть смерті. Гірська хвороба не милує нікого…

Та ці двоє спростували всі сумніви, довівши, що адаптація та підготовка можуть дозволити людині витримати екстремальні умови. Це сходження не лише закарбувало їхні імена в історії, але й змінило підхід до альпінізму. Месснер ввів концепцію “чистого альпінізму”, яка передбачає мінімальне використання технічних засобів і повну довіру власним силам.

До речі, цієї концепції дотримувався всесвітньо відомий український альпініст Владислав Терзиул (на фото), якому ми також присвятили окрему статтю.

А що ж було далі? Одна з найзагадковіших гір світу… Кайлас! Розташована у Тибеті, гімалайська вершина, висотою 6638 м являться священною для багатьох релігій, включаючи індуїзм, буддизм, джайнізм і бон. Її унікальна пірамідальна форма, яка нагадує храм/ступу, надає їй особливого містичного значення.

На відміну від інших великих гір, Кайлас залишається недоторканою, альпіністи жодного разу не були на її вершині. Заборона на сходження пояснюється релігійними переконаннями та бажанням зберегти духовну чистоту цієї святині. За легендами, будь-яка спроба здійснити підйом на неї приносить нещастя, адже це місце вважається оселею богів.

У 1980-х роках, вже на той час відомий альпініст, Райнгольд Месснер навіть отримав дозвіл від китайського уряду на сходження на Кайлас (!) та все ж, в останній момент, відмовився його прийняти. Чому? Месснер неодноразово висловлював думку, що певні гори мають залишатися недоторканими, як символи духовності та гармонії між людиною і природою. Що ж, дві паралелі та зовсім різні шляхи до вершин – бажання долати фізичні межі, досягаючи нового та важливість поваги до традицій, культури та природи. Мабуть, шанобливе ставлення до Кайласу й показало, що справжні вершини – це ті, які ми долаємо як зовні, так і всередині себе.

Гірський музей і книги Райнгольда Месснера, фільми про альпініста

Райнгольд Месснер не лише розширив межі можливого, надихнувши покоління альпіністів, а й залишив у спадок унікальну культурну спадщину. Його досягнення виходять далеко за межі гірських вершин – музеї, книги та фільми розповідають про світ гір і силу людського духу.

Так у 2011 Райнхольд досяг чергової перемоги, подолав ще один етап у своєму житті - створив “П'ять гірських музеїв”, кожен з яких розкриває різні аспекти гірського королівства. Сам Месснер назвав це своїм 15-м восьмитисячником...

Тому, плануючи поїздку в Альпи, не забувайте, що у вас завжди є можливість заїхати в один із них. Система музеїв Messner Mountain Museum (МММ) тепер повністю покриває маленьку територію національного регіону Італії.

Основні локації музеїв:

1. Фірміан (Firmian) – розташований у місті Больцано, присвячений взаємодії людини та гір;
2. Ортлес (Ortles) – у місті Зульден, місце, де можна дізнатися про крижані світи і полярні експедиції.
3. Доломітес (Dolomites) – розташований в екзотичному місці на вершині гори Монте Ріта, у центрі масиву Доломіти. Висота гори 2181 м - найвищий із музеїв. Він повністю присвячений Доломітовим Альпам, їхній природі, народам та історії альпіністського освоєння;
4. Юваль (Juval) – місце, яке спочатку Месснер купив як власне житло. Дивовижний за розмірами і розташуванням замок. Міфи, казки гір, мистецтво гірських народів - тематична спеціалізація музею. Тут також є невеликий зоопарк;
5. Ріпа (Ripa) – що у містечку Бруніко. Тема – спадщина народів, що живуть у горах. Значна частина експозиції присвячена мистецтву народів Африки.

“Мої музеї є місцем зустрічей. Тут можливо, все спробувати на дотик. Колекціонування завжди було моєю пристрастю, але найбільше я колекціонував враження. Мені хочеться представити власний досвід, музеї дають мені змогу поділитися ним із широкою публікою”

Райнгольд Месснер – автор понад 70 книг, які стали справжніми бестселерами серед шанувальників гір і пригод. Найвідоміші серед них:

• “Мій Еверест”: розповідь про перше сходження на Еверест без кисню, що стало історичним проривом;
• “Кришталевий горизонт”: історія про сходження на Нанга-Парбат та втрату брата, що змінила життя Месснера назавжди;
• “На межі”: глибокий аналіз психології та фізичних викликів у горах.

Життя Райнгольда Месснера неодноразово ставало темою для кінофільмів і документальних стрічок. Його історії надихають режисерів по всьому світу, адже в них є все: драма, перемога, втрати і глибокий зв’язок з природою.

Найвідоміші фільми:

• “Месснер” (2012) - документальний фільм, який розповідає про його життя, філософію та неймовірні досягнення.
• “Нанга-Парбат” (2010) - художній фільм, присвячений трагедії на Нанга-Парбат, яка стала визначальною подією у його житті.
• “Гори” (2017) - документальна стрічка, яка досліджує зв’язок людства з горами, з участю самого Месснера.

До речі, ви можете проглянути наші добірки фільмів і книг про подорожі, гори, альпінізм і скелелазіння.

Райнгольд Месснер — це людина-легенда, яка показала, що гори являють собою не лише фізичний простір, а й місце, де народжуються великі ідеї, віра в себе і справжня свобода!