Вершини Кавказу: все про гору Казбек

Кавказькі хребти, ніби магніт, притягують туристів з усього світу. Навіть ті, кому пощастило побувати в Непалі та на власні очі побачити Еверест, не перестають прагнути гір Кавказу! І не дивно, адже тут географічно та культурно поєднались характери Європи й Азії. Тут є дикі пішохідні треки поміж реліктових лісів льодовикового періоду, потаємних термальних джерел й квітучих альпійських луків… А на лоні вічних снігів пролягають маршрути, що ведуть на піки висотою понад 4-5 тисяч метрів над рівнем моря. Один з найспокусливіших і найдоступніших для сходження, а тому найпопулярніших п'ятитисячників Кавказу — вулкан Казбек. А тому ми радо розповідаємо про цю гору та запрошуємо піднятись на знакову вершину з тимлідерами клубу KULUAR.

Коротка довідка. Казбек — це неактивний (останнє виверження було понад 2750 років тому) двовершинний стратовулкан, що підпирає небо Грузії та росії. Відповідно, маршрути на вершину ведуть з обох країн. Гора вкрита вічними снігами та льодовиками, тому підйом на пік потребує альпспорядження й уміння ним користуватись. Яка абсолютна висота Казбеку? Західна вершина нижче (приблизно 5015 м), тому беруть до уваги Східну. Офіційні грузинські джерела вказують, що найвища її точка 5054 м, а міжнародні альпіністські карти — 5033 м. Дані супутникових вимірювань також коливаються між цими значеннями. Та розбіжність у 21 метр не впливає на важливі для альпіністів “регалії” — звання п’ятитисячником і статус другого за висотою піка Грузії (після Шхари).

Більш важливо для горосходжувачів-початківців те, що Казбек ідеально підходить на роль першого 5-тисячника! Грузинський маршрут, що має категорію складності 2А, дає можливість без надмірних труднощів отримати досвід альпінізму, познайомитись з висотою та побачити запаморочливі види на величний Кавказ.

Наш досвід показує: за першими справжнім альпіністським п’ятитисячником треба їхати у сонячну Грузію, на Казбек

Де знаходиться вулкан Казбек і як дістатися до нього

Підхід до цієї вулканічної гори зі сторони Північної Осетії ми не розглядаємо доти, доки на мапі світу існує країна-агресор російська федерація. Та, відверто кажучи, і з точки зору туризму він не настільки цікавий, як трек зі сторони сонячної гостинної Сакартвело. Нитку маршруту ми розглянемо трохи нижче, а поки розкажемо про дорогу до гори Казбек, як дістатись підніжжя й що цікавенького можна подивитись в околицях.

Казбек розташований на півночі Грузії, прямо на кордоні з РФ. Однозначно кращою для знайомства з горою є грузинська сторона — безпечніша, мальовничіша і дозволяє відчути справжню атмосферу Кавказу

Найзручніше стартувати з Тбілісі, бо більшість літаків прибуває в Міжнародний аеропорт ім. Шота Руставелі та й їхати ближче, ніж з Батумі чи Кутаїсі. А їхати треба в курортне поселення Степанцмінда (Казбеґі), дорога займе 3-4 години. Це дуже популярний напрямок, тому зі столиці легко дістатись не тільки на таксі, а й громадським транспортом — маршрутки регулярно курсують від автостанції біля ст. метро Дідубе. Для своїх груп ми в KULUAR організовуємо комфортний трансфер із Тбілісі, що дуже зручно, за бажанням дорогою можна зупинитись на оглядових майданчиках.

Зазвичай по прибуттю у Степанцмінду альпіністи лишаються на ночівлю (наші групи також), щоб перепочити після дороги та плавно звикатись із висотою, адже розташування поселення на 1700 м над рівнем моря. Власне звідси й починається рух до Казбеку... Зручно, що стартувати можна не тільки пішки. Аби зайве не витрачати сили та час, групи користуються послугами таксі, що возять з центру Степанцмінди до Троїцької церкви Ґерґеті, а це підйом на висоту приблизно 2170 м. Тобто не обов’язково займатись альпінізмом чи гірським туризмом аби побачити знаменитий п’ятитисячник зі сторони та дістатись до його підніжжя. Так ми плавно підійшли до визначних місць регіону.

Вид на Ґерґетський храм зі стежки, що веде вище по маршруту на Казбек

Що цікавого подивитися в околицях

Раз ми вже заговорили про Ґерґетську церкву, то з неї почнемо, а ще розкажемо про кілька локацій, які радимо відвідати до підйому на вершину (знов-таки, щоб плавніше звикати до гірського клімату).

• Троїцька церква або Ґерґетіс Цмінда Самеба — пам’ятка XIV століття. Знаходиться в селі Ґерґеті (вище над Степанцміндою), до речі, в ньому також є кілька гостьових будинків зручних для альпіністів. Окрім релігійної цінності храм цікавий соєю архітектурою та оглядовим майданчиком на могутні стіни Кавказу.
• Водоспади Ґвелеті (в однойменному селі) — мальовничий двокаскадний потік висотою 25 м і шириною 4 м.
• Дар'яльська ущелина — вузький каньйон річки Терек, знаменитий як «Аланські ворота». Вражає різноманіттям природи та залишками середньовічних захисних побудов і храмів.
• Трусовська ущелина (Долина нарзанів) — десятки мінеральних джерел і озер, фантастичні пейзажі та старовинні руїни.

Безперечно, в околицях причаїлось чимало дивовижних природних красот та все ж найбільше нас вабить саме вершина Казбеку…

Маршрути сходження на Казбек

До вершини ведуть 3 основних маршрути різної категорії складності. Трек з Північної Осетії класифікується як 2Б та, як було сказано вище, ми на нього навіть не дивимось. Зі сторони Грузії сходження на Казбек можна здійснити класичним маршрутом 2А кат. скл. або його ускладненою версією, що класифікується як 3Б. Останній варіант не підходить для новачків та альпіністів з малим досвідом, тому далі мова піде саме про класику.

Цікавий факт. Історія першого сходження на гору Казбек завдячує інгуській сім’ї Бузуртанових. Достеменно відома лише дата першого офіційно зареєстрованого досягнення піка трьома англійськими альпіністами — 18 червня 1868 року. Проте, це не першопрохід у повному розумінні, адже провідниками заморських гостей були четверо місцевих жителів (інгушів із селища Гвілеті), які вже досить добре знали шлях. Один із цих інгушів — Цогол Бузуртанов. Саме його батько — Йосип Бузуртанов, «мисливець на турів» — за грузинськими переказами, найпершим ступив на вершину Казбеку. До речі, Цогол та його сини Яні, Мусса й Ісаак в подальші роки неодноразово були провідниками для інших горосходжувачів.

Зрозуміло, що “2А” — пустий звук для тих, хто не орієнтується в категорійності альпіністських маршрутів. Тому для загального розуміння зазначимо, які саме чинники надають складності підйому на пік:

• Висота понад 5000 м. Чим вище над рівнем моря, тим нижче атмосферний тиск і менше кисню, що сприяє гіпоксії. Симптоми гірської хвороби відчуваються вже з 2500-3000 м, де кисню приблизно 70% від норми, а під вершиною ще менше — до 50% від норми. Тож окрім загальної стомленості від кількагодинного руху вгору додаються ознаки кисневого голоду. Одразу зазначимо, що цей чинник зводиться до мінімуму за грамотної акліматизації (тому їй відводиться ключова роль у програмах KULUAR).
• Льодовик з тріщинами. Долання його потребує досвіду розпізнавати небезпечні ділянки та обходити їх, а також у разі падіння у тріщину організувати рятувальні роботи. Ділянка проходження льодовика Ґерґеті на схилі Казбеку відносно невелика й неважка за гарної погоди та якщо поверхня не засипана снігом. У протилежному випадку треба мати навички руху у зв’язках та правильного пересування в альпіністських кішках.
• Круті сніжно-льодові схили. На маршруті є ділянки з кутом нахилу 30-40°, де безпечне проходження можливе лише за умови використання льодорубів і кішок. Зрідка місцями можуть знадобитись льодобури для додаткової страховки (досвідчені горосходжувачі завжди беруть кілька бурів про всяк випадок).

Льодовик Ґерґеті найбезпечніше долати у хорошу погоду й коли він “відкритий”, тобто не покритий снігом і тому чудово видно тріщини

Тобто Казбек — це не “прогулянковий” вулкан, яким називають, наприклад екзотичний Кіліманджаро чи легендарний Арарат (кат.скл. 1Б). На відміну від цих п'ятитисячників, де сходжувачам достатньо трекінгових палиць, грузинський пік вимагає комплекту сніжно-льодового спорядження та базові альпіністські навички.

Ще один важливий пункт: як і в будь-яких великих горах, складність маршруту дуже залежить від сезону й погоди. Навіть Казбек у травні й у серпні — це дві абсолютно різні гори, не кажучи вже про зимовий період. Знайти вам 5 відмінностей? 😉

1. Навесні ще дуже морозно, погодні умови нестабільні (штормові вітри, снігопади, низька видимість), високий ризик сходження лавин.
2. Людей на маршруті мало, стежки не протоптані, тому треба чудово орієнтуватись на місцевості й уміти користуватись навігатором.
3. Весь маршрут засніжений, тому йти фізично важче, ніж ґрунтовою стежкою чи по камінню. З іншого боку сніг дещо згладжує рельєф і дозволяє скоротити деякі “петлі”, не переходити через бурхливі потоки.
4. Льодовик “закритий”, тріщин не видно, тож провіднику доводиться прощупувати буквально кожен крок аби не провалитись.
5. Група має бути технічно й психологічно підготовленою, дисциплінованою. Йти треба крок в крок, у зв’язках, постійно працюючи з мотузкою, та тримаючи льодоруб напоготові.
6. Рюкзак буде важчим (треба речі тепліше, запасу їжі більше). У погану погоду коні не ходять, тому навряд чи вдасться ними доставити речі до метеостанції.

До чого ми про це кажемо? Плануючи відпустку для підйому на Казбек, враховуйте не тільки категорію складності маршруту, а й сезоні особливості (найлегше сходження у серпні). Якщо ви не маєте достатньо досвіду, то краще завчасно подбати про вибір програми, де будуть мінімізовані фактори складності та небезпеки. Ми це кажемо на досвіді, бо розробили відповідну пропозицію — тур Кулуар “Сходження на Казбек з комфортом”. В ній шанси на вдале досягнення вершини підвищують: досвідчений тимлідер, що веде групу з 1-3 учасників (не більше), якісна акліматизація та тренування сніжно-льодової техніки, економія сил завдяки перевезенню групового спорядження конями та умови для повноцінного відпочинку (в притулку AltiHut та в затишних двомісних наметах). Усі подробиці в описі:

Нитка класичного маршруту

Трек із Степанцмінди пролягає через такі чек-поінти: Ґерґетська церква (2170 м) — перевал Саберце (2700 м) — гірський притулок AltiHut (3014 м) — льодовик Ґерґеті — притулок BethlemiHut в колишній метеостанції (3650 м) — стіна Хмаура, льодовик — Казбекське плато (4200 м) — Казбекський перевал (4350м) — крутий “зліт” — сідловина між вершинами (5005 м) — Східна вершина.

За відмінної акліматизації, фізичної й технічної підготовки у хорошу погоду цю нитку маршруту можна здолати за 2-3 дні. Однак так мало хто робить, як мінімум через те, що хочеться насолодитись гірською природою. Та вагоміша причина у потребі плавно звикати до висоти й достатньо відпочивати, тому краще розтягнути задоволення на 5-6 днів.

Яке спорядження потрібне для тур-походу та сходження на Казбек

Не обов’язково бути альпіністом аби побачити найколоритніший вулкан Грузії. Чимало шанувальників гірських краєвидів задовольняються форматом туристичного походу кавказькими схилами, обмежуючись підйомом до АльтіХат або до БетлеміХат. До речі, це компромісний варіант для сімейних пар чи компаній друзів, де не усі прагнуть підійматися на п'ятитисячник. Тобто поки бажаючі йдуть на штурм вершини, інші чекають їх в комфортних умовах гірського притулку або в наметовому таборі (добре, що у Грузії можна влаштовувати кемпінг будь-де). Відповідно, для різних форматів список речей для гір буде дещо відрізнятись.

Для формату турпоходу схилами Казбеку влітку вам знадобляться:

• Похідний рюкзак з рейнкавером.
• Трекінгові палиці.
• Сідачка.
• Налобний ліхтарик та не завадить ще й кемпінговий.
• Набір для приготування їжі: пальник і балони з газом, казанок, кружка, миска, ложка, ніж.
• Туристична аптечка та косметичка з засобами гігієни. До речі, цим двом темам у нас присвячені докладні статті: “Індивідуална аптечка для походу в гори” та “Особиста гігієна в умвах походу”.
• Трекінгові (гірські) кросівки, крокси для кемпінгу.
• Туристичні гетри (ще їх називають бахіли, ліхтарики, гамаші) — надягаються поверх взуття і штанів, щоб захистити від опадів, механічних пошкоджень, потрапляння всередину камінців.
• Зручний одяг: ходові шорти й футболка, плюс софтшелові штани й фліска (з набором висоти та ввечері буде холодніше), мембранка від вітру й дощу, тонкі рукавички, трекінгові шкарпетки, а також для сну змінні шкарпетки та комплект м’якого одягу (так гігієнічніше й комфортніше).
• Від сонця: окуляри 2/3-ї категорії захисту від ультрафіолету, крем SPF 50+ і бальзам для губ, кепка з козирком і баф.
• Дощовик або пончо.

Якщо плануєте ночувати не в гірських притулках, то також треба:

• Міцний двошаровий намет для гір.
• Спальний мішок з температурою комфорту 0°С.
• Каремат або надувний килимок.

Для формату сходження на Казбек літом до списків вище додаються:

• Ще один спальний мішок, або просто 1 зимовий спальник на температуру комфорту -5...-10°С (тут поради, як вибрати спальник для походу).
• Гірськолижна маска або запасні окуляри 3 категорії захисту від УФ.
• Ще одна пара взуття — альпіністські черевики (враховуйте, щоб гетри надягались поверх черевиків).
• Функціональний одяг: ходовий комплект термобілизни й термошкарпеток, тепла шапка (або балаклава чи флісовий баф), пухова куртка, 2 пари теплих рукавичок.
• Термос об’ємом 0,7-1 л.
• Альпіністське спорядження: кішки (мають бути сумісні с черевиками), льодоруб, мотузка, GPS-навігатор, страхувальна система (нижня обв’язка) й вуса самостраховки, каска, карабіни.

Зверніть увагу! Своїм групам KULUAR надає певні речі загального користування (наприклад, намети, пальники, мотузки тощо), а також у нас є прокат спорядження. З усіма питаннями й уточненнями звертайтесь до наших консультантів 😉 І не хвилюйтесь, адже з досвідченим тимлідером ви будете в безпеці, отримаєте уроки альпінізму та привезете додому неймовірні спогади про Кавказькі гори!

Для натхнення пропонуємо переглянути відео-звіт сходження на Казбек у вересні: