Подорож, що змінить тебе

Вони описували свої враження, і по поверненню з Доломітів я почала дивитися графік майбутніх походів у Непал. Найкраще мені підходив похід до ABC, який мав відбутися через 2 тижні.

І я стояла перед вибором: чи ризикнути і спробувати це все собі організувати в такий короткий проміжок часу, або вже відкласти цю історію на наступний рік або ще далі.

Я поспілкувалася з Ірою, консультантом по цьому туру, вона мені вселила впевненість, що, в принципі, це все можна організувати. Ну і я рванула 🙂 Спойлер – я ні разу не пожалкувала.

Нас у групі було 4 учасники + 1 український тимлідер + 1 непальський гід + 2 портери. Перед туром я трохи переживала, що нас наче небагато учасників і чи буде нам всім комфортно.

Але вже десь на 3-й день ми всі здружилися і, як я називаю, "почалася колективна дурка" зі своїми приколами. Нам усім разом було класно, не тільки з учасниками, але і з гідами Андрієм і Сантою.

Ми дійсно стали командою. Нам загалом багато в чому щастило. Наприклад, з погодою, яка була ідеальною всі дні, і я ні разу не скористалася пончо.

Також ніхто з нас не захворів, не мав ніяких травм, тобто протягом всього туру всі класно почувалися. Єдине що, за день до сходження до ABC мене взяла "горняшка", і я себе не дуже добре почувала.

Це був якраз день, коли ми підіймалися з Дована до MBC. Радіальний вихід у цей день для акліматизації мене врятував, і мене трохи попустило. Це дало мені можливість нормально піднятися до ABC.

В цілому тур підходить для людей, що не ходять у гори. Але варто розуміти, що в процесі йде накопичувальне виснаження.

Тому якщо ви в житті малорухливі або взагалі не займаєтеся будь-якою активністю/спортом, то вам буде важко.

Що б я особисто радила для цього туру:

• Попередньо перед туром підготувати організм до навантаження, займатися якимось спортом, щоб потім не було сильного стресу;
• Якщо не впевнені у своїх колінах – брати додатково наколінники. А ось палиці варто брати абсолютно всім;
• Я брала з собою штук 8 пачок субліматів і не пожалкувала. Їжа в усіх лоджах +- стандартна, і інколи хочеться чогось знайомого європейського. Я кожен день обідала субліматом;
• Також я брала з собою кавові дріпи і карпатський чай. Бо в якийсь момент вас уже буде нудити від ginger lemon honey tea.
  Хоча мушу сказати, що багато де на треку є кав’ярні з +- ок кавою. І це була особлива насолода на висоті 3к метрів брати собі капуч з сіннамон-ролом;
• Потурбуйтеся про свій сон: беріть маску, беруші і будь-що, що вам допомагає заснути. Навіть у центрі Катманду вам це треба буде, на жаль;
• До поїздки я думала, що в нас майже не буде можливості прийняти душ. Тому я готувалася до найгіршого сценарію і брала з собою багато вологих серветок і сухих душів. І цього точно було забагато. Лоджії розвиваються, і все більше і більше можливостей. Сухим душем я скористалася лише 1 раз, уже на MBC. До цього 1 великої пачки вологих серветок вам має вистачити на весь трек (я обираю вологий туалетний папір, бо він біорозкладний);
• Якщо ви плануєте ще ходити в гори і користуватися своїм спорядженням, я рекомендую купляти його в Україні чи в Європі. Так, у Непалі є цілі ринки з еквіпментом, але 98% цього всього — це пальонка. Хоч вона і коштує по 15 дол., але навіщо вам речі, які ненадійні і не виконуватимуть своєї функції? У Катманду є декілька магазинів з якісним трекінговим спорядженням (оригінальний North Face, Columbia, Sherpa), але цінник там буде такий самий, як і в Європі. Тільки набагато гірший вибір.

Найпам’ятніші моменти з цього походу – це світанки і заходи сонця. Бо якраз у цей час хмари розступалися і починалася магія.

Це була найкраща атракція – заварити собі чаю і сісти на терасі дивитися на гори. Ділюся з вами плівковими світлинами, що вдалося зробити в цьому поході.

Також від щирого серця можу рекомендувати Андрія Харатина як тимлідера і Санту (непальського гіда). Вони були дуже турботливими, уважними, і з ними просто було класно.

Впевнена, що це не останній мій похід у Непал.