31.12.2012
Приїзд в Івано-Франківськ, збір групи на вокзалі і півторагодинна поїздка місцевим маршрутним мікроавтобусом до селища Лазещина. Відсутність снігу в Карпатах не дивує, загартовані минулим роком. На вершинах сніг видно, то ж знаємо, що покатаємось однозначно.
Заселяємось в будиночок. Швидко знайомимося з тими, хто приїхав раніше, таке ж швидке снідання та перевдягання – і машина чекає нас для підйому на Драгобрат. Кілька десятків веселих історій та анекдотів, сотня крутих підйомів та поворотів – і ми на місці. Залишивши в прокатних пунктах кровно зароблені, просуваємось до кас та підйомників.
Перший підйом, перший захват від неймовірних краєвидів, фото на вершині гори Стіг на згадку, і спуск донизу. Снігу малувато, місцями видно траву та грунт. Гірше, коли лижі та борди чіпляють каміння.
О 16.00 за нами приїздить авто – тільки таким чином можна дістатись до Лазещини. На місці ділимося враженнями про кількість снігу та суперову погоду. Починається підготовка до святкового столу. Через годину приїздить друга частина нашої групи, що була на тому ж Драгобраті, але ми так і не пересіклися, що досить дивно для такого невеличкого курорту. З кимсь знайомимося вперше, когось уже знаємо з минулого року.
Дуже швидко основні атрибути новорічного столу готові. Телевізор відсутній, що не може не радувати. Рівно опівночі, орієнтуючись по годиннику на одному з мобільних телефонів, пролунали довгоочікувані вітання та дзвін кружок-чашок. Надворі наряджена ялинка, музика, атмосфера свята та новорічних пригод. Подарунки від Діда Мороза у вигляді різноманітних сувенірів. Втома поїздки, катань та гулянь дається взнаки, всі потроху розходяться спати. Вже сьогодні на нас чекають нові пригоди.
01.01.2013
Ранній підйом давався багатьом тяжко. Снідаємо і заряджаємо чаєм термоси Нас чекає нетентований Газ 66. Розсідаємось і рухаємо в дорогу. Як завжди, все весело. Відмічаємось в КСС. Доїхали до крайньої точки, далі пішки.
Фізична підготовка в усіх різна, тому підніматись всім тяжко по-різному, ще й дається взнаки святкова ніч. Йти й розмовляти тяжко, тому розмови тільки на привалах, кількість цікавих історій не зменшується. На одному з привалів інструктор видає горіхи, ізюм, курагу — смачно і поживно. П’ємо гарячий чай з термосів. Підйом нелегкий і дуже виснажливий. На диво для Карпат ясна погода. Ближче до вершини сильний вітер. Зустрічаємо групу з Києва і з Кіровограду, що діляться враженнями про святкування Нового року на вершині.
Інструктор показує місце, до якого дійшли в минулому році. Виявляється, до вершини залишалось не так вже й багато. Не дійшли, тому що був дуже сильний вітер і снігопад, видимість максимум на 10 метрів.
Чим вище підіймаємось – тим сильніший вітер. Дійшли до будиночку екологічного посту. Залишились останні метри підйому. Думки переповнюють голову. Вітер здуває з вершини. Під ногами лід.
Дійшли. Вершина. Емоції переповнюють. Обіймаємось і вітаємо один одного. Перекус на вершині. Є кілька людей, які розбирають намети. Вияснили, що в новорічну ніч стояло 18 наметів. Багато фотографуємося.
Спуск не набагато легший – слизько і вітер, місцями з’їжджаємо донизу на «п’ятій точці». Від групи відділяються два сноубордисти, які пройшли весь шлях зі спорядженням і тепер виправдовують його наявність. Дорога донизу не набагато легша, але привалів менше. Ноги від перевтоми погано слухаються і завтрашні плани кататись на лижах здаються химерними. По дорозі донизу, завдяки ясній погоді, прокидається дух авантюризму, просимо Тараса сходити днями на Петрос.
Вантажимось в машину, по дорозі підбираємо ще одного туриста з Харкова. Розповідає, що ночував на Петросі, де застав ще трьох людей, які ночували в капличці. По приїзду вечеря і банька. Будуємо плани на завтра. Відбій.
02.01.2013
Прокинулись досить пізно, втома далася взнаки. Збираємось на Драгобрат. Довго не вдається закип’ятити воду на кашу. Не всі вміють готувати на грубі. Згодом від’їжджаємо до гірськолижного курорту.
Схема відпрацьована: прокат – каса. Вітер на підйомнику здається сильнішим за той, що був вчора на вершині, але це ілюзія. Часу для катання досить мало, бо пізно виїхали, але встигаємо порядком втомитись.
По приїзді – смачна вечеря, і прощаємось з частиною відпочиваючих. Чужі люди, до яких ми частково прикипіли. Далі готуємо борщ і граємо в інтелектуальні ігри. Завтра ще один насичений день.
03.01.2013
Досить ранній підйом. Нас вже чекає машина, а ми тільки сідаємо снідати. Водій нервує, але чекає. По дорозі домовляємось, щоб нас довезли вище. Багато різних емоцій від екстремальної поїздки.
Почали сходження. Через деякий час вийшли до кошар, де зустріли трьох туристів з рюкзаками. Невеличкий перепочинок – і рушаємо далі. Після полонини підйом стає крутим і досить екстремальним. Йти важко, але група добре тримається. Досить швидко (порівняно з Говерлою) доходимо до вершини, вітаємо один одного з черговою перемогою. Вершина в хмарі та сильний вітер, тому видимість та перебування тут обмежені. Забігли в капличку, зробили перекус. Вітер видуває з неї.
Хрест на вершині лежить зігнутий. Кілька фото – і поспішаємо донизу. Стежка майже відсутня. Спускаємось обережно. Кожен крок може стати “плачевним”. Назустріч в усьому обмундируванні йдуть досвідчені туристи. В них є намети і все необхідне для зимових сходжень та ночівель.
Пройшли до полонини – маршрут став менш екстремальним. У вівчарнях робимо перекус і поспішаємо до початку маршруту, де вже на нас чекає машина.
Приїхавши до хатинки – маємо повноцінний обід – борщ, приготований вчора ввечері. Залишається 3 години до баньки. Лягли відпочити і поснули. Баня на всіх подіяла по-різному: хтось збадьорився, хтось зморився остаточно. Гра в покер. Відбій.
04.01.2013
Підйом був досить раннім, але вставати було легко. Легкий сніданок, швидкий збір – і ми вже гуртом займаємо місця в маршрутці. Підйом на Драгобрат, відточування вправ і майстерності в катанні. Багато хто швидко втомився. Тому назад виїхали раніше запланованого. Дорога виявилася екстремальною, але вправний водій вчасно зреагував і виправив ситуацію. З посмішкою згадали дівчат, що залишись вдома, їм би така поїздка сподобалась. Поки ми розважались і катались, вони наварили нам смачного обіду і поприбирали в хаті, що було вдвічі приємніше. Ввечері грали в розвиваючі ігри.
05.01.2013
Зранку приїхало ще двоє людей. Всі разом їдемо на катання. Хлопці в лісочку знайшли трамплін, побудований сноубордистами, і прийнялись знімати на відео свої спроби. Ввечері провели на автобус трьох чоловік. Шкода розлучатись, але це не останній спільний похід.
06.01.2013
Підйом не ранній, але довго ніхто й не спав. Хтось поїхав в Яремче, але більшість залишилась вдома бити байдики і відпочивати. Міра вимушена, адже ціни святкові, тобто дорогі. Сніжок, що випав уночі, став у нагоді для гри в сніжки і снігурочкобудування. Забавки забавками, але сьогодні Святвечір, то ж готуємо кутю і ще 11 страв. Стіл святковий накритий, чекаємо на колядників, та вони чомусь минули нашу оселю. Гамірливо провели вечір.
07.01.2013
Ранні підойми вже даються легко. Сніданок та збори швидко, посадка в автобус весело. Як кажуть парашутисти – «крайній» день катання. Перед смертю не надихаєшся, перед від’їздом не накатаєшся. З ноткою печалі дивишся на краєвиди, подумки прощаєшся з красою і масою задоволення, що приносять сніжні гори. Вечірня банька, недовгі посиденьки – і спати. Завтра збирати речі — і на потяг. Відпустки і канікули завершуються.
Підведемо підсумки. Поїздку можна сміливо назвати вдалою. Організація всього, що відбувалось, була на висоті. Дуже приємно, коли організатор йде на всілякі поступки. Відпочинок саме на Новорічні свята, саме таким чином, виходить відносно дешевим, порівнюючи з курортами. Плюс сходження на гори, дуже тепла компанія, цікаві люди, гарна природа. Відпочиваєш і морально, і потім ще фізично, але вже вдома. Тож до зустрічі в походах та інших заходах, організованих цим чудовим клубом!