Зустріч
На вокзалі без проблем здибалися з тимлідером. Трансфер - під дощиком. Приїзд на місце старту - під зливою і буревієм.
Сплав
Перший день зустрів нас дощем і пронизливим вітром. Здавалося, сама природа випробовує нас на міцність.
Тимлідер вольовим рішенням залишив групу в таборі на день і ніч, поки буревій стихне. Ніч було без дощу, але зранку знову дощ. Збирати мокрий намет - те ще "задоволення".
Другий день — справжній виклик! Попри заплановані 20км, треба було прогрести 27км, бо перший день ми ж просиділи в таборі.
Ну ок, 27 - це чорити по 7, з приставанням до берега - досяжна ціль. Але згодом вияснилось, що бус не може під'їхати до берега в місці запланованої ночівлі.
Тому треба прогрести ще 7км. Призадумались, але погодились і настроїлись на веслування.
На березі під час обіду, коли від наближення тимлідера вже сіпалось око, Руслан повідомив, що треба прогрести ще плюс 7-10км. Вдалий час, бо всі трохи підзарядились бутербродами і трохи відпочили. Тиша.
Оцінюю інфу і варіанти. Але їх не було, тому приймаємо реальність, настроюємось, акумулюємо сили.
Руки гуділи, плечі боліли, але кожен гребок наближав нас до мети. Ти вже не думаєш про втому — ти просто пливеш, бо це твій шлях. Веслую — радію!
Втома і захоплення краєвидами — в одному флаконі. Було важко, але так по-справжньому. Там за поворотом буде табір, вже розпалене вогнище і готується вечеря.
За поворотом. Ще за поворотом. І ще поворот. Тепер око сіпалось від згадки про повороти.
А третій день… Це була нагорода за все! Затока Бакота — місце сили.
Ми побували на двох неймовірних локаціях: пагорд, з якого відкриваються захопливі панорами, старовинний монастир, висічений у скелі, — атмосфера спокою, духовності та величі природи.
Рекомендації
Беріть дощовики. Беріть сухі комплекти речей. Беріть теплі речі, навіть влітку. Ще не забудьте КЛМН
