Ще до початку походу консультанти надіслали детальний список необхідного спорядження, тож можна було спокійно все підготувати й не переживати, що в останній момент щось забудеться

У перший день ми отримали спорядження, познайомилися з групою і вирушили назустріч новим пригодам. Уже з перших кілометрів стало зрозуміло, що нас чекає справді насичений маршрут.
Найприємнішим сюрпризом стало те, що, окрім заявлених локацій, ми бонусом піднялися на гору Гутин. Це неймовірне місце з фантастичним видом на озеро Бребенескул.
Шкода, що часу на фотосесію було небагато, але кілька кадрів усе ж вдалося зробити. Зате ці краєвиди точно залишаться в пам’яті надовго.

Особливо сподобалося, що всього за три дні ми побачили настільки різноманітні Карпати. Ми проходили затишними лісовими стежками, милувалися величними скелями Шпиців, а ніч провели біля озера Несамовите.
Таке різноманіття ландшафтів робить маршрут дуже цікавим і зовсім не одноманітним

Із погодою нам, можна сказати, дуже пощастило. За прогнозом дощ мав бути щодня, та й температура обіцяла бути досить низькою, як на мене, адже я теплолюбива. Але природа вирішила нас потішити.
Невеликий дощ застав нас лише в перший день, і він зовсім не завадив насолоджуватися походом. Наступної ночі дощ знову нагадав про себе, але ми вже були в затишних наметах, тож слухати, як краплі стукають по тенту, було навіть атмосферно.

У підсумку погода виявилася значно кращою, ніж ми очікували, а похід вийшов дуже комфортним.
Окремо хочу подякувати менеджерам за пораду взяти саме розношене взуття. Колись я вже мала досвід походу в нових кросівках, і мозолі тоді неабияк зіпсували враження.
Цього разу я прислухалася до рекомендації й жодного разу про це не пошкодувала. Тому майбутнім учасникам теж раджу не нехтувати такими, на перший погляд, дрібницями — вони справді мають значення.

Найбільше в горах я люблю те особливе відчуття свободи, коли не потрібні ні інтернет, ні мобільний зв’язок. Є лише свіже повітря, неймовірні краєвиди, шум вітру та люди поруч, які так само закохані в гори.
Саме заради цих моментів хочеться повертатися знову і знову.
Величезна подяка нашій гідесі Олі. Вона постійно дбала про те, щоб усім було комфортно, уважно стежила за темпом групи й підтримувала чудову атмосферу протягом усього маршруту.
А окремою приємною несподіванкою стало харчування. Чесно кажучи, я очікувала звичайної тушонки з кашами, але все виявилося зовсім інакше.
Оля заздалегідь підготувала соус для болоньєзе, м’ясо для плову та заправку для борщу, і всі страви були настільки смачними, що інколи й удома так не виходить приготувати.
Перекусів із бутербродами, горішками та іншими смаколиками теж було більш ніж достатньо, тому голодним не залишився ніхто.
Сподобалося й те, наскільки добре була організована вся логістика. Щойно ми спустилися з гір і перекусили, одразу приїхав транспорт, який відвіз нас назад до Івано-Франківська.
Усе було чітко, без зайвого очікування й хвилювань.
Цей похід подарував мені не лише нові маршрути й красиві фотографії, а й відчуття спокою, перезавантаження та багато теплих спогадів. Якщо ви ще вагаєтеся, чи варто йти в гори, — однозначно варто.
Для мене це вже другий чудовий похід, і я майже впевнена, що точно не останній.