З Кулуар ходити дуже комфортно та приємно, тому і зараз обрали саме цього організатора.
04.10 ми вже пішли в наш п’ятий похід з Кулуар. Обрали програму «Гуцульщина - етно-подорож та хайки в горах» тому що це похід з проживанням в готелі і нам підходило по датах.
Хотіли вдвох з чоловіком відсвяткувати свою 13-ту річницю 6 жовтня
Спочатку було написано в опису маршруту, що вести нас буде Іван. Ми з ним вже ходили в Сколівські бескиди.
Але вже коли створили групу в телеграмі, то побачили що нас буде вести Леся. Дуже зраділи, тому що з нею були два наших перших похода, ми потоваришували.
В чаті в телеграмі Леся розповідала про погоду, попереджала про сніг, дощ. Наголошувала на відповідному одягу та взутті. Я замовила для себе палиці в Кулуар. Чоловік вирішив в цьому легкому поході обійтися без них.
Маючи неприємний досвід з мозолями, взяла з собою правильний пластир без тканини. Взяла сушку для взуття і ще одне взуття про всяк випадок. Чоловік також взяв дві пари взуття. Одяг брали щоб вдягати шарами один на одного. Та дощовики.
Приїхали в Івано-Франківськ о 5.39. В 7.00 відкривається кафе Urban. Ми пішли на відкриття, встигли замовити та з’їсти сніданок. Взяли каву та прибігли на зустріч на вокзал. Встигли вчасно, але поспішали.
По іншому не могли, тому що чоловіку дуже важливо зранку поїсти. З собою ми звечора нічого не брали, а до сніданку чи перекусу з групою чекати дуже довго.
Після сніданку ситі та задоволені поїхали на Косівський ринок. Був невеликий дощ, погуляли там в дощовиках. Не планували щось купувати. Але взяли пару булок, трохи різного сиру та яблук. Ринок цікавий, але в дощ багато чого накрито.
Далі одразу поїхали на водоспад. Я планувала в походи ходити в інших штанах, але залишилася в цих, що була в потязі, не стала перевдягатися в машині. Треба зранку в потязі одразу вдягати те, в чому в похід йти.
В перший день на маршруті було дуже багато багнюки, болота. Але наше взуття витримало, були можливості якось обходити по траві та не втопитися. Але так виходило не у всіх)
Шлях пролягав вздовж потічка. Гарно журчав, вказував нам шлях. Також на шляху було багато перелазів. Зустрічали двори з хатами, корівок, годували конячок яблучком.
Наїлися смачних солодких соковитих слив, які росли на нашому маршруті. Бачили саламандру та осінні крокуси. В жовтні природа в горах ще не має багато яскравих барв, більш зелена.
Але була дуже волога погода, гори парували, хмарки низько пропливали, було дуже гарно!
Дійшли до Протятих каменів, пролазили десь в ущелинах по бажанню). Бачили Соколине око. Яскравий мʼякий мох та вигадливі форми каменів зачаровували.
Назад йшли іншим маршрутом, через цікаве село, перевал Німчич. Далі вже до нашої маршрутки.
Заселились в готель Верховель. Дуже гарний. Ми вперше з Кулуар в готелі такого рівня. Ми звикли , що зазвичай вечері входять в вартість туру. Тому не уважно прочитали умови проживання.
Вечеря за свій рахунок. В цьому готелі шикарний ресторан з панорамним видом на місто та гори, смачною їжею, високими цінами та приємним обслуговуванням.
Вся група після заселення зустрілась в ресторані на вечерю та знайомство. Потім хто бажав пішли в спа в готелі. Перший день завершився чудово.
Сніданок - шведський стіл. Різноманітна смачна їжа та кава. Початок сніданку 0 9.00. Можна відіспатися, але вихід в гори і повернення відкладається також на пізній час. По програмі на другий день підйом на гору Кострича.
Вже початок маршруту відкривав гарні краєвиди. Дорога більш менш суха. Пофотографували старий бук, пройшли село та піднялися в ліс. В лісі бігли струмочки, співали пташки, попадалися гриби. В групі двоє учасників йшли дуже повільно.
Тому був час насолодитися природою, туманним лісом та прогулянкою. Десь лежав сніг.
Вийшли з лісу на полонину Веснарка. Там нас зустрічав сильний вітер та краєвид на засніжені вершини гір, підсвічені сонечком та прикриті хмарками.
Спустились в хатинку вівчарів, пообідали і вирішили повертатися, бо йдемо повільно. На гору не підіймалися, поверталися тим самим маршрутом.
Наприкінці маршруту піднялись до інста гойдалки. Навколо було «молоко», гойдалися наче в хмаринці. Потім туман трохи розвіявся і зʼявилася веселка! Казкове завершення другого походу. Всім сподобалось.
Ввечері група пішла вечеряти в Аркан. Всім там сподобалось) ми з чоловіком залишились вечеряти в ресторані нашого готелю. Встигли побачити з панорамних вікон як сідає сонечко, як воно підіймається по горі до самої маківки і щезає.
Романтично заспокійливо та приємно провели час за вечеряю. Потім трохи посиділи в сауні в спа і пішли відпочивати. В спа є можливість замовити і масаж)
В третій день трохи затримався водій. Ми виселилися з готелю, залишили речі в машині та пішли в музей. Музей «Галєрія гуцульських обрядів та традицій» затишний та невеличкий.
Швидко та багато подали інформації про гуцульський побут. Грали на музичних інструментах, повʼязували хустки та молились за вдалий та скорий шлюб. Це цікава та емоційна екскурсія.
Далі повернулися в машину та поїхали в музей гуцульської магії. Там ми прослухали цікаві історії про мольфарів. Спробували змусити ріг та трембіту звучати. Купили чай та відправилися до Івана-Франківська.
По традиції після завершення походу та перед прибуттям потяга, посиділи в кафе 10ка. Розіграли подарунок, поділились враженнями, отримали приємні подарунки та сертифікат, обмінялися контактами.
Як завжди після походів з Кулуар отримуєш враження, нові знайомства, друзів, подарунки та плани на наступні походи.
Якщо підсумувати, то з погодою нам пощастило. Хоча іноді був невеличкий дощик та це не заважало. Був туман, але навіть коли навколо «молоко» - це все природне явище, яке не побачиш кожен день. Це теж гарно.
Леся думала, що буде зимова казка, але сніг розтанув) Ми бачили осінню казку) В лісі було не холодно. Вітру не було і сонця також
Щодо порад або помилок, то ось мої:
Дякую за вашу роботу