У Португалії, як і в Іспанії, дуже смачний хліб — і в пекарнях, і просто в супермаркетах. Хто знає секрет — розкажіть мені!
Цікаво, що подорож включала переліт між островами. Вперше летіла маленьким літаком.
Дуже милий аеропорт Понта-Делгада — маленький, сучасний і технологічний, світлий, людей мало, є зона релаксу
Багато хто чув, що аеропорт на Мадейрі незвичайний. Так, трохи є. Особливо сподобалося, що є величезна тераса, куди пасажири, очікуючи рейсу, виходять подивитися на зліт і посадку літаків.
Хтось — поїсти бутерброд на свіжому повітрі, покурити, а дехто — поспати на лавочці. Усім вистачає місця, бо площа велика.
Приємною несподіванкою стала відсутність акліматизації. Пізніше Вікторія пояснила, що це через клімат: наприклад, літні люди мають менше проблем із тиском.
Мадейра
Як і сподівалася, побачила екзотику — багато квітів і рослин, деякі ендеміки. Знайшла, мабуть, батьківщину араукарії. Тут їх найбільше і найкрупніші представники.
Левади — це щось особливе. Чиста вода, що тече змійкою по горах, огорнута рослинами та мохом, виглядає як паркові доріжки. А ще вони є домівкою для форелі!
У ширших левадах форель більша.
Тунелі — це частина левад, і без них, мабуть, неможливо дістатися до всіх маршрутів та водоспадів. Хоча самі по собі вони мене не дуже зацікавили.
Спокійно також пройшла «атракцію» — проходження затопленими тунелями, де холодна вода була вище взуття.
Холодно було тільки під час руху у воді, а потім викрутили шкарпетки — і в русі досить тепло.
Тунелі досить широкі, тож клаустрофобії я не відчула.
Фестиваль квітів!
Програма починається з фестивалю квітів у Фуншалі. Особливе задоволення — дивитися, як усім охочим роздають квіти з платформ. Це екзотичні яскраві квіти або навіть букети.
Небачена щедрість! У той момент здається, що тут найбільша кількість щасливих жінок на планеті
Азори
Азори — казковий край, який, на мій подив, відрізняється від Мадейри і флорою, і ландшафтом, і краєвидами.
Тут ще більш соковито й волого. Неймовірний ліс із хвойних дерев зі світло-коричневою корою нагадує казки Діснея.
А ще Азори можна назвати островами корів — їх тут потроху на кожній горі. Сир із їхнього молока вважають одним із найкращих у світі.
Звісно, корови мають найсоковитішу траву і «робочі місця» з видом на океан
Бананас
Вперше купила бананас. Продавчиня обрала найспіліші для нас і сказала, що через 3–4 дні їх можна їсти.
Перший учасник групи не витримав і спробував через 10 днів — і фрукт був ще зовсім не готовий. Я поклала свій на підвіконня після подорожі й досі чекаю, коли достигне — вже минуло 14 днів.
Ось ці червоні ягоди продають як кисло-солодкі, але насправді основний смак — бензину. Ну, може, хтось любить
Компенсацією стала ануна, яку порадила гідеса Вікторія. Я їла її зі шкіркою — можливо, це навіть правильний спосіб. Урешті домовилися, що я так і напишу: "Ануна була супер".
Я обрала подвійну програму походу — два острови, але, повернувшись до буденного життя, відчуваю, що мені цього було мало.
Ідея поїхати на Мадейру з’явилася під час походу шляхом Святого Сантьяго, коли Вікторія сказала: "Спочатку поїдьте в інші місця, а потім на Мадейру, бо після неї вас уже нічого не буде вражати".
І справді, я повернулася з Андалузії — там велична архітектура й окремі місця, що запали в серце, але вже мало що справді «вразило».
Окрема історія — це люди, знайомства та взаємодія в походах. Колись вчені напишуть про це явище
А поки дякую, що були зі мною! З деким залишаємося на зв’язку, а всі інші — назавжди в моїй пам’яті про цю подорож. Буду рада побачитися знову!
