Піп Іван Чорногірський – 2028м – Попіван, Чорна Гора. Третя по висоті вершина Карпат, найсхідніший з шести двотисячників, від якого походить назва найвищого хребта України.
Головна причина популярності гори Піп Іван – будівля колишньої польської обсерваторії на його вершині. Це найвисокогірніша споруда в Україні. Її ще називають Білий Слон, тому що взимку на стіни намерзає товстий шар льоду та снігу і здалеку вона нагадує химерну тварину.
Будівництво обсерваторії розпочалося в 1936 році. Площа забудови становила 816 кв. м, стіни мали товщину до 1,5 м, працювало центральне опалення та невелика електростанція, налічувалось 43 кімнати і 57 вікон. Функціонувала обсерваторія з 1937 по 1939 рік. В 1939 р вона перейшла під владу радянського союзу, а з 1941 по 1944 рр. перебувала в німецькій окупації. В подальшому будівлю закинули і місцеві мешканці розтягнули з неї все цінне. Зокрема, з мідних листів даху виготовили чан, в якому досі варять сир пастухи на сусідній полонині.
За часів незалежної України почали будувати концепції відновлення обсерваторії і з 2012 р. розпочалися реставраційно-будівельні роботи, організовані Варшавським та Прикарпатським національним університетом. В лютому 2019 р. підписано угоду між ПНУ та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проекту «Адаптації колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру».
Концепція полягає у створенні науково-дослідного центру з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних робіт. Партнерами в цьому проекті є Варшавський університет, Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірський рятувальний відділ (Республіка Польща).
7 липня 2013 року було розпочато роботу по створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії. З 2017 року тут цілодобово функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення, постійно несуть службу двоє рятувальників, яким іноді допомагають волонтери-туристи.
Пост має свою сторінку у Фейсбуці, де кожен ранок викладає інформацію про погодні умови, лавинну небезпеку. За час функціонування працівники відділення відшукали та врятували сотні туристів. При рятувальному пості обладнано приміщення, у якому можна перечекати ускладнені метеорологічні умови. Дане приміщення не є туристичним притулком, а скоріше укриттям на випадок різного роду ситуацій. Воно не опалюється і складається з двох кімнат.
Найперше, що приваблює туристів на Піп Івані, це його висота, будівля обсерваторії та мальовничі краєвиди. Але на шляху до вершини можна побачити ще чимало цікавого.
На Піп Іван Чорногірський веде чотири головних маршрути:
Розпочинається він в селі Верхня Дземброня, проходить через полонину Смотрич, Дзембронські водоспади, Вухатий камінь, виводить на Чорногірський хребет, де з’єднується з червоним маршрутом на вершину. Довжина його близько 10км, набір висоти складає 1200м. Підійде для тих хто хоче купити сиру, відвідати водоспади та залізти на скелю Вухатого каменя. Останнє джерело води знаходиться під г.Смотрич, біля руїн старого туристичного притулку. До нього треба спуститися близько 300м від головної стежки.
Бере початок з с.Шибене, проходить вздовж однойменного потоку, далі через пол.Веснарка та оз.Марічейка, а вкінці пологим схилом виводить на вершину. Довжина його орієнтовно 11км з набором висоти тих же 1200м. Останній раз поповнити запаси води бажано на озері Марічейка. Це варіант з найбільш пологим підйомом, можливістю відвідати пастухів та відпочити в затишку лісового озера.
Підйом на Піп Іван зі сторони хребта, у форматі кількаденного походу по Чорногорі. Найлегший варіант з набором висоти усього 200 м. Але на сам хребет ще потрібно піднятися.
Шлях тих туристів, що проходять маршрут зі сторони Мармароського хребта та гори Вихід. Перед Попом Іваном потрібно піднятися на вершину Васкуль висотою 1730 м.
З Попа Івана відкриваються чудові краєвиди на вершини Гутин Томнатик, Бребенескул, Смотрич, Шурин, хребет Кострича. В хорошу погоду видно частково Петрос та Говерлу, Мармароський масив, Чивчини та деякі вершини Румунських Карпат.
Оскільки висота гори сягає 2028 м, теплий період для походів триває тут з травня по жовтень. На травневі свята на маршруті часто зустрічається сніг і температура навіть вдень іноді опускається до нуля. В літню спеку можна легко обгоріти на сонці і отримати зневоднення, тому потрібно пам’ятати про запас води та захист від сонця.
Маршрути з сіл Шибене чи Дземброня влітку можна пройти за один день, але сходження потрібно розпочати не пізніше восьмої-дев’ятої години ранку, мати хорошу витривалість та твердий дух. Також знадобиться одяг по погоді, міцне та зручне взуття, дощовик, пляшка для води, перекус, ліхтарик, аптечка, засоби навігації, сірники про всяк випадок та інше.
В зимовий період, з кінця листопада по квітень, умови на горі можуть бути значно суворіші: глибокий сніг, вітер близько 100 км/год, мороз -25С, видимість обмежена до 20 м. Серйозну небезпеку при неправильному проходженні маршруту можуть становити лавини. Оптимальним з точки зору лавинної безпеки є маршрут з с. Шибене. Але останній кілометр перед вершиною, шлях проходить через так зване плато, де буває дуже сильний вітер від якого ніде сховатися. Для зимового сходження потрібно мати спеціальний одяг та спорядження, хорошу фізична форму та досвід. Для підвищення безпеки та комфорту можна скористатися послугами професійного гіда-провідника.
Для найсміливіших туристів клуб Кулуар пропонує зимовий чотириденний похід зі сходженням на вершину Попа Івана. Вас чекає справжня зимова пригода: казковий засніжений ліс, озеро Марічейка, ночівлі в наметах, обсерваторія Білий Слон, мальовничі краєвиди з найвищого хребта України та ще багато-багато чого. Це випробування і новий цікавий досвід залишиться з вами назавжди. Супроводжуватиме групу досвідчений гід, який докладе усіх зусиль, щоб похід був безпечним та незабутнім. Дивіться деталі за посиланням:
https://kuluarpohod.com/ua/routes/novogodniy-pohod-na-goru-pop-ivan-chernogora-party/
Нещодавно ми додали програму літнього сходження на Піп-Іван Чорногірський. Це дуже насичений маршрут: всього за 3 дні учасники не тільки зійдуть на знаменитий двотисячник, а й візьмуть участь у рафтингу на річці Черемош, викупаються в Дземброньскіх водоспадах, помилуються скелями на вершині Вухатий Камінь та чарівним озером Марічейка.
Якщо в гори – то з Кулуар!
Укладач статті – гід Іван Кучерявий