Похід на гору Піп Іван Чорногірський — маршрути на вершину

В українських Карпатах є дві вершини на ймення Піп-Іван. Одна з них знаходиться на найвищому й найпопулярнішому гірському хребті України — Чорногорі, тому пік так і зветься Піп Іван Чорногірський (висота 2028 м) або ще Попіван, Чорна Гора. Це третя за висотою вершина Карпат, найсхідніший з шести двотисячників. Його тезко значно нижчий пік — Піп Іван Мармароський (1936 м) знаходиться відповідно в гірському масиві Мармароси. Про його маршрути ви можете почитати в нашій статті Про Гуцульські Альпи. Тут же розглянемо кожне питання, яке цікавить туристів, що збираються в тур-похід до Чорногори.

“Білий слон” — астрономічна й метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван

Одна з головних причин популярності гори Піп Іван – будівля колишньої польської обсерваторії на вершині. Це найвисокогірніша споруда в Україні. Її ще називають Білий Слон, тому що взимку на стіни намерзає товстий шар льоду та снігу і здалеку вона нагадує химерну тварину (чи то слона, чи то мамонта 🙂).

На фото: Чорна гора і Білий слон (обсерваторія)

Зведення обсерваторії розпочалося в 1936 році. В будівництві брали участь в більшості місцеві мешканці, використовувались переважно місцеві будівельні матеріали. Наглядав за роботою інженер зі Львова Адольф Мейснер, а на місці керував будівничий Базель Ланевський. Площа забудови становила 816 кв. м, стіни мали товщину до 1,5 м, працювало центральне опалення та невелика електростанція, налічувалось 43 кімнати і 57 вікон. Урочисте відкриття відбулося в 1938 році, але спостереження розпочалися ще в 1937. На жаль, функціонувала обсерваторія недовго. З початком Другої світової війни обладнання було вивезено до Відня. Обсерваторія перейшла до рук радянського союзу і в 1940-41 роках функціонувала як метеостанція. В 1941 році будівлю зайняли угорські війська, які обладнали тут спостережний пункт. За радянських часів на початку 1960-х років планувались відновні роботи, можливо із встановленням РЛС. Але далі планів справа не пішла і надалі будівлю закинули, а місцеві мешканці розтягнули з неї все цінне. Зокрема, з мідних листів даху виготовили чан, в якому досі варять сир пастухи на сусідній полонині.

За часів незалежної України почали розробляти концепції відновлення обсерваторії і з 2012-го розпочалися дослідницькі, а згодом і реставраційно-будівельні роботи, організовані Варшавським та Прикарпатським національним університетом. В лютому 2019 р. підписано угоду ПНУ та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проєкту «Адаптації колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру». Концепція полягає у створенні науково-дослідного центру з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних робіт. Партнерами в цьому проєкт є Варшавський університет, Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірський рятувальний відділ (Республіка Польща).

Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост

В липні 2014 року було прийнято рішення про створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії на горі Піп Іван. З 2017 року й до сьогодні  тут цілодобово функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення, постійно несуть службу кілька рятувальників, яким іноді допомагають волонтери-туристи.

Пост має свою сторінку у Фейсбуці, де кожен ранок викладає інформацію про погодні умови, лавинну небезпеку. За час функціонування працівники відділення відшукали та врятували сотні туристів. При рятувальному пості обладнано приміщення, у якому можна перечекати ускладнені метеорологічні умови. Дане приміщення не є туристичним притулком, а скоріше укриттям на випадок різного роду ситуацій. Воно не опалюється і складається з двох кімнат.

Чому варто піднятись на гору Піп Іван Чорногірський, що можна побачити з вершини

Найперше, чим приваблює туристів пік Піп-Іван, — це його висота понад 2 тис. метрів над рівнем моря, будівля обсерваторії та мальовничі краєвиди. Але на шляху до вершини зустрінете ще чимало цікавого.

• Відвідати Дзембронські (Смотрицькі) водоспади. На схилах гори Смотрич, за 100-200 м від головної стежки, можна відвідати каскад з 10-15 мальовничих водоспадів, загальна висота яких сягає 100 м, а найвищого до 10 м. Найчистіша крижана вода добре втамує спрагу і освіжить тіло після спеки літнього дня.
• Побачити скелю Вухатий камінь. Гора, що знаходиться на маршруті зі сторони с. Дземброня. Свою назву вона отримала за чудернацькі скелі на її вершині та відрозі, які сягають 10 м у висоту та утворені наполегливою роботою вітру і води протягом мільйонів років. Ці скульптури природи особливо цікаві на заході сонця, під час гри світла і тіней.

• Переночувати на озері Марічейка. Якщо підійматися зі сторони села Шибене, то на висоті 1510 м можна вийти до озера Марічейка. Ховається воно серед струнких смерек і альпійської сосни, має площу 0,4 га і глибину до 1,5 м. Тут можна влаштувати затишну ночівлю, є місця для наметів та питна вода.
• Побачити побут пастухів та скуштувати бринзу. Два маршрути на вершину Піп Івана проходять через полонини Смотрич та Веснарка, на яких в теплу пору року ведуть своє господарство пастухи-гуцули. Живуть вони в гірських колибах, випасають корів та овець, збирають гриби та ягоди. В них можна придбати справжні карпатські сири: будз, вурду та бринзу.
• Випробувати себе на міцність. Яким би шляхом ми не йшли на Піп Іван, всюди нас очікують фантастичні та захопливі краєвиди. Але через великий набір висоти та відстань до вершини це справжнє випробування на міцність. Нелегкий підйом сповна перевірить витривалість організму та силу духу.

Що можна побачити з вершини гори Піп Іван Чорногірський?

О! Навіть одноденний похід на Піп Іван подарує гору емоцій та локацій для фотосесій! Тут відкриваються чудові краєвиди на вершини Гутин Томнатик, Бребенескул, Смотрич, Шурин, хребет Кострича. В хорошу погоду видно частково Петрос та Говерлу, Мармароський масив, Чивчини та деякі вершини Румунських Карпат.

Як піднятися на гору Піп Іван Чорногірський – основні туристичні маршрути

Як же доїхати до початку маршрутів на Піп Іван Чорногірський? На жаль, не так вже й просто. Найкраще це зробити особистим транспортом, прибувши в села Дземброня або Шибене. Після з’їзду з головної траси в селі Ільці дорога стає відчутно гіршою, але проїхати, звісно, можна. Якщо власного авто немає, то найкраще прибути у Ворохту потягом, звідти автобусом до Верховини, а далі пересісти на автобус до Дземброні чи Шибеного. Якщо група велика і є кошти, то з Ворохти можна взяти таксі на старт треку.

На Піп Іван Чорногірський веде чотири головних маршрути:

1) Синьо-червоний маркер

Ця дорога на Піп Іван Чорногірський розпочинається в с. Верхня Дземброня, проходить через гору Вухатий Камінь,  полонину Смотрич і Дзембронські водоспади. Далі вихід на Чорногірський хребет, де трек з’єднується з червоним маршрутом на вершину. Довжина його близько 10 км, набір висоти складає 1200 м, по часу підйом займе близько 6 годин в одну сторону. Підійде для тих хто хоче купити сиру, відвідати водоспади та залізти на скелю Вухатого Каменя. Останнє джерело води знаходиться під г. Смотрич, біля руїн старого туристичного притулку. До нього треба спуститися близько 300 м від головної стежки.

2) Зелений маркер

Бере початок з села Шибене, проходить вздовж однойменного потоку, далі через полонину Веснарка та озеро Марічейка, а вкінці пологим схилом виводить на вершину. Довжина його орієнтовно 11 км з набором висоти тих же 1200 м. Підйом та спуск може зайняти у вас приблизно 10-12 годин. Останній раз поповнити запаси води бажано на озері Марічейка. Це варіант з найбільш пологим підйомом, можливістю відвідати пастухів та відпочити в затишку лісового озера.

3) Червоний маркер з північного заходу

Підйом на Піп Іван зі сторони хребта, — коли подорожують у форматі кількаденного походу по Чорногорі. Складність підйому тут найнижча, бо набір висоти всього 200 м. Але на сам хребет ще потрібно піднятися.

4) Червоний маркер з південного заходу

Шлях тих туристів, що проходять маршрут зі сторони Мармароського хребта та гори Вихід. Перед Попіваном потрібно піднятися на вершину Васкуль висотою 1730 м.

Особливості сходження на гору Піп Іван Чорногірський у різні пори року

Оскільки висота гори сягає 2028 м, теплий період для походів триває тут з другої половини травня по жовтень. На початку травня на маршруті часто зустрічається сніг і температура навіть вдень іноді опускається до нуля. В літню спеку можна легко обгоріти на сонці й отримати зневоднення, тому потрібно пам’ятати про запас води та захист від сонця.

Маршрут на Піп Іван з Шибеного чи Дземброні влітку можна пройти за один день, але сходження потрібно розпочати не пізніше восьмої-дев’ятої години ранку, мати хорошу витривалість та терпіння. Також знадобиться одяг по погоді, міцне та зручне взуття, дощовик, пляшка для води, перекус, ліхтарик, аптечка, засоби навігації, сірники про всяк випадок та інше.

В зимовий період, з кінця листопада по квітень, умови на горі іноді бувають дуже суворими: глибокий сніг, вітер до 100 км/год, мороз -20°C, видимість обмежена до 20 м. Серйозну небезпеку при неправильному проходженні маршруту можуть становити лавини. Оптимальним з погляду лавинної безпеки є маршрут з с. Шибене. Але останній кілометр перед вершиною, шлях проходить через так зване плато, де буває дуже сильний вітер від якого ніде сховатися.

Для зимового сходження потрібно мати спеціальний одяг та спорядження, хорошу фізичну форму та досвід. Для підвищення безпеки та комфорту можна скористатися послугами професійного гіда, саме тому радимо обирати провідника серед команди тимлідерів KULUAR 😉

Підйом на гору Піп Іван Чорногірський з клубом туристів Кулуар