Гора Піп Іван Мармароський – це одна з найвищих вершин українських Карпат, розташована на кордоні України та Румунії в унікальному регіоні Мармароси. Його утворюють Рахівські гори (які часто звуть Гуцульські Альпи), Чивчинські гори й гірські масиви з румунського боку. Це частина прикордонної території, а тому для перебування тут потрібно мати спеціальний дозвіл. Перетнути кордон випадково не вдасться, а от доторкнутися до стовпчика, який помаркований у румунський прапор цілком можливо 😉
В поході Гуцульськими Альпами на вас чекають не лише чарівні пейзажі, а й шанс знайти справжні Мармароські діаманти! Так-так, тут є такі чудові камінці, за якими навіть копатися не потрібно – просто уважно дивіться під ноги. Якщо пощастить знайти свій гірський кришталь, то він буде оберігати вас від усілякої нечисті та надавати впевненості.
Піп Іван Мармароський — пік Гуцульських Альп висотою 1936 метрів. Ця вершина пірамідальної форми разом з прилеглими піками Жербаном, Берлебашкою та високогірними полонинами утворює окремий масив, який називається Гори Піп-Іван. Найближчий населений пункт — село Ділове, саме тому звідси найзручніше вирушати на гору (детальніше про маршрути розповімо нижче).
Навколо Попа Івана сезонно утворюються невеликі озерця, а також значні площі займають полонини. Одна з найближчих — Лисича.
Вважаєте побувати в Альпах не реальність, а мрія? А от і ні! Як ви вже зрозуміли, схожі на альпійські схили є і в Україні! У чому ж схожість?
Мармароський масив завдяки вершинам, котрі знаходяться на значній висоті (понад 1900 м), неповторній геологічній будові та глибоким долинам являється унікальним та різноманітним місцем в Українських Карпатах. На Мармароському хребті Піп Іван - чи не єдина гора, на якій збереглась альпійська рослинність, саме тому і пішла назва Гуцульські Альпи. До того ж засніжені схили цього масиву дуже нагадують обриси вічно білих хребтів Альп.
Як ми зазначили на початку, перед подорожжю на Піп Іван Мармароський необхідно отримати дозвіл у прикордонній службі в біосферному заповіднику та у с.Діловому. Якщо ви йдете у похід з “Кулуар”, то цим питанням займається наш тимлідер, а ви в той час пакуєте речі в рюкзак і налаштовуєтесь на чудову подорож.
Оскільки за один день здійснити вихід на гору Піп-Іван Мармароський надто важко через великий перепад висот та відстань, то розпишемо кілька варіантів 2-3-денних маршрутів:
Гора Піп Іван Мармароський. Карта. Маршрут
Зупинимось на ньому окремо, бо до гори Піп Іван Мармароський із Ділового вздовж Білого Потоку - це найпопулярніший маршрут, як влітку, так і в холодний сезон.
Тож, якщо ви обрали похід у Гуцульські Альпи, то щоб дістатись до точки старту можна скористатися автобусом з Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода або Мукачева. Починається маршрут в північній частині Ділового біля моста через Тису на другий берег. Проходить через полонину Щевору з вівчарською хатиною, Лисичу та виходить на Піп Іван.
На шляху насолоджуємося краєвидами та красою навколишніх гір. Надалі тримаємо шлях до гори Берлебашка. Місцеві ж називають її Лутундур (1734 м). Далі повз Магуру через на вершину підіймаємося добре втоптаною стежкою, яка проходить південними схилами до вершини Менчула. І вже по лінії хребта доходимо до вершини Вибичина, з якої спускаємося у Рахів.
Взимку Мармароси щедро засипає снігом. Багато стежок проходить лісом, де сніг буде глибоким, бо його не здуває вітром. А на хребті, особливо на Піп Івані з північно-східного боку утворюються небезпечні карнизи. Для комфортнішого проходження маршруту варто мати снігоступи. А для безпечного – пам’ятати, що крім лавинонебезпеки на схилах, існує також небезпека зірвати карниз.
Не забудьте зареєструватися в рятувальників та дотримуватися всіх правил безпеки в зимових горах. Не виходьте на вершини в тумані, дотримуйтесь безпечної відстані від краю карнизів. Відомий не один випадок коли рятувальники та лісники просто забороняли зимовий похід на Піп Іван недостатньо екіпірованих туристів через сніг на горі, при загрозі лавин, у сильні морози і безперервні вітри, небезпеки від голодних вовків. Також варто пам'ятати, що мобільний зв’язок є лише на прикордонній смузі. Зимою температура повітря на горі може опуститися до 8 градусів морозу, сніги можуть бути глибоким, а темніє рано. Подорож по “Альпам” взимку справедливо вважається найскладнішим маршрутом в Україні.
Весною в Мармаросах, як і в решти високих хребтів Українських Карпат довго лежить сніг. На гребені Піп Івана потужні снігові карнизи можуть танути аж до літа. Найпривабливішим часом для відвідин весною є кінець квітня – травень, коли на полонинах і південних схилах гір розквітають поля первоцвітів. У цей самий час можна помилуватись крокусами на Говерлі та Петросі.
Проте навесні в горах може бути досить багато опадів, прохолодно та вітряно, тож не забудьте про шапку, теплі шкарпетки та рукавички. Також вважайте, що всі прикордонні маршрути часто йдуть північними схилами. І якщо на хребтах снігу мало або може взагалі не бути, то на північних схилах, в зоні лісу він тане значно довше, що ускладнює рух і гарантує мокрі ноги при невідповідному екіпіруванні. Тому не забудьте гамаші та хороші черевики.
В червні альпійські луки Мармаросів вкриваються рожевим цвітом червоної рути (рододендрон східнокарпатський). Початок і пік цвітіння залежить від того, якою була весна. Останнім часом цвітіння рути припадає на кінець червня – початок липня. Разом з рододендроном на схилах цвітуть нарциси вузьколисті та сон білий. З липня починається сезон чорниць, а з серпня-вересня можна ласувати брусницями.
Липень - найспекотніший місяць. В середньому в липні вдень температура повітря сягає 20 °C, але може підніматися набагато вище при приході циклону. Варто пам'ятати, що на висоті 2000 метрів температура зазвичай на 10-12°C нижча, ніж в долині. Вечори та ранки можуть бути прохолодними. Рекомендую мати при собі одяг з довгим рукавом та штани, а також дощовик – він займає мало місця, але виручить у випадку дощу. Дощі влітку короткочасні та теплі, а зливи не так часті. Опади можуть швидко закінчитися, і наступає ясна погода. Сніг на гірських вершинах може залишатися і влітку, особливо на найвищих точках.
Оскільки в Мармаросах на верхніх межах лісу переважають хвойні ліси й зарості жерепа, а букові праліси розташовані здебільшого на південних схилах і в долинах, це не та місцевість, де ви побачите класичну золоту осінь. Проте пожовклі альпійські луки, ягоди, гриби, перший сніг і вже безлюдні (відносно літа) стежки є гарною причиною для походу сюди восени. Варто пам'ятати про часті затяжні дощі, тому незважаючи на прогноз, беріть дощовик для себе та для рюкзака.
Деякі цікавинки, що прикрасять похід:
Кожен, хто хоч раз ходив у Карпати відчуває непереборне бажання знову сюди повернутися!
KULUAR стане вашим найкращим другом, порадником та провідником у світ гір. Залишається лише одне – почати втілювати мрії в реальність!
Якщо в гори, то з KULUAR!
Дивіться наші відео-звіти та надихайтесь:
