Бачачи це, моя дружина запропонувала мені відчути ці емоції по справжньому - у поході.
Мій вибір Kuluar не випадковий, я давно стежив за життям засновника Тараса, який має щире бажання поділитися цими пригодами з усім світом!
Я написав у підтримку Людмилі, яка професійно розповіла покрокові дії, починаючи від покупки білетів на літак до підбору туристичного спорядження, взуття та одягу.
Хочу одразу наголосити, що всі персонажі у подальшій історії вигадані і нічого з реальними учасниками туристичного походу не мають спільного)
І ось цей день настав, ми з дружиною приїхали на місце зустрічі нашого трансферу до Кишинева, де ми зустрілися іще з однією нашою супутницею, міською амазонкою Катериною.
Ми без проблем пройшли кордон та сіли на літак до Анталії. Після приземлення, Катерина допомогла нам дістатися до готелю громадським транспортом (готель до речі підказала Людмила з підтримки)
Ввечері ми насолоджувались краєвидами набережної Анталії та спостерігали за риболовлею місцевих!
На наступний день ми вирушили на автовокзал, де зустрілися з ще одним учасником нашого походу Андрієм (у подальшій доповіді від буде фігурувати як Містер Ок)
Тепер наша група вже складалася з чотирьох людей, і ми відправилися через гірські перевали до Фетхіє.
У Фетхіє нас зустрів тимлідер Віталій з яким ми дісталися готелю, потім була цікава екскурсія по старовинних руїнах Фетхіє (взагалі руїн було багато)
Ввечері ми познайомилися ще з трьома учасниками походу Андрієм, Павлом та Сергієм. Тепер ми восьмеро виглядали як дійсно потужна команда.
Потім ми відвідали рибний ринок, де нам приготували на грилі різновиди риб з Середземного моря.
На наступний день трансфер забрав нас з готелю та відвіз до покинутого древнього городу, де Віталій ознайомив нас з культурою того часу.
Далі нас чекала стежка, з якої відкривалися неймовірні види на чарівні бухти Середземного моря.
Коли настав час обіду, ми забралися на скелю з прекрасною панорамою, де тимлідер Віталій пригощав нас смачними стравами та готував нам запашний чай та каву.
Діставшись Олюденізу ми всі були виснажені, але купання в бухті надало нам сили, щоб дістатися готелю, де вже чекали нас наші речі.
До речі кожного дня ми йшли з легкими рюкзаками, бо трансфер доставляв всі наші речі до наступного готелю кожного дня.
Повечерявши на заході, ми розійшлися по наших номерах, щоб відпочити перед наступним днем.
З першими променями сонця, поснідавши, наша команда вийшла на початок Лікійської тропи. Через якийсь час почався затяжний підйом, але види на скали, опалені сонцем, та море , додавали нам сил.
На нашому маршруті нам зустрівся продавець соків, де ми і зробили привал.Також на тропі можна було вгамувати спрагу, півлітрові пляшки з водою просто були залишені біля тропи, а гроші просто залишити у коробці.
Ми проходили через турецькі села, де місцеві щиро вітали нас. Сьогодні перекус у нас був з гьозлеме (традиційна турецька страва у вигляді коржа з зеленню та сиром) та айраном, у невеличкому кафе.
Ввечері ми прибули у Фаралію де і заселилися у готель. Поряд моря не було , то було прийнято рішення на таксі доїхати туди. На заході ми повернулися у готель і спостерігали як бірюзове море повільно ковтає розпечене сонце.
Зранку наш маршрут був у місце Кабак, на якому нам зустрічалися перешкоди, які ми долали навіть із допомогою канату, підіймаючись по крутим схилам.
Обід у нас був у покинутому готелі біля моря, де ми просто зривали стиглі мандарини та мушмулу. Діставшись Кабака ми одразу пірнули у бірюзову прохолоду після важкого переходу.
Ніч ми провели у цікавому та не схожому на інші готелі місці «У Ліліт». Ми ночували у окремих домівках, а ввечері нас пригощали сібасом та стравами національної кухні.
Перед відходом до сну ми грали у настільний теніс з власником готелю, який не залишив нам жодного шансу! По дорозі до наших домівок ми побачили театральну площадку, де ми випробували свої творчі здібності!
Зранку купання у Середземному морі навіює нестандартні рішення і ми вирішили включити в наш маршрут пляж Paradise. Орендувавши дві лодки ми стрімко помчали на зустріч з мрією.
Пляж дійсно був дуже гарний і пробувши там біля години ми вирушили на маршрут. Сьогодні був дійсно важкий підйом , але піднявшись на плато, ми відновилися гьозліме з айраном.
Діставшись готелю ми повечеряли і без задніх ніг завалилися спати.
Наступного дня нас чекав великий перехід до гірського селища Бел. Під час переходу ми не тільки милувалися видами турецьких пейзажів, але і вели філосовські діалоги з нашим тимлідером Віталієм.
В селі Бел ми мали трансфер до історичного міста Патара.
Весь наступний день ми поринули в історію стародавнього міста, а також відвідали маяк , якому 2000 років.
На наступний ранок Віталій нагородив нас сертифікатами в нагадування про нашу неймовірну подорож!
Трансфер довіз нас до Фетхіє, де ми зі сльозами на очах обійняли один одного та продовжили кожен свій шлях додому!
Хочу подякувати кожному причетному, хто долучився для того, щоб наші туристичні мрії збулися!