Як вибрати перший шеститисячник для сходжень?

За складністю сходження серед шеститисячників є як відносно прості трекінгові піки, які не потребують спеціальних альпіністських навичок і тривалої підготовки, так і технічно складні, доступні тільки для досвідчених альпіністів.

Шеститисячники – вершини для людей, які вже відкрили для себе світ високих гір і закохалися в нього. Кожна з гір вище 6000 метрів – це не тільки серйозне досягнення для кожного сходжувача, але і ступінь на шляху до ще більш складних і високих вершин.

У цій статті ми розглянемо найбільш доступні шеститисячник планети.

Чим керуватися, вибираючи свій перший шеститисячник?

Виділимо ряд критеріїв, за якими зможемо підібрати ваш перший шеститисячник:

1. Необхідний досвід. Різні вершини вимагають наявності різної кількості досвіду. За цим критерієм шеститисячники можна умовно розділити на 2 групи: "для початківців" і "для досвідчених".
2. Технічна складність. Якщо висотна складність у гір цієї категорії приблизно однакова, то технічна може сильно відрізнятися. Наприклад, на Мера пік (6 461 м) в Непалі можна піднятися "пішки" без використання спеціальних навичок і спорядження. А Єрупаха (6617 м), розташована в Перуанських Андах, дуже складна навіть для найдосвідченіших.
3. Наявність сервісу на горі. У вартість багатьох програм, описаних нижче, входять послуги портерів (носіїв), кухарів, ночівлі в готелях або притулках, заброска спорядження в висотні табори і т.д. Це впливає на вартість і комфорт сходження.
4. Тривалість програми. Залежно від часу під'їзду і підходу до гори, а також наявності резервних днів – строки сходжень можуть відрізнятися. Для описаних нижче програм – від 10 до 28 днів.
5. Сезонність. У різних гірських системах сезон оптимальної погоди для сходжень може сильно варіюватися. Знаючи це, простіше вибрати регіон під свій вільний час.
6. Ціна. На вартість програми впливає складність логістики, наявність додаткових сервісів, необхідність оплати пермітів, входів в національні парки та інші параметри.

Сходження на найпростіші шеститисячники

Сходження на Мера пік

Мера пік (6 461 м) – найвища трекінгова вершина Непалу і один з найбільш бажаних варіантів для того, щоб вперше подолати висоту в 6000 метрів. З Мера пік відкриваються види на 5 з 6 найвищих піків планети – Еверест, Лхоцзе, Макалу, Чо-Ойю і Канченджанга! Особливість гори полягає в тому, що зазвичай на ній дуже вітряно і, як наслідок, холодно (до -30 С в день штурму). Тому потрібно відповідально підходити до підбору спорядження.

1. Необхідний досвід. Для участі в сходженні на Мера пік достатньо мати досвід п'ятитисячників, наприклад, Казбеку, або високогірних гімалайських трекінгів.
2. Технічна складність – 4/10. Невисока. За технічною складністю можна порівняти з Ельбрусом з півдня. Гора ідеальна для тих, кому висота важливіше техніки. На штурм учасники виходять в зв'язках, тріщин по шляху немає. Штурмовий набір становить всього 600 метрів, що менше, ніж у більшості подібних вершин. В цілому підйом дуже плавний, є невеликий передвершинний зліт з перилами близько 20 метрів завдовжки.
3. Наявність сервісу на горі. У Непалі дуже розвинена гірська туристична інфраструктура. Туристи і альпіністи тут ночують і харчуються в лоджах – спеціальних гірських притулках. Також активно використовуються послуги портерів, які несуть особисте і групове спорядження. Скрізь, де передбачається хоч якась складність, провішані мотузки. Все це стосується і сходження на Мера пік. На учасників чекає лише 2 ночівлі в наметах (в базовому і штурмовому таборах).
4. Тривалість програми. Тривалість сходження – 18 днів. Також у вас є можливість продовжити перебування в Непалі ще на 3 дні і відвідати національний парк Чітван.
5. Сезонність. На Мера пік можна йти в один з двох сезонів: навесні (березень-квітень) або восени (жовтень-листопад).
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Мера пік.

Сходження на Айленд пік

Айленд пік (6 189 м) – ще один дуже популярний шеститисячник Непалу. Він трохи нижче, ніж Мера пік, але зате підйом на нього технічніший і цікавіший. З вершини відкривається приголомшливий вид на Ама Даблам. Зазвичай вітру тут немає – захищає стіна Лхоцзе. Не рекомендуємо Айленд пік тим, хто брав участь в треку до Евересту, оскільки перші 9 днів у них збігаються.

1. Необхідний досвід. Для участі в програмі вам знадобиться досвід будь-яких п'ятитисячників або високогірного трекінгу на висотах понад 5000 метрів.
2. Технічна складність – 5/10. На учасників чекають сніжно-льодові поля, пересування в кішках, перехід тріщини по сходах (можливо) і крутий передвершинний зліт (60-70 градусів), який потрібно буде подолати на жумарі.
3. Наявність сервісу на горі. Учасники будуть проживати і харчуватися в лоджах по маршруту (в наметах ночуємо лише один раз – в штурмовому таборі), користуватимуться послугами портерів і сертифікованого висотного непальського гіда.
4. Тривалість програми. Тривалість сходження – 19 днів.
5. Сезонність. Як і у випадку з Мера пік, на Айленд можна йти навесні (березень-квітень) або восени (жовтень-листопад).
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Айленд пік.

Сходження на Чачані

Чачані (6 057 м) – сплячий вулкан, розташований неподалік від перуанського міста Арекіпа. Завдяки зручній логістиці і низькій технічній складності вважається одним з найдоступніших шеститисячників світу. У нашій програмі ми піднімемося на ще один знаменитий активний вулкан – Ель-Місті (5 822 м). Акліматизацію будемо проходити на іншому кінці Перу в Райдужних горах і на озері Тітікака, так що ця поїздка буде максимально насиченою та цікавою.

1. Необхідний досвід. В якості попереднього досвіду підійдуть походи по Грузії, або будь-які вищі гори. Також рекомендуємо звернути увагу на зимові програми в Карпатах: сходження на Говерлу і Петрос або школу альпінізму.
2. Технічна складність – 3/10. Технічно обидва вулкани відносно прості. При наявності снігу на горі передбачається використання кішок і льодоруба.
3. Наявність сервісу на горі. У містах живемо в готелях, 2 дні в базових таборах вулканів ночуємо в наметових таборах. Спорядження, необхідне для ночівлі, паливо і їжу туди піднімуть носії.
4. Тривалість програми. Тривалість сходження – 14 днів.
5. Сезонність. На Чачані можна підніматися круглий рік, але опадів більше випадає з січня по березень.
6. Ціна. Вартість програми – від ххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Ель-Місті і Чачані.

Сходження на Лобуче

Лобуче (6 119 м) – ще один популярний трекінговий пік в Непалі. Шлях до нього так само проходить по маршруту до базового табору Евересту, а з самої вершини відкриваються чудові краєвиди на найвищі вершини планети.

1. Необхідний досвід. Для участі в сходженні вам необхідний досвід інших вершин від 5000 метрів. Крім того, рекомендуємо пройти школу альпінізму в Карпатах для відпрацювання альпіністських навичок, які знадобляться на Лобуче.
2. Технічна складність – 5/10. Лобуче далеко не найпростіший шеститисячник, тут вам доведеться пересуватися по складному рельєфу, використовувати кішки, перила і страховку.
3. Наявність сервісу на горі. На трекінговій частині маршруту живемо і харчуємося в лоджах. Під час сходження ночуємо в наметах.
4. Тривалість програми. Тривалість – 18 днів.
5. Сезонність. Як і на інших трекінгових вершинах Непалу на Лобуче можна йти навесні (березень-квітень) або восени (жовтень-листопад).
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Лобуче.

Сходження на більш складні та високі шеститисячники

Сходження на Аконкагуа

Аконкагуа (6 962 м) – знакова вершина. Це найвища точка Південної Америки, Західної і Південної півкуль, також вона входить в програму "Сім вершин". Тому не дивно, що вона користується великою популярністю у сходжувачів з усього світу. Додатковий інтерес представляє знайомство з культурою та побутом екзотичною Аргентини.

1. Необхідний досвід. Для участі в групі вам необхідний досвід сходжень на будь-які п'ятитисячники, або на інші шеститисячники з цієї статті.
2. Технічна складність – 3/10. Аконкагуа має невелику технічну складність, на вершину ми будемо підніматися практично по стежці. Але потрібно мати на увазі, що це без малого семитисячник, тому легко точно не буде.
3. Наявність сервісу на горі. У вартість включена заброска вантажів мулами в базовий табір. В процесі підйому на гору живемо в наметах, готуємо їжу самі під наглядом гіда. Є можливість замовляти їжу у місцевих по маршруту, але обійдеться це недешево: приблизно в 100-120 $ в день.
4. Тривалість програми. Тривалість сходження – 19 днів.
5. Сезонність. Для сходження на Аконкагуа оптимальні зимові місяці – з середини грудня по кінець лютого.
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Аконкагуа.

Сходження на Чімборасо

Чімборасо (6 310 м) – найвищий вулкан Еквадору і найвіддаленіша точка від центру землі. Сходження на нього відносно просте, тому Чімборасо може розглядатися в якості першого шеститисячника. У нашій програмі ми пропонуємо піднятися не тільки на нього, а й на один з найвищих діючих вулканів світу – Котопаксі (5 897 м). Додайте до цього знайомство з екзотикою Південної Америки, і ви отримаєте одну з найцікавіших програм в цій висотній категорії.

1. Необхідний досвід. В якості попереднього досвіду підійдуть походи по Грузії, або будь-які вищі гори. Також можна розглянути зимові програми в Карпатах: сходження на Говерлу та Петрос або школа альпінізму.
2. Технічна складність – 5/10. Хоч технічна складність і невисока, учасникам доведеться пересуватися в кішках і зв'язках, і перетнути кілька ділянок відкритого льоду крутизною близько 40 градусів. Всі необхідні навички можна буде отримати в першій частині програми на тренувальному занятті.
3. Наявність сервісу на горі. Еквадор славиться розвиненою гірської інфраструктурою. Тут можна під'їхати на машині на висоти 4000 – 4500 метрів, і йти до вершини залишиться зовсім небагато. Крім тімлідера Кулуар в групі обов'язково присутні місцеві висотні гіди з розрахунку 1 гід на двох учасників. Між сходженнями живемо в готелях, а в базових таборах вулканів – в хатинах-притулках.
4. Тривалість програми. Тривалість сходження на 2 вулкани – 10 днів.
5. Сезонність. Здійснювати сходження в Еквадорі можна цілий рік, але кращими вважаються осінні і зимові місяці.
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Чімборасо і Котопаксі.

Сходження на Охос-дель-Саладо

Охос-дель-Саладо (6 893 м) – найвищий вулкан в світі, найвища гора в Чилі і друга за висотою в Південній Америці (після Аконкагуа). Технічно підйом на Охос не представляє труднощів. Завдяки сухому клімату пустелі Атакама на горі практично не затримується сніговий покров. А під'їхати на машинах можна аж до висоти 5 200 метрів. Тому даний вулкан вважається одним з найпростіших шеститисячників планети. В ході акліматизації зробимо сходження на ще один шеститисячник – вулкан Сан Франціско (6 018 м).

1. Необхідний досвід. В якості попереднього досвіду підійдуть походи по Грузії, або будь-які вищі гори. Також рекомендуємо звернути увагу на зимові програми в Карпатах: сходження на Говерлу та Петрос або школу альпінізму.
2. Технічна складність. Підйом на гору досить простий, але не слід забувати про велику висоті, адже вулкан лише трохи не дотягує до семи тисяч метрів.
3. Наявність сервісу на горі. Переміщаємося по маршруту на джипах. У висотних таборах живемо в наметах, їжу готуємо на газу.
4. Тривалість програми. Тривалість сходження – 15 днів.
5. Сезонність. Оптимальний сезон для сходжень – зимові місяці (в цей час в Чилі літо).
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Охос-дель-Саладо.

Сходження на складний шеститисячник

Якщо у вас достатньо технічного досвіду і ви готові до справжнього виклику, тоді зверніть увагу на непальську вершину Ама Даблам у зв'язці з Айленд пік.

Сходження на Ама Даблам

Ама Даблам (6 856 м) – одна з найкрасивіших вершин не тільки в Гімалаях, але і у всьому світі. При цьому гора дуже складна технічно. У процесі підготовки ми зробимо акліматизаційне сходження на інший шеститисячник – Айленд пік. Піша частина маршруту проходить по знаменитому треку до базового табору Евересту.

1. Необхідний досвід. Для участі потрібен досвід сходжень на інші шеститисячники, або наКазбек/Монблан в міжсезоння або взимку. Також рекомендуємо піднятися на одну з технічно складних вершин, наприклад, на Маттерхорн.
2. Технічна складність – 7/10. Дуже висока. Учасникам доведеться пересуватися по складному рельєфу – скелях, каменях, снігу і льоду. Також потрібна відмінна координація, навички пересування по перилах, роботи з жумаром і спусковим пристроєм. Крім того, не варто забувати, що Ама Даблам не вистачає зовсім трохи до 7000 метрів, тому варто брати до уваги і висотну складність.
3. Наявність сервісу на горі. На трекінговій частині маршруту живемо і харчуємося в лоджах. В базових і висотних таборах Айленд пік і Ама Даблам ночуємо в наметах. У групі обов'язково присутній сертифікований висотний непалський гід з досвідом восьмитисячників. Можливо користування послугами портерів для транспортування особистих речей.
4. Тривалість програми. Тривалість сходження – 28 днів.
5. Сезонність. Сходження на Ама Даблам традиційно проводять у другій половині осені – в жовтні і листопаді.
6. Ціна. Вартість програми – хххх$. Детальніше можна подивитися в описі програми сходження на Ама Даблам.