На гору чи навколо? Топові маршрути Монблану

Монблан (Montblanc, Mont Blanc) - найвища вершина Альп та Західної Європи, що є омріяною ціллю багатьох любителів гір та альпіністів з усього світу. Сходження на цей пік є частиною програми “Сім вершин”, але далеко не усі на нього відважаться. Тому для тих, хто ще не готовий до подолання висотних труднощів і прокладання шляху серед льодовикових тріщин та вічних снігів, є простіший спосіб побачити вершину й весь навколишній гірський масив - піти у трекінговий маршрут навколо Монблану Tour du Mont Blanc.

Де знаходиться Монблан, як дістатись до гори

Вершина Монблану має висоту 4810 м над рівнем моря, знаходиться на кордоні Франції та Італії. Якщо ж говорити про весь масив, то частина його також перетинає кордон зі Швейцарією. Таким чином, трек навколо Монблану проходить по території аж трьох країн. Доброю новиною є те, що завдяки існуванню єдиного Шенгенського простору, прикордонного контролю між цими державами немає, а тому пройти цей захопливий трекінг без жодних перепон може кожен охочий.

Найбільш популярним місцем прибуття всіх, хто бажає побачити Монблан є місто Шамоні у Франції, яке історично було колискою світового альпінізму і залишається його активним центром у наші дні. Тут ви знайдете розвинену туристичну інфраструктуру: готелі, ресторани, кемпінги, магазини гірського спорядження та сувенірні крамнички з автентичними товарами місцевого виробництва. Долина Шамоні пропонує активності та розваги на будь-який смак. Тут можна і спокійно милуватись краєвидами з вікон спа-готелю у центрі міста, і вирушити в хайкінг гірськими стежками, і здійснити більш екстремальні мрії, як то сходження, рафтинг чи політ на параплані.

В пік туристичного сезону, який припадає на літо, а також в зимові місяці, коли Шамоні перетворюється на один з найвідоміших в Європі гірськолижних курортів, дістатись сюди досить просто. Сполучення з навколишніми аеропортами та великими містами налагоджено дуже добре. Найшвидшим варіантом буде прибуття в аеропорт Женеви, звідки практично щогодини у денний час курсують автобуси-шатли, які можуть доставити вас до автостанції у центрі міста або ж за додаткову плату прямо до дверей готелю. Час в дорозі від аеропорту Женеви до міста, де знаходиться Монблан, становить менш як дві години.

Також  до підніжжя гори зручно дістатись, прилетівши в італійські міста Турин або Мілан. В такому випадку, ви можете доїхати на автобусі до гірського курорту Курмайор, що знаходиться по інший бік масиву, звідки теж відкриваються засніжені піки Альп. Для того, щоб потрапити з Курмайора в Шамоні, необхідно проїхати через знаменитий тунель в горі Tunnel du Mont-Blanc, що займе біля години. Для пасажирів автобуса вартість проїзду тунелем включена у ціну квитка, власникам же власних транспортних засобів доведеться сплатити близько 50 євро за проїзд в один бік. Також в Шамоні є залізнична станція, куди прибувають потяги від аеропорту Сент-Екзюпері в місті Ліон та інших французьких міст.

В самому Шамоні загубитись буде важко. Тим паче, що в туристичному  інформаційному офісі можна взяти роздруківки плану міста і транспортної схеми по всій долині. Тут ви можете переміщатись на місцевих автобусах (курсують щопівгодини), а якщо візьмете “картку гостя” у своєму готелі або кемпінгу, то проїзд буде безкоштовним. Також по всій долині діє мережа крісельних підйомників і гондол, які курсують до найкращих оглядових майданчиків та мальовничих гірських стежок.

Похід навколо Монблану – культовий тур-маршрут в Альпах

Згідно з численними рейтингами “топ найкращих хайкінгових маршрутів світу”, трек навколо Монблану впевнено займає своє місце у першій десятці. Дійсно, поєднання приголомшливих альпійських пейзажів з легкою транспортною доступністю регіону та добре розвиненою інфраструктурою створили ідеальні умови для розвитку гірського туризму. Історія Tour du Mont Blanc бере свій початок ще в 18-му сторіччі, тоді ж і  було здійснено перше сходження на Монблан Мішелем Паккардом (Dr Michel-Gabriel Paccard) та Жаком Бальма (Jacques Balmat) - 8 серпня 1786 року. До того часу стежками через перевали і гірські долини в Альпах користувались лише місцеві мисливці та вівчарі.

Слава найвищої вершини Європи швидко розліталась по світу і багатьом людям було цікаво побачити на власні очі її сяючі білизною сніги та льодовики. Звичайно, тоді, як і зараз, не кожен наважився б здійснити сходження на саму вершину, а от хайкінгові прогулянки під силу навіть людям без досвіду турпоходів.

Варіанти Тур-дю-Монблан за довжиною та складністю маршруту

Загальна довжина повного кільця навколо гори Монблан складає 170 км з перепадом висоти у більш ніж 10 000 м, що потребує для більшості туристів близько 10-12 днів на проходження маршруту. Найвищими точками треку є перевали Col des Fours у Франції та Fenêtre d'Arpette в Швейцарії, висота яких становить 2665 м над рівнем моря. Також проходження перевалу Фнетр’д’Арпет вважається найскладнішою ділянкою маршруту, оскільки спуск і підйом з обох сторін є досить крутими, стежка місцями проходить по хиткому камінню і, навіть за наявності маркування, читається не завжди явно. Інші перевали мають менш складний рельєф і перепад висоти та легко проходяться навіть в повільному темпі протягом дня.

Пройти круговий трек можна як за годинниковою стрілкою, так і проти, починаючи у французькому Шамоні, італійському Курмайорі або одному з містечок  Швейцарії (наприклад Champex, Trient або La Fouly). Деякі відрізки мають альтернативні варіанти проходження, де кожен хайкер може вибрати відповідний для себе за складністю та вподобаннями: або проходження високих перевалів, або ж більший кілометраж в обхід масиву через маленькі гірські селища зі зручними дорогами. Іноді навіть є можливість підсісти в нижній частині треку на місцевий транспорт, скоротивши до 10-20 км маршруту долинами.

Так, наприклад, у французькій частині маршруту є варіант проходження зазначеного перевалу Коль-де-Фурс, який може бути досить некомфортним за наявності снігу на початку сезону, або ж навіть небезпечним в дощову погоду під час грози. В цьому випадку рекомендується підсісти на автобус-шатл, що курсує між фермою Ville des Glaciers та селищем Les Chapieux і підійматися вже звідти до наступного перевалу Col du Bonhomme. Аналогічно замість перевалу Col du Tricot можна проїхати автобусом по долині від Les Contamines до Bionassy, а у Швейцарії скоротити нудні кілометри лісом між Champex та La Fouly. Завдяки таким переїздам деякі мандрівники скорочують довжину Тур де Монблан настільки, що проходять його замість 10 днів за тиждень або навіть за 4-5 днів.

Хоча більша частина маршруту добре маркована вказівниками та позначками на камінні, наявність навігатора і мапи все ж необхідна, як і розуміння того, де ви плануєте наступну ночівлю, яким варіантом і за скільки часу маєте туди дійти. З одного боку, трек навколо Монблану - дуже популярний туристичний маршрут, доступний широкому колу хайкерів. Але з іншого - це все ж справжні гори, які потребують серйозного підходу до підготовки і планування.

Бронювання гірських притулків на Тур-дю-Монблан

Високий сезон трекінгу на Тур-дю-Монблан триває протягом липня-серпня. Забронювати гірські притулки на маршруті в цей час - досить непроста задача, особливо якщо група складається більше, ніж з 2 людей. Зазвичай раннє бронювання відкривається на початку року, ще в січні, і заповнюється досить швидко. Знайти вільні місця перед початком сезону практично неможливо, бо притулки записують бажаючих в лист очікування і навіть при відмові когось з відвідувачів на їх місця миттєво попадають інші.

Вартість ночівлі тут може коливатись від 60 до 100 євро за розміщення в кімнатах-гуртожитках по 6-10 осіб, або 150-200 євро у двомісному номері за наявності таких. Як правило, в ціну включено харчування за принципом напівпансіон: сніданок і вечеря за розкладом притулку, а також можливість додатково замовити ланч-бокс на денний перехід. Такий варіант ночівель, якщо дозволяє бюджет і вдається знайти вільні місця на обрані дати, дозволяє пройти маршрут в найбільш розслабленому варіанті, не обтяжуючи себе бівачним спорядженням та приготуванням їжі.

Комфортне проживання в кемпінгах Шамоні та Курмайора, трек без рюкзаків

Іншим варіантом проживання на маршруті Тур-дю-Монблан є кемпінги, які відрізняються між собою за комфортом та наявністю інфраструктури. Кемпінги в долинах Шамоні та Курмайор мають гарячий душ, електрику та Wi-Fi. Дикі “табори” або галявини біля притулків мають лише доступ до джерела води і туалети. У випадку, коли ви йдете повний маршрут через високі перевали, ночівлі в диких кемпінгах ніяк не уникнути. Але існує вигідний компроміс, який дозволяє не хвилюватись за наявність місць у притулках та водночас позбавитись переноски важких рюкзаків через перевали в Альпах - це наш Тур навколо Монблану без важких рюкзаків. В чому його родзинка?

Комфортність проживання забезпечується тим, що під час треку ми базуємось спочатку в добре облаштованому кемпінгу в Курмайорі. Звідси здійснюємо радіальні виходи   в долини Валь Вені (Val Veni) і Валь Феррет (Val Ferret), оглядаючи всю італійську сторону масиву Монблан і такі знамениті вершини, як Grandes Jorasses, Dent du Géant, Aiguille des Glaciers та інші. До початку підйому в гори ми будемо добиратись на екологічних автобусах, які запускає в долині місцева влада для розвантаження доріг і збереження довкілля. Курсують ці автобуси від зупинки прямо біля кемпінгу через центр міста протягом усього туристичного сезону з періодичністю кожні пів години.

Через три дні переїжджаємо автобусом через тунель під Монбланом з Курмайора до Шамоні. Тут так само, проживаючи в комфортному кемпінгу протягом кількох днів, ходимо радіально по наймальовничішим куточкам долини, відвідуючи льодовик Argentiere, льодову печеру Mer de Glace, перевал на кордоні зі Швейцарією Col de Balme та піднімаючись на оглядові майданчики вершин Brevent та Aiguille du Midi. В Шамоні, для полегшеного доступу до верхніх стежок, ми використовуємо гірські підйомники, які суттєво економлять час і сили, дозволяють отримати більше позитивних вражень від треку протягом дня.

Похід навколо Монблану з рюкзаками, вибір одягу і спорядження для треку

Для охочих відчути трохи більше навантаження та проявити свою наполегливість у подоланні труднощів під час проходження перевалів, пропонуємо варіант треку навколо Монблану з рюкзаками.

Він також починається в Курмайорі, звідки після зустрічі групи та першої ночівлі в комфортному кемпінгу ми вирушаємо назустріч пригодам, піднімаючись на перевал під назвою Коль-де-ля-Сень висотою 2516 м. За цим перевалом нас чекає Франція і невелика ферма Віль-де-Гласье, поряд з якою влаштуємо дикий табір на наступну ніч. Далі маршрут пролягає через зв’язку перевалів Коль-де-Фурс та Коль-дю-Бонном, де ночуємо поряд з гірськими притулками на трав’янистих галявинах з чудовими краєвидами.

Після спуску знову потрапляємо в цивілізацію, приймаємо душ в кемпінгу Ле Контамін та закуповуємо продукти на наступну частину треку. Вранці, трохи під'їхавши автобусом до початку стежки, через ще один гірський перевал потрапляємо в Шамоні. Від цього моменту програма повністю сходитися з варіантом туру навколо Монблану без важких рюкзаків, адже не скористатись чудовими можливостями транспорту і підйомників в Шамоні було б просто не раціонально.

Не дивлячись на те, що даний трекінговий маршрут є досить простим і не проходить на великих висотах, все ж необхідно як слід підготувати якісне спорядження, щоб його незручність чи вихід з ладу не зіпсували вражень від подорожі.

• Взуття для трекінгу. На початку сезону знадобляться черевики, а після сходу снігу можна йти і в кросівках на нековзаючій підошві з хорошим протектором, але майте на увазі, що підтримка гомілковостопного суглоба на гірських стежках ніколи не буває зайвою.
• Захист від вітру і дощу. Якісна мембранна куртка і по можливості штани, в ідеалі на блискавках по боках (так звані “самоскиди”).
• Шар утеплення для всіх частин тіла. Має бути утеплена термобілизна, фліска, тонкі рукавички, шапка або баф. Для треку з рюкзаками під час ночівель на перевалах також не завадить тонка пухова куртка.
• Сонцезахисний головний убір та сонцезахисні окуляри - також обов’язкові.
• Невеликий, але зручний рюкзак з поясом - для радіальних виходів і прогулянок в місто.

Культовий трейловий забіг Ultra Trail du Mont Blanc (UTMB)

Щорічно, починаючи з 2003 року, в кінці серпня або на початку вересня за маршрутом Тур-дю-Монблан проводиться ультрамарафонський гірський забіг. Він збирає тисячі спортсменів з усього світу, закоханих у гірський біг. За час свого існування перегони UTMB стали найпрестижнішими та найбажанішими для всіх, хто коли-небудь захоплювався трейлом. Повна дистанція є 100-мильною (коло у 170 км з 10 000 м набору висоти), а також є кілька варіантів менших дистанцій: півколо у 100 км, або варіанти 50, 42 чи 20 км для тих, хто хоче випробувати свої сили, готуючись до основного змагання. На даний час рекорд швидкості на UTMB складає менш як 20 годин, а максимальний часовий ліміт дистанції становить 46 з половиною годин.

Для участі в перегонах потрібно виконати низку вимог, таких як подолання аналогічної до заявленої дистанції для присвоєння так званого “індексу” UTMB, а також взяти участь в одному зі змагань серії по всьому світу. Кожна участь дає бали у вигляді “Running stones”, що використовуються як шанс в лотереї на реєстрацію до фінальних перегонів. Адже кількість заявок в кілька разів перевищує фізичну можливість організаторів допустити стільки людей до забігу.

Багаторазовим призером Ультра Трейл дю Монблан і рекордсменом дистанції є відомий топовий альпініст і трейл-ранер Кіліан Жорне (Kilian Jornet Burgada). Він також встановив швидкісний світовий рекорд сходження на Монблан - 4 години 57 хвилин при тому, що підйом і спуск здійснювався без використання трамвая, а з нижньої точки у Шамоні.

Як і коли можна піднятись на вершину Монблану

Для тих, кого вабить вершина гори Монблан, є кілька варіантів сходження, які дещо відрізняються логістикою, довжиною та складністю підйому. Альпіністам-початківцям радимо спробувати наступні три.

Класичне сходження із Франції - по маршруту Гюте (Goûter Route). Є найбільш популярним варіантом підйому на Монблан, яким кожного сезону користуються кілька тисяч сходжувачів. Маршрут починається в Шамоні, звідки на гірському поїзді Трамвай-дю-Монблан (Tramway du Mont-Blanc) можна піднятись до стартової точки Nid’d’Aigle на висоті 2372 м і далі продовжити підйом стежкою до притулку Refuge de Tête-Rousse. Після цього, як правило на наступний день, рано вранці або вночі необхідно перетнути досить небезпечну через часті каменепади ділянку Гранд Кулуару, а далі по нескладним хоча й крутим скелям вийти до притулку Гюте. Від притулку йти вже по снігу й  льодовику - до вершини. Залежно від погодних умов, плану логістики та фізичного стану групи цей маршрут може займати 2-4 дні.

Траверс трьох вершин (Traversee des Trois Monts) починається від станції канатної дороги Aiguille du Midi з ночівлею у притулку Космік. Він передбачає проходження зв’язки з трьох вершин: Mont Blanc du Tacul (4248 м), Mont Maudit (4465 м) та головної вершини Mont Blanc (4810 м). Цей варіант є набагато довшим та дещо технічно складнішим за класичний, проте теж користується досить великим попитом. Іноді Traversee des Trois Monts поєднують зі спуском класичним маршрутом, здійснюючи таким чином повний траверс Монблану.

Класика зі сторони Італії, із притулку Гонела (Gonella Hut). Після підйому на проміжну сідловину Дом-де-Гюте (Dôme du Goûter) далі до вершини шлях повністю збігається з французькою класикою. Складність полягає в довжині маршруту та подоланні нижньої частини льодовика, що в певні сезони може бути сильно розірваним та нагадувати справжній лабіринт із тріщин.

KULUAR запрошує здійснити сходження на Монблан будь-яким з трьох описаних варіантів. Групи ведуть досвідчені тимлідери, які неодноразово були на кожному з маршрутів та знають всі особливості стану гори залежно від погодних умов і сезону.

Найкращий сезон для сходження на Монблан

Сезон підйому на вершину Монблану триває протягом усього літа. Однак, не дивлячись на те, що гірські притулки Тет-Рус та Гюте починають свою роботу вже з кінця травня, в цей час ще можна очікувати досить складні снігові умови на горі. Тому найкраще планувати сходження після двадцятих чисел червня. Протягом липня-серпня кількість снігу поступово зменшується і в найбільш спекотні тижні іноді можливо дістатись до висоти 3800 м навіть без використання альпіністських кішок, які знадобляться лише на льодовику та сніжних гребенях. Але погода на Монблані досить мінлива і раптові снігопади трапляються вище 3000 м навіть в середині літа, тому варто бути готовими і до такої “несподіванки”.

На початку осені погода в Альпах ще може залишатись досить стабільною і сприятливою для сходжень. Притулки на Монблані продовжують працювати до середини-кінця вересня і сходження по класичному маршруту в цей час все ще доступне. Слід готуватись до нижчих температур і, можливо, сильнішого вітру, ніж влітку, проте критичних змін погодних умов в цей час зазвичай ще не відбувається.

Зимове сходження на Монблан є набагато складнішим і вимогливим, тому це здебільшого прерогатива гірських гідів та професійних альпіністів, які іноді здійснюють підйом і спуск на лижах або нестандартними маршрутами. Туристичній групі без досвіду такий екстрим вкрай не рекомендовано.

Що б ви не обрали, сходження чи трекінг, навколишні пейзажі не залишать вас байдужими. Будьте певні, що потрапите в саме серце Альп і побачите захоплюючі краєвиди: квітучі долини, вражаючі гостроверхі піраміди скелястих піків та вкриті тріщинами блискучі льодовики. Все це - у незабутній подорожі до гори Монблан.

Автор статті: Юлія Юрасова, тимлідер в Південній Америці