Непал – захоплююча і незвичайна країна, в якій поєднується те що неможливо поєднати, тут живуть за зовсім іншими принципами і правилами, які незвичні іншим людям. Тут чудово уживаються дві великі релігії – індуїзм і буддизм. На території однієї країни розташувалися і величні гірські масиви, і чарівні рівнини, і навіть дикі джунглі! Цивілізація Непалу занадто неоднозначна – в одних поселеннях жителі живуть в халупах і навіть не чули про електрику або водопровід, в інших же регіонах є повноцінні сучасні міста з непоганою інфраструктурою.
А ви знали, що непальський прапор єдиний такий в усьому світі, адже, його форма не прямокутна, як у більшості країн, а складається він з двох трикутників, з’єднаних між собою?
Також, унікальність Непалу полягає ще й в місцевому часі, який відрізняється від Грінвіча на 5 годин і 45 хвилин. А пояснюється все дуже просто: давним-давно ця невелика країна намагалася показати свою незалежність від великої сусідки Індії і з цією метою перевела час на 10 хвилин вперед. Але в кінці ХХ століття монархи подумали і вирішили віддалитися ще на 5 хвилин. А тепер ми плутаємося в часі))
Ця країна межує з Індією і Китаєм. Тут дуже привітне і гостинне населення. І це проявляється навіть у тому, що візу можна оформити буквально за 5-10 хвилин відразу після прибуття в аеропорт або на будь-якому прикордонному переході. Звичайно, для початку потрібно буде простояти у великій черзі – адже бажаючих потрапити до Непалу дуже багато!
Сусіди-індуси можуть вільно переміщатися через кордон як пішки, так і транспортом і не заморочуючись з пропусками, дозволами і т.д.
Однією з розваг для приїжджих туристів є громадський транспорт. Для місцевих жителів це, звичайно, повсякденність, але для європейців – справжній екстрим! Адже, не в кожній країні можна покататися на даху переповненого пасажирами автобуса, при цьому не порушуючи жодних правил.
Незважаючи на свою привабливість і неповторність, Непал – дуже бідна країна. Вона не має виходів до моря, тут немає багатих природних ресурсів, сільське господарство і транспортна інфраструктура розвинені дуже слабо. Тому Непал є однією з найбідніших і найвідсталіших країн світу. Але, тим не менше, вулиці Непалу набагато чистіші і охайніші, ніж в Індії.
Третина чоловічого населення Непалу зайнята в сфері обслуговування іноземних туристів – це гіди і портери Гімалаями. Робота портерів дуже важка, бувають випадки їх загибелі прямо на маршруті. Навіть з огляду на цей факт, Непал залишається єдиною країною в усьому світі, де середньостатистична тривалість життя жінок менша, чоловіків.
Повсякденне життя непальців багатьом з нас може здатися дивним і незрозумілим. Але вони так звикли і навіть не уявляють собі іншого життя. Наприклад, в будинках місцевих жителів немає опалення, воно навіть не передбачено за планом, тому взимку дуже холодно. Винятком можуть бути тільки готелі, де можна попросити електрообігрівач. Та й то, не завжди є можливість його використання, так як електрика в різних районах Катманду вмикається за розкладом.
Ще однією дивиною в облаштуванні жител є відсутність скла у вікнах. Замість них стоять тільки решітки, і для непальців цього достатньо. Тому не дивуйтеся, якщо побачите місцевих жителів, які взимку ходять в будинку в куртках, теплих штанах і шапках, і навіть так лягають спати, додатково ще ховаючись під ковдрою. Але, в той же час, загорнувшись в сотню одежинок, вони можуть ходити босоніж або в капцях, і через це часто хворіють.
Взимку в Непалі дуже великий перепад температур, від +25 вдень, до -5 вночі (це в низинних регіонах). Напевно, тому навіть більш-менш заможні непальці часто лягають спати на підлозі разом з іншими членами своєї сім’ї – так тепліше.
Так як електроенергія – велика розкіш для місцевого населення, то в цілях економії намагаються по максимуму використовувати енергію сонця. Воду гріють у чорних баках, і намагаються митися в найгарячіший час дня, поки на ніч не похолодало. Всі домашні справи в основному робляться вдень на вулиці, щоб якомога більше погрітися на сонечку. Ну і ввечері заощадити електрику, у кого вона є. Тому активний день у них починається близько 5 години ранку, і до 9 вечора всі вже вкладаються спати. Наприклад, навіть заняття в університетах проводяться з 6 ранку до 12 дня.
Якщо погода похмура, то непальці влаштовують посиденьки біля вогнищ, які розпалюють, де їм заманеться – біля будинку, біля магазину, біля своєї роботи … Збираються з друзями і родичами і проводять дні і вечори за розмовами.
У більшості місцевих жителів дворазове харчування – обід близько 10 ранку і вечеря в 7 вечора. На сніданок немає багато часу, тому обходяться чашкою солодкого чаю з молоком. Повсякденна їжа не дуже тішить різноманітністю. Частково через бідність населення, частково через те, що більшість непальців – вегетаріанці. Як у нас в кожному будинку можна поїсти борщу і картоплі – так у них практично кожен день на обід і вечерю подають дал (сочевичну юшку) і рис. До речі, зверніть увагу, що їсти прийнято тільки правою рукою. Ліва рука у них вважається «нечистою», тому вітатися, щось брати і давати комусь їй не культурно.
У кафешках вибір страв ширший. Але все ж не радимо вам замовляти європейські страви і м’ясо. Чесно кажучи, непальці не надто вміють їх готувати. Та й якщо ви заїхали так далеко від дому, то чому б не спробувати місцевих страв? Наприклад, однією з популярних страв є мо-мо – щось на кшталт наших пельменів або вареників, приготованих на пару або обсмажених в маслі, фаршированих овочами або бараниною.
М’ясні страви готуються рідко і в основному з баранини, козлятини, курки, буйволів або яків. Яловичина не вживається, так як корова є священною твариною. Тому в Непалі нерідко можна зустріти тварин що вільно гуляють вулицями в пошуках чогось їстівного, чим можуть послужити навіть картонні викинуті ящики.
Молочні продукти не дуже користуються популярністю. І якщо їх і вживають, то в основному це молоко буйволиць і сир з молока яка. Хоча, для іноземних туристів в магазинах завжди є звичайне коров’яче молоко. Хочемо попередити про часті випадки надурювання іноземців. Схема проста: ви гуляєте, до вас підходить бідна нещасна дитина і просить купити йому їжі (в основному, молока), ви погоджуєтеся, і він веде вас в магазин, де ви купуєте пачку молока за шалені гроші. Віддаєте пакет йому і йдете, а він повертає його продавцю і отримує свою грошову частку. Так що будьте обережні. Загалом, жебрацтво і надурювання туристів – це повсякденне життя непальців. Але зараз не про це.
Цікавими пам’ятками Непалу, крім Гімалайських гір, є також релігійні святині, яких тут чимало. Одним зі священних місць вважається камінь, розташований в Лумбіні. Згідно з легендою, Будда народився саме тут.
Одним з найбільш відвідуваних і найбільших древніх буддійських храмів у всьому світі є ступа Боднатх в Катманду. Найчастіше на території храмів бігає багато мавп, які зовсім не бояться людей, а іноді навіть ведуть себе дуже агресивно – вихоплюють їжу, шкірять зуби. Одна зі ступ в Катманду – Сваямбхунатх – навіть називається Храмом мавп через велику їх кількість.
Індуїстський храм Пашупатинатх – один з найбільш шанованих місць для індуїстів. Саме тут проводять священну церемонію кремації. За традицією, при спаленні можуть бути присутніми тільки родичі померлого. Але туристи знайшли спосіб, як поспостерігати за цією процедурою – все прекрасно видно з берега навпроти.
Столиця Непалу Катманду відома не тільки релігійними святинями, а й іншими знаменитими місцями. Наприклад, площа Дурбар, на якій знаходиться близько 20 різних храмів і палаців, занесена в список всесвітньої спадщини Юнеско. Щороку тут проходить тисячі туристів з різних куточків світу.
Туристичний бізнес Непалу має одну характерну рису, яка для більшості іноземців не дуже приваблива. Всі головні визначні пам’ятки місцеві жителі можуть відвідувати зовсім безкоштовно або за незначну плату. Для туристів же ціна може бути в 10, 20 або навіть 50 разів більше.
Майже в кожному храмі є священні барабани. І більшість туристів, беручи приклад з непальців, вважають за потрібне покрутити їх, навіть не розуміючи, що ця дія означає. Але ми відкриємо вам таємницю – молитовні барабани в буддизмі використовують для з’єднання вашої фізичної і духовної діяльності, а також для очищення від негативної карми. До речі, крутити молитовний барабан потрібно тільки правою рукою і обходити його з лівого боку!
Також, як у індусів є священна річка Ганг, в непальців є своя – Багмати. Тільки вона значно відрізняється розмірами і більше схожа на каналізаційну канаву. Так, з першого разу і не пізнаєте священне місце, так що будьте уважні))
Катманду – досить велике і розвинене місто. Непогано тут виготовляються речі відомих брендів (Columbia, Deuter, North Face, Salewa). До речі, якість їх не така вже й погана, як для підробленого товару. А ціни порадують кожного. Так що, не забудьте захопити з собою трохи зайвих доларів. Впевнені, встояти буде складно.
Найбільш популярний вид торгівлі в Непалі – аптечний бізнес, тому знайти такий кіоск можна на кожному розі.
На вулицях Катманду всюди можна зустріти жителів в протипилових пов’язках на обличчі. Найчастіше вони (пов’язки, не жителі)) не звичного нам білого лікарняного кольору, а різнокольорові, з яскравими малюнками. Всі непальці дуже усміхнені і люблять туристів, завжди погоджуються з ними сфотографуватися (але більшість потім вимагає за це невелику плату).
Загалом, Непал дуже приваблива країна, зі своїми традиціями, своїми особливостями, неперевершеною красою гір, цікавими маршрутами і визначними пам’ятками. Кожній людині, що любить подорожі, варто побувати тут і, якщо не підкорити, то хоча б поглянути на вершину Землі – Еверест. До речі, зробити це можна, сходивши з нами в трек до базового табору Евереста, а відвідати інші куточки цієї чудової країни взявши участь в одній з програм трекінгу Непалом.