Автор: Альона Кращина, Україна
Десь там високо в горах ховається магія, яка відкриває серця, звільняє від усіх нагальних питань цивілізації, від турбот і тривог. Десь там далеко від цивілізації люди змінюють хід речей і думок, змінюють пріоритети і відчувають давно забуті, дитячі почуття. Любові, дружби, нестримного веселощів і радості. Радості просто від того, що вони є, радості від ковтка води або від того, що можна бути собою, всупереч усім правилам і шаблонам, можна залишитися наодинці зі світом. Світом, в якому стільки зірок, морів і стільки душі. Там, де магічним чином з урвистих скель горить вогонь, там, де люди вищі за хмари і фізично, і емоційно, там, де люди не бояться відкривати своє серце, щоб впустити в нього все, що є дійсно важливим.
Ми насолоджувалися нескінченними горами і пухнастими хмарами, до яких у прямому сенсі торкалися рукою. Ми спостерігали за падаючими зірками, розглядали сузір'я і справді не могли знайти Велику Ведмедицю, тому що зірок у горах у сотні разів більше, ніж у містах. Прокидаючись вранці ми вмивалися в морі, а іноді займалися Хатхою, вдихаючи гірське повітря біля підніжжя Tahtalı Dağları - найвищої гори (2365 м.) у парку Олімпос-Бейдаглари. Ми засинали під апельсиновими деревами на узбережжі в містечку Чирали, а в найхолоднішу ніч походу під відкритим небом, біля вогнища на Чукур-Яйла на висоті 1600 м, ми зустрічали світанок у руїнах античного Олімпоса в Адрасані. Ми відкривали одне одному заповітні секрети, які назавжди залишаться на #LikyaYolu #LicianWay
Я хочу сказати дякую. Дякую #Kuluar #KuluarPohod за цей experience. Andrzej Pylypiuk за те, що був не просто нашим гідом і наставником, за те, що став другом у мій найперший день в Анталії. Дякую Oksana Aktivna і Людмила Лисун за допомогу і підтримку в організації. Хочу подякувати своїм друзям, за те, що ви були, є і будете, в моєму житті і в наших неперевершених спогадах.
