Цього року сходив трохи з Кулуаром, три вершини, Айленд Пік, Лобуче Східна і Кіліманджаро. Як завжди з рідними людьми, яких вважаю вже і гідів Компанії Саню Павлова і братика Тараса. Саня, де треба пнёт, де треба, дасть відпочити, подихати, загальмує при наявності маячних ідей від дії висоти. Ну а про Тараса і писати нічого, вже всі давно знають, що будь-який похід з ним, це свято, якого чекаєш знову. Спасибі, рідний Кулуар, що ти є! ✊
