Ну а її борщ мені не забути ніколи )). Тож після всіх організаційних моментів я придбала квитки до Анталії і назад і стала пакувати рюкзак.
З основною частиною групи і гідом ми зустрілися в Борисполі. Так уже вийшло, що летіли одним і тим самим літаком. В Анталію прилетіли на день раніше, щоб трохи відпочити від перельоту і познайомитися з новим містом. Наступного дня вже повним складом групи ми вирушили в дорогу. А шлях був аж 11 днів!
Перші два дні були дуже легкими, ми вже в обід розбивали табір і гуляли місцевими пам’ятками, а подивитися на Лікійській стежці є що! У перший день це був каньйон і озера з водою кольору бірюзи. Незважаючи на прохолодну воду, я із задоволенням там скупалася. На другий день на нас чекали “ванни молодості”. Прекрасне місце для купання і барвистих фото.цього вечора була дика ночівля, без кемпінгу, зі справжнім великим багаттям!
Третього дня ми піднімалися все вище і вище до нашої мети – Тахтали. Дорогою зустріли багато черепах, пили апельсиновий фреш, а табір розбили біля руїн стародавньої фортеці, які всі охочі могли вивчити, бо вхід до неї вільний.
Четвертий день був складний. Був довгий підйом до підніжжя Тахтали. Напевно, цей і наступний день найскладніші за весь похід. Компенсацією за труди нам стала ночівля в чудовому місці. Воно схоже на кам’яну чашу з химерними каменями всюди.
П’ятий день був знаменний підйомом на Тахтали (2365м). Підйом був без рюкзаків, що не може не радувати. Не скажу, що було важко. Підйом досить плавний. І потім на нас чекало багато спусків… але в нагороду був увечері кемпінг зі справжньою турецькою вечерею. Було всього багато і смачно.
На шостий день ми продовжили спуск до моря, пройшли повз вогні Химери, до яких пообіцяли повернутися вночі, зайшли в рибний ресторанчик на обід, і ввечері прийшли в кемпінг на березі моря. Незважаючи на втому, всі хлопці пішли з ним привітатися і помочити втомлені ніжки в прохолодній морській водичці.
Сьомий день був чудовий. Це була днювання! Ми нікуди не переходили з рюкзаками, а просто гуляли. Цього дня ми відвідали стародавнє місто Олімпос, зі стародавніми руїнами, вуличками і амфітеатром. Після цього купалися в красивих бухтах, а ввечері таки зважилися ще раз прогулятися до вогнів Химери. Наш гід Ольга взяла палички і маршмеллоу, які ми смажили над цими химерними вогнями з каменю і раділи як діти!
Восьмий день був такий самий чудовий, як і сьомий – без рюкзака )) Наш гід запропонувала зустріти світанок на березі моря. Я з радістю погодилася і не пошкодувала! Сонце немов народжувалося з морських хвиль! У перших променях ми веселилися, робили фото і раділи новому дню. А радіти було чому: на нас чекала прогулянка на яхті. Це не просто годинна прогулянка, як ми всі звикли. Це захід на півдня! З обідом, і двома перекусами, з трьома зупинками для купання в різних бухтах. Ми співали пісні під гітару, засмагали і плавали.
На дев’ятий день була ще одна днювання. Цього дня ми купалися, а ввечері ходили дивитися маяк. З маяка відкривалися чудові краєвиди на море і гори! Після прогулянки вирішили зробити справжній турецький лимонад!
На дев’ятий день була ще одна днювання. Цього дня ми купалися, а ввечері ходили дивитися маяк. З маяка відкривалися чудові краєвиди на море і гори! Після прогулянки вирішили зробити справжній турецький лимонад!
У день від’їзду всі ще раз пішли на пляж, щоб ще раз скупатися в прозорій водичці і пострибати зі скелі. Після обіду на нас чекав трансфер в Анталію. Нам шалено пощастило з погодою. Було дуже комфортно, +24, без дощу. Я отримала все, що очікувала і навіть більше. Тепер хочу в Грузію з Кулуар ))