Квитки я купила заздалегідь, приблизно за 5 міс. Переліт з Києва до Бергена і назад обійшовся в 270$. Як з’ясувалося пізніше, це було приблизно вдвічі дешевше, ніж якби я купила квитки напередодні поїздки. Тож моя порада №1 –купуйте квитки якомога раніше.
З аеропорту до хостелу ми доїхали автобусом. Це швидкий варіант, але не дешевий. Краще їхати трамваєм. Група з 8 осіб виявилася доволі цікавою. Географія така: Харків, Полтава, Львів, мандрівники з інших міст, українка, яка живе в Італії, і корінний американець. Тож ми спілкувалися не лише на тему походів, а й обговорили особливості життя в Італії та Америці й отримали непогану практику англійської. Хтось активного говоріння, а хтось слухання.
Перекусивши й познайомившись, ми пішли прогулятися. Берген мене підкорив! Вузькі вимощені каменем вулички, колоритні будиночки, шикарні яхти й стара частина міста з торговими рядами минулого століття гармонійно поєднуються й надають місту неповторного шарму. Мене не полишало відчуття, що довкола декорації. Настільки все виглядало іграшково-намальованим – ідеальним! Кожна дрібниця, чи то квіти біля будинку, поштова скринька чи дверна ручка – все зроблено зі смаком. Коротше, я відчула естетичний екстаз! Незвично, що світло до 23.00, тож гуляти й фоткатися можна довго- довго. Чим ми, власне, і займалися.
Наступного дня ми вирушили в м. Одда, звідки й починається трек до Язика Троля. Їхали ми туди автобусом, пливли поромом і проїжджали тунелями в горах. Три години дороги пролетіли як одна мить. Краєвиди зачаровували, погода, як і в усі наступні дні, змінювалася на очах, а ми напитувалися енергетикою північної природи й не втомлювалися захоплюватися!
Сам трек, як на мене, фізично не складний, і хай вас не лякає вказана на сайті «висока складність». Основна незручність – це безперервний дощ, як наслідок мокрий одяг і неможливість висушитися біля вогнища, бо його просто нема з чого розпалити. Перша частина маршруту від старту до Язика – близько 11 км без різкого набору висоти, і за хорошої погоди вона доступна навіть дітям, яких ми зустріли чимало. Trolltunga- дуже популярний маршрут, багато людей, і це навіть трохи розчарувало. Камені викладені акуратними сходинками, містки через струмочки, коротше, ніде навіть черевики забруднитиJ. До Язика ми прийшли доволі рано, близько 16.00. Народу, охочого сфотографуватися, було багато, тож запасайтеся терпінням, але не відкладайте на ранок. Порада№2 – краще зробити фото і ввечері, і в дощ, і вранці, щоб було з чого вибирати. І не дай Боже залишитися без головного фото походу.
Ночівля на Язику була для мене водночас прекрасною і складною. Намет ми встановили з шикарним видом. Але, поки фотографувалися, я добряче змокла й змерзла. Висота 1300, уночі близько нуля, а спальник у мене на +8. Коротше, я захворіла, і решту моєї подорожі це сильно зіпсувало.
Порада№3. Дуже уважно поставтеся до свого спорядження. Дощ у Норвегії – це не те саме, що дощ у нас. Він не припиняється цілий день, а то й кілька днів, промокають навіть «непромокальні» куртки й штани. Обов’язково візьміть дощовик або пончо, спальник із температурою комфорту не вище 0 і хороші непромокальні жорсткі черевики. Так, саме черевики, а не кросівки, хай навіть тричі крутої фірми! Неодноразово мої ноги зісковзували з мокрих каменів і неприродно вивертались. І трекінгові палиці обов’язково!!! Ох, як же настраждалися без них деякі мої попутники
Більшість туристів повертаються того ж дня назад тим самим шляхом, яким прийшли. Ми ж заночували на Язику, а вранці наступного дня пішли на оглядовий майданчик – Прейкестулен. Ненадовго проясніло, і вдалося зробити кілька хороших фото, а також досхочу намилуватися чудовими краєвидами. Далі ми рушили ніби в обхід озера, закільцьовуючи наш маршрут. Почалася спортивніша частина походу. Уже не було протоптаних доріжок і викладених сходинками каменів. Ми насолоджувалися тишею й усамітненням. Спустилися до двох озер, що причаїлися серед скелястих гірських вершин, пройшли кілька гарних дамб.
Цей день був складним фізично й морально. Ми пройшли близько 23 км під дощем мокрим і слизьким камінням. Краєвиди з часом почали набридати, а попереду не маячіло жодної мети, яка б мотивувала йти. Адже Язик Троля був уже позаду. Гід розважав нас різними іграми, але була лише одна думка: швидше б дістатися до якогось теплого й сухого місця. На мій погляд, було б логічніше, якби трек ішов у зворотний бік.
Крокуючи мокрим камінням під дощем, час від часу місячи багнюку й озираючись на скелясті уступи, сніжники й потужні водоспади запаморочливої краси, ми з хлопцями обговорювали, які асоціації викликає Норвегія. Хто вона, чоловік чи жінка? Думки розійшлися. Я вважаю, що Норвегія – це суворий і брутальний вікінг, гордий, красивий і неприступний.
Порада№4. На зворотному шляху затримайтеся ще на денек у Бергені. Обов’язково підніміться фунікулером на оглядовий майданчик, звідки Берген постане перед вами у всій красі. Беріть квиток лише вгору, вниз краще спуститися пішки – економно, та й прогулянка чудова. Можна відвідати місцевий акваріум або просто побродити. Коли ще ви знову опинитеся тут?
Можливо, моя розповідь вийшла дещо сумбурною. Мабуть, це від безлічі суперечливих почуттів. І все ж спробую підбити підсумок. Особливістю й плюсом треку до Язика Троля я вважаю вдалий мікс міського туризму й похідного життя. За тиждень я отримала цілу палітру нових і різнопланових вражень, які залишаться в моєму серці назавжди.
Хочу подякувати гіду Дмитру Приймаченку, менеджерці Оксані й клубу «Kuluar» за те, що допомогли статися всьому хорошому в цьому поході й не допустили жодних неприємностей. Це був мій третій похід з Kuluar, але не останній.
А всім, хто читає цей відгук і з якихось причин сумнівається, чи варто йти в похід, я скажу: «Однозначно, воно того варте!» Якщо ви відпочиваєте лише all inclusive, то чи відпочиваєте ви взагалі? Відпочинок – це ж передусім зміна обстановки. Похід навіть на 3-5 днів – це ціле життя, сповнене емоцій, нових переживань, звершень! Тож не позбавляйте себе цього! Просто спробуйте. Хай це будуть Карпати чи Крим. Є пропозиції на різний гаманець і вподобання. Подорожуйте! Відкривайте! Живіть!
