Автор: Сергій Бєлов, Рига, Латвія
До четвертого табору дійшов за 5:36 Лежимо, лежимо.. дивлюсь, Денисенко чомусь пухові рукавиці одягає на ноги, у мене теж починають ноги мерзнути. А через дві години взагалі дупа, вони просто крижані і починають ломити. А це ще в наметі, а далі що буде?
Ну і ми почали розтирати, грілки використовувати. Пальці оніміли, але загалом в порядку. Відчуваю, болять, але нічого, поболять тижень-два
Сам підйом дуже крутий. Весь час круто вгору і вгору. А з цим мексиканцем ще історія. Вітер був ппц, ми дивимось - яма. Ми туди стриб в яму, сховатися від вітру. А там наш мексиканець. А вони вийшли о другій ночі сюди і що робити? На вершину в темряві підніматися не хочеться. Ось засіли і чекають годинку, поки розвидниться.
Але він такий щасливий був, ми на вершині теж якраз разом були. Сьогодні сказав, тут у нього паті буде, ну як завжди))
Світанок був шикарний!
Коли піднявся на вершину, нас було перших 5-6 людей цього дня, це було близько 6 ранку. Все було ідеально! Вітер, звісно, сильний, але гори і краєвиди - приголомшливі!
Не було туману, все видно. Був тільки мороз і вітер. Думав, буде тепліше.
Від конденсату блискавка куртки повністю вкрилася шаром льоду..
Але загалом нормально, втомився, але в межах норми. Спустилися швидко!
Емоцій було більше, коли підходив, коли стало зрозуміло, що дійдеш. А на вершині була більше метушня. Всі давай фоткатися, Сєрьога дістав віяло прапорів. Якби чогось не забути! Там пофоткати, там відео, там побажання комусь.
Очікував, що буде легше. Дуже крутий маршрут. Весь час питав шерпа - це вершина? Не каже, далі.
Німа мій красень, курить тільки, а так молодець. Йшли в одному темпі, відпочивали разом.
