Зміст статті:
Південна Америка давно вже має велику популярність у європейських туристів. Цей континент надзвичайно багатий на історичні пам'ятки, захоплюючі пейзажі та природні дива. Старовинне місто Мачу-Пікчу в Перу є одним із найбільш відомих напрямів туризму в Південній Америці. Щороку тисячі відвідувачів приїжджають побачити унікальний археологічний комплекс, розташований серед величних гір на висоті понад дві тисячі метрів над рівнем моря. Сюди варто їхати як любителям історії, так і поціновувачам гарних краєвидів, адже дорога до Мачу-Пікчу так чи інакше пролягатиме через вражаючу своєю красою й унікальними пейзажами гірську місцевість.
Саме тому тури в Перу з обов’язковим відвідуванням історичного комплексу Мачу-Пікчу стали одним із перших напрямків “Кулуару” в Південній Америці. Тут дуже вдало поєднані можливості для трекінгу у високогір’ї з досить розвиненою туристичною інфраструктурою, що дозволяє зробити подорож максимально комфортною і водночас поринути в саме серце Анд, піднявшись на гірські перевали поряд із засніженими вершинами, а вже через кілька днів опинитись серед тропічних джунглів і відпочити в сучасному готелі з усіма благами цивілізації.
На основі власного досвіду ми склали таку програму, яка охоплює відвідування найцікавіших місць в околицях Мачу-Пікчу, самого історичного комплексу та найвидовищніших гірських масивів в регіоні Куско. Починаючи зі столиці Перу, Ліми, ми переміщаємось до Священної Долини Інків, проходимо шляхом першопрохідців через гірські перевали треку Салкантай, а після ознайомлення з усіма історичними пам’ятками, прямуємо до гірського масиву Аусангате, де знаходяться фантастичні Райдужні Гори. Все це чекає на вас у класичній програмі трекінг в Перу.
Перу настільки різноманітна і заворожуюча країна, що згодом була розроблена і друга трекінгова програма, на цей раз в північній частині перуанських Анд: трекінг навколо Альпамайо. Але, хоча Мачу-Пікчу й знаходиться в зовсім іншій частині країни, обійти його увагою під час поїздки в Перу було б неприпустимо, тому ми пропонуємо для тих, хто ще не встиг відвідати це сакральне місце, перед основним треком додаткову програму на тиждень, яка включає відвідування Мачу-Пікчу, Священної Долини Інків та одноденну поїздку на Райдужні гори. Також ця попередня програма послугує чудовою акліматизацією перед наступними сходженнями.
Мабуть, жодна інша археологічна пам’ятка давнини не викликала стільки суперечок у вчених та не народжувала навколо себе стільки легенд і загадкових версій свого походження, як історія Мачу-Пікчу. Достеменно відомо лише те, що місто було побудоване за часів імперії Інків і відігравало надзвичайно важливу роль у тодішній цивілізації, але щодо точного статусу і призначення цього місця у істориків досі не існує єдиної узгодженої версії. Не відомо і те, чому і як саме жителі покинули місто, але завдяки тому, що іспанські колонізатори в 16-му сторіччі не знайшли заховані глибоко серед гір і джунглів споруди, архітектура Мачу-Пікчу дійшла до наших часів практично без будь-яких змін, і прогулюючись вузькими вуличками і терасами, тут можна уявити як виглядало повсякденне життя місцевих жителів багато століть тому.
Завдяки своїй унікальній історії та красі Мачу-Пікчу було не лише визнано об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО у 1983 році, але й потрапило до списку 7 нових чудес світу, разом з такими грандіозними історичними об’єктами як Тадж-Махал, Колізей, Велика китайська стіна, Чичен-Іца, Петра та статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро. Широко відомі фото Мачу-Пікчу впізнавані з першого погляду завдяки унікальному ландшафту місцевості. Кам’яні споруди, розташовані на терасах біля підніжжя двох скелястих гір - класичний ракурс для фотозйомки, доступний на початку оглядового туру. Гори, зображені на цих відомих фотографіях носять назви Уайна-Пікчу (найвища з двох) та Учуй-Пікчу, а для охочих є можливість під час відвідування Мачу-Пікчу здійснити сходження на одну з цих вершин, правда для цього потрібно заздалегідь купувати окремий квиток, яких продають не більше 400 штук на день.
Питання, як дістатись до Мачу-Пікчу, хвилює багатьох мандрівників, які планують свою подорож в Перу, адже місто знаходиться у віддаленому гірському регіоні посеред джунглів і не має сполучення з цивілізацією автомобільним транспортом. Тому самостійне добирання до Мачу-Пікчу може бути досить нетривіальною логістичною задачею для тих, хто збирається відвідати цю історичну пам’ятку вперше. Але за умови знання нюансів місцевого транспорту і туристичних шляхів, насправді все виявляється не так вже й складно.
В першу чергу потрібно прибути міжнародним рейсом до столиці Перу, Ліми, яка знаходиться на узбережжі Тихого океану. Звідси вже внутрішнім перельотом дістатись до головного міста в перуанських Андах, колишньої столиці стародавньої імперії Інків, Куско. Політ займає всього півтори години і коштує в середньому 80-100 доларів в один кінець. Існує також можливість більш економного добирання автобусом, але через досить велику відстань та дуже звивисті гірські серпантини, цей варіант займає понад 20 годин і є занадто виснажливим для туристичної поїздки.
Куско знаходиться у гірській долині в центрі перуанських Анд. Околиці міста мають назву Valle Sagrado de los Incas, або Священна Долина Інків, яку розрізає бурхливий гірський потік ріки Урубамба. Тут розташовано чимало древніх споруд і пам’яток стародавньої імперії Тауантінсуйю, серед яких велична фортеця Саксайуаман, Храм Сонця Коріканча, стародавні міста Пісак, Чінчеро й Ольянтайтамбо, лабіринти Кенко, соляні тераси Морай, загадкові кругові тераси Морай, святилище Тамбомачай та багато інших. Всі ці місця варті відвідування і можуть справити не менше враження, ніж візит до самого Мачу-Пікчу. Крім того, місто Куско розташоване на чималій висоті 3400 метрів над рівнем моря, тому приїзд туди без попередньої висотної акліматизації може бути певним стресом для організму. Поїздка до Священної Долини дозволить трохи скинути висоту і дасть вам призвичаїтись до умов високогір’я під час неспішних екскурсій по історичних місцях Імперії Інків.
Але для того, щоб потрапити туди, де знаходиться Мачу-Пікчу, недостатньо прибути лише в Куско. Потрібно подолати ще близько 80 кілометрів через гірські хребти Анд. Стародавні Інки робили це дорогою, яка зараз має назву “Стежка Інків” (Inca Trail). Але відвідування цього маршруту суворо регулюється місцевою владою і на стежку допускається лише 500 туристів на день, а проходження маршруту можливо лише в складі організованої групи з ліцензованим гідом, кухарем і портерами. Бронювати місця в турі на Мачу-Пікчу стежкою Інків потрібно як мінімум за пів року. Існує також альтернативний шлях через Анди, дещо більш вимогливий фізично трек Салкантай (Salkantay Trek), який вимагає подолання перевалу висотою 4600 м над рівнем моря, але цей варіант є й більш видовищним, з гірськими краєвидами на засніжені вершини понад шість тисяч метрів.
Найпростіший спосіб потрапити до Мачу-Пікчу для тих, хто не хоче проходити десятки кілометрів по горах пішки, - це приїхати поїздом в селище Агуас-Кальентес (віднедавна його ще називають Мачу-Пікчу Пуебло), що розташоване біля підніжжя гори, де знаходиться власне саме стародавнє місто. Поїзди, якими можуть подорожувати іноземці, створені спеціально для туристів та мають досить високий рівень комфорту, навіть в економ-класі. Вартість найдешевшого туристичного квитка за 4-годинну поїздку від станції Порой біля Куско до Агуас-Кальентес становить близько 70 доларів. А за 600 доларів найвибагливіші туристи можуть насолодитись поїздкою преміум-класу в іменному поїзді Belmond Hiram Bingham з включеною їжею, напоями, приватним гідом і культурною програмою.
З Агуас-Кальентес до стародавнього міста залишається вже зовсім небагато. П’ять кілометрів і 400 м набору висоти, які можна подолати пішки звивистою стежкою через джунглі, або ж проїхати за додаткові 15 доларів на автобусі і так само спуститись назад до селища. Ті туристи, які прибувають до Мачу-Пікчу по стежці Інків, здійснюють вхід через Ворота Сонця, розташовані у верхній частині міста. Ті ж, хто піднімається від Агуас-Кальентес, будуть здійснювати обхід міста від нижніх воріт, поступово йдучи вгору.
Сезонність для поїздок в Перу визначається специфікою місцевого клімату. На те, на скільки сприятливими будуть умови вашого перебування під час трекінгу в Андах та екскурсії до Мачу-Пікчу, впливає не тільки температура повітря, а й кількість опадів, що залежить від сезону. В Перу виділяють літо і зиму, які тут, у південній півкулі, протилежні до звичних нам європейських. Тобто з грудня по лютий тут літо, а з червня по серпень - зима. Але не поспішайте збиратись в поїздку в січні. В цей час, на жаль, окрім теплих повітряних мас, в гори приходять і надзвичайно потужні дощі. Найкращим сезоном для відвідання Мачу-Пікчу буде сухий сезон, який триває в перуанських Андах з травня до середини жовтня.
Ми, в “Кулуарі”, завжди плануємо наші тури до Мачу-Пікчу в Перу таким чином, щоб із найбільшою ймовірністю мати ясну та сонячну погоду протягом всього маршруту, але водночас не потрапити в пік туристичного сезону з найбільшим напливом відвідувачів в регіоні, тому традиційно вирушаємо в подорож до Перу на початку сезону в травні, а також наприкінці посушливих місяців - у вересні-жовтні. В цей час можна очікувати дещо прохолодну погоду на висоті понад 2000 м, тому радимо мати з собою теплий одяг для прогулянок ввечері та ночівель. Вдень, коли світить сонце, внаслідок близькості до екватора, погода на Мачу-Пікчу навіть у відносно холодні місяці відчувається як майже літня і дозволяє ходити в легкій футболці.
Погода в горах Перу досить мінлива, і навіть під час сухого сезону все ж не виключені хмарні та дощові дні. Та частина гірського масиву, де знаходиться археологічний комплекс Мачу-Пікчу, має назву “хмаристий ліс” за свою властивість кожного ранку занурюватись в густий туман. Згодом протягом дня туман піднімається, створюючи враження, ніби місто парить над хмарами, за що Мачу-Пікчу ще часто називають “місто в небесах”.
Для відвідувачів археологічний комплекс відкривається о 6 ранку і зазвичай у цей час вже вишиковується чимала черга бажаючих сісти першими в ранковий автобус, щоб опинитись на оглядових майданчиках в той час, коли внутрішні споруди і тераси ще не заповнені іншими людьми. На сьогодні кількість відвідувачів Мачу-Пікчу регулюється погодинно, тому квитки на вхід варто купувати заздалегідь перед поїздкою. Квиток видається для входу саме в конкретний час, а найкращі для огляду ранкові години розкуповуються найшвидше.
Зверніть увагу! Огляд міста, як правило, займає від 3 до 6 годин, залежно від того, чи збираєтесь ви піднятись на оглядовий майданчик на вершині гори Уайна-Пікчу або Учуй-Пікчу. Також є можливість здійснити одну з кількагодинних прогулянок на вибір: до Мосту Інків, Місячного Храму або Воріт Сонця. Ще одна опція, яка займе практично весь ваш день - це підйом на однойменну гору Montana Machu-Picchu висотою 3082 м.
Всі будівлі комплексу можна оглянути протягом стандартного туру по Мачу-Пікчу, але майте на увазі, що повернутись назад на оглядові майданчики вже не вийде. Рух туристичного потоку дозволений лише по вказівниках в одному напрямку і охоронці суворо слідкують за тим, щоб не було порушників порядку. Також заборонено залазити на стіни та забирати з собою будь-які камінці.
Ще кілька цікавих фактів. Назва міста перекладається з мови кечуа як “Стара гора”, але історична назва, якою користувались Інки в часи розквіту міста була іншою. За однією з версій воно могло називатись Llaqtapata. На жаль, цивілізація Інків не залишила по собі писемних пам’яток, а те, що могли б розказати місцеві жителі ретельно стиралось з пам’яті поколінь іспанськими колонізаторами, тому про історію Мачу-Пікчу ми знаємо на сьогодні не так багато.
За однією з версій місто в горах слугувало літньою резиденцією імператора. За іншою, це міг бути університет, де навчали наукам багатих дітей інківської знаті. Ще одна версія призначення міста, яке розташоване вкрай дивним чином, це те, що тут мешкали в основному жінки, жриці бога сонця Інті. Про те, що місто мало важливе релігійне значення, свідчать численні знахідки та його внутрішня архітектура. Тут був великий жертовний вівтар та кілька храмів, серед яких особливо виділяються своєю ідеально підігнаною кам’яною кладкою Храм Сонця, Храм Кондора, а також так званий Храм Трьох Вікон, який, судячи з усього, слугував для астрономічних спостережень і ведення календаря.
До початку 20-го сторіччя Мачу-Пікчу залишався невідомим для Нового світу. Під час завоювання Перу його не знайшли іспанські конкістадори, а місцеві жителі покинули і забули про нього. І хоча існували легенди про загублене місто інків, його точного розташування не знав ніхто. Так було до 1911 року, коли американський дослідник Хайрам Бінгем вирушив в археологічну експедицію, отримавши дозвіл від місцевої влади на пошуки міста Вількабамба, де за легендою заховав золото перед своєю загибеллю останній імператор Інків. Золота, щоправда, він так і не знайшов, проте за допомогою місцевого хлопчика, якому він заплатив лише одну монету, Бінгем натрапив на справжній історичний скарб у вигляді чудово збереженого стародавнього міста.
Розкопки й очищення від густих чагарників тривали кілька років. За цей час Бінгем встиг вивезти до колекції Єльського університету чимало археологічних знахідок, перш ніж уряд Перу прийняв закон, забороняючий вивозити такі пам’ятки із країни. Згодом звістка про відкриття загубленого міста розлетілася світом і вже з середини 20-го сторіччя сюди стали прибувати численні туристи. Станом на 2017 рік Мачу-Пікчу відвідали понад 1,4 млн туристів. Зараз кількість відвідувачів обмежена владою Перу задля збереження цілісності комплексу і становить 2500 людей на день. Тож, якщо вас надихає стародавня історія та дух пригод, ви можете стати одним з тих щасливчиків, що побачать Мачу-Пікчу на власні очі, вирушивши в подорож до Перу з KULUAR.
Автор статті: Юлія Юрасова, тимлідер в Південній Америці