Скелелазіння — вид фізичної активності людини, метою якого є лазання по природному або штучному рельєфу. Не так давно воно стало олімпійським видом спорту та потрохи набуває все більшої популярності як в світі, так і в Україні.
Але скелелазіння — це не тільки про спортивні тренування чи просто підйом до певної точки. Це про спілкування з природою та цікавими людьми, про подорожі та пригоди, про напружений танець на скелі та радість перемоги над собою. Тому для декого це стиль життя, своє світобачення та філософія.
Більшість людей займаються скелелазінням в спеціально обладнаних залах — скеледромах. Але щоб зрозуміти та відчути його по-справжньому, потрібно їхати на скелі.
На щастя, в нас є чимало скелелазних районів, розташованих в Карпатах та на території рівнинної України. Нижче розглянемо найбільш популярні з них, а поки - запрошуємо до скелелазних пригод на території України і за кордоном із клубом Kuluar.
На Рівнинній Україні є чим здивувати: каньйони, граніт і вапняк, добірка різнопланових ліній. Цей розділ — про райони, які легко доступні, зручні для виїзду та відпочинку, ідеальні, щоб відчути перші траси або спіймати челендж. Далі — коротко мандруємо до адрес, звідки зручно починати свій скелелазний шлях.
Кам’янець-Подільський — один з найбільших скелелазних районів України. Знаходиться на півдні Хмельницької області, безпосередньо в м.Кам’янець-Подільський, в каньйоні річки Смотрич. Дістатися можна потягом з Києва, автобусом з Хмельницького або на авто. Зручно проживати в міських готелях або хостелах. Для любителів душевних вечорів та ночівлі на природі можливий варіант в наметах під скелями у каньйоні. В такому випадку бажано відразу взяти з собою продукти та питну воду.
Перед мостом, який веде в старе місто, знаходиться вхід в каньйон р.Смотрич. На його стінах облаштовано 11 секторів і близько півтори сотні трас. Скельна порода - вапняк, лазання переважно вертикальне, є іноді карнизи і невеликі нависання, серед зачіпок переважають мізера. Складність маршрутів від 5а до 8в, довжиною від 4 до 14-ти відтяжок, іноді потрібна мотузка на 60 метрів.
У вільний від лазання час цікаво прогулятися вуличками старого міста - національним історико-архітектурним заповідником «Кам’янець», який включено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут дійсно є на що подивитися - кількість архітектурних пам'яток налічує близько 200 будівель та споруд. І головна з них - старовинна фортеця, перші споруди якої відносяться ще до XI-XII століть.
Розташований цей район неподалік с. Дениші Житомирської області, в каньйоні річки Тетерів. Найзручніше їхати власним автомобілем, оскільки ночівля передбачається в наметах, потрібно взяти продукти та питну воду для приготування. Можна дістатися і на громадському транспорті, але доведеться пройти від траси кілька кілометрів пішки.
Мальовниче і затишне місце, відразу під скелями протікає річка, навколо гарний ліс. Намети можна встановити над скелями в лісі, або під ними поблизу річки.
Загальна довжина району біля 200 м, висота - до 25 м. Всього на скелях в Денишах пробито близько 40-ка маршрутів, поділених на 5 секторів. Скельна порода - граніт, по текстурі переважають полички, іноді мізера та пасиви, лазання приємне та розмірене. Особливістю Денишів є те, що більшість трас легкої складності, тому це місце популярне, і в гарну погоду на вихідні може бути багато скелелазів.
Чудовий скелелазний район поблизу селища Буки Черкаської області. Річка Гірський Тікич мільйони років прорізала граніт, створюючи неймовірної краси каньйон. Мальовничі пейзажі, в спекотну погоду можна освіжитися в річці, під скелями на секторі Колодязь є місце для наметів.
Найзручніше доїхати власним авто. Продукти і питну воду бажано привозити з собою, хоча є джерело біля скель і продуктові магазини в селі. З мінусів — на вихідних в теплу погоду може бути багато відпочивальників.
На Буках облаштовано близько 100 маршрутів, розділених на 9 секторів. Скелелазіння по граніту приємне і різноманітне: є полички, пасиви і тріщини. Складність від 5а до 8в, найбільше маршрутів 6-ої категорії, хоча достатньо п’ятірок і сімок. Висота трас до 20 м, на 5-12 шлямбурів, тому мотузки на 50 метрів цілком вистачить.
Відносно нова локація, що знаходиться біля міста Коростишів. З Києва сюди можна за годину дістатися на авто, є під’їзд близько до скель. Або трохи довше на автобусі, потім від траси потрібно пройти біля 500 м.
Коростишівський каньйон — це затоплений гранітний кар’єр посеред лісу. Досить цікавий вертикальний рельєф, є нависання та полиці. Загалом трохи більше 20-ти невисоких маршрутів на 4-7 відтяжок, є пару довших траверсів. По складності переважно 5-ки та 6-ки, але є навіть кілька четвірок і сімок.
Місце досить мальовниче, тому на вихідних в гарну погоду може бути чимало відпочиваючих.
Поблизу Коростишева є ще кілька близько розташованих районів: Райхове озеро, Кар’єр Вороного, Жаба.
Ще одне місце для скелелазіння знаходиться в районі біля міста Південноукраїнськ, на скелястому березі річки Південний Буг. Найкраще сюди їхати власним автомобілем, або автобусом — і потім на таксі.
На гранітних скелях пробито більше 40 маршрутів висотою до 30 метрів, об’єднаних в три сектори. Траси переважно шостої категорії складності, є декілька п’ятірок і пару сімок. Порода місцями сипуча. В жаркий літній день лазити може бути спекотно, тому краще обирати ранкові або вечірні години.
Ціла група скелелазних локацій, облаштованих на острові Хортиця, що в місті Запоріжжя. Дістатися можна потягом або автобусом, а далі на острів - громадським транспортом або на таксі. Можливий заїзд і на особистому авто.
На Хортиці посеред досить приємних гранітних скель пробито більше 80-ти маршрутів висотою в середньому 15-20 метрів. Категорії складності від 5в до 7а, є маршрути як для новачків, так і для просунутих скелелазів. Всього 16 секторів.
В самому місті Вінниця, на березі Південного Бугу є ще один скелелазний район на граніті. В місто зручно доїхати потягом чи автобусом, а далі громадським транспортом і трохи пішки. Через доступність локації на вихідних крім скелелазів буває чимало відпочиваючих. Розташуватися можна в наметах під скелями або трохи далі за течією річки, оскільки тут чистіше та менше людей. В місті в достатній кількості хостели та готелі.
Всього пробито більше 30-ти трас з категоріями від 5в до 8а, але майже половина з них сімки. Стінки вертикальні, місцями є нависання. Частина маршрутів з обмеженнями через мокрі скелі, є навіть зацементовані ділянки.
Карпати та Прикарпаття дарують інший настрій: піщаникові вежі, букові ліси та стежки до вершин, де лазіння зустрічається з легендами. У цьому розділі плавно переходимо до гірських скель — для тих, хто прагне краєвидів і технічних рухів. Далі — кілька місць, що надихають на тривалі пригоди.
Скелі Довбуша (Довбуша) - мальовнича, душевна та історична локація, яка нікого не залишає байдужим. Серед віковічних буків та струнких смерек, на висоті 600-670 м.н.р.м. розкинулись кам’яні велети найдивовижніших форм. Десятки мільйонів років над цими брилами піщанику працюють вітер, вода, сонце та мороз, створюючи неперевершені скульптури. Але не тільки природа доклала руку до цих скель. Тут простежуються сліди перебування людей кам’яної доби, в середньовіччі функціонувала фортеця та язичницьке святилище, а згодом, за переказами, переховувались народні месники - опришки. На даний час збереглися кілька рукотворних печер, створених на думку учених близько двох тисяч років тому. До речі, вони мають просто фантастичну акустику.
Знаходяться Скелі Довбуша на межі Львівської та Івано-Франківської областей, в частині Карпат, яка носить назву Сколівські Бескиди. Під’їхати до них можна зі сторони с.Бубнище, або вийти пішки за 1-1,5 години з с.Труханів.
На даний час сюди водять різні екскурсії та вправляються у своїй майстерності скелелази. На території масиву є кілька місць під намети, а на відстані близько 1,5 км знаходиться кафе-садиба «Скеля», де можна заночувати в більш комфортних умовах, прийняти душ та втамувати голод.
Специфіка скелелалазіння на Скелях Довбуша пов’язана з породою та формою скель. Розташовані вони окремо, висота орієнтовно від 10 до 50м, матеріал - піщаник, який місцями не надто міцний і може руйнуватися, особливо у вологу погоду. З рельєфів переважають «пасиви», місцями є «сири», мізера та тріщини. В загальному нараховується до півтори сотні маршрутів, переважно 6а-7с категорії складності, є кілька мультипічів на дві мотузки. Також на меншому камінні очищено пару десятків болдерінгових трас.
Відносно новий скелезазний район, який також знаходиться в Сколівських Бескидах, на околиці с. Ямельниця Львівської області. Це група скель висотою до 20м, які за формою та породою нагадують Скелі Довбуша. Загалом мальовниче і цікаве місце, з вершин відкриваються чудові краєвиди на навколишні гори. Найзручніше сюди їхати автомобілем, який можна залишити в Ямельниці та пройтися близько 2 кілометрів до скель. В селі є кемпінг Готар, на території якого багато місць під намети, хостел на три кімнати з душем та кухею. Привітні господарі можуть розповісти багато цікавого про навколишню місцевість та почастувати смачними стравами.
Всього на Кикошевому камені декілька десятків трас, переважно короткі, від 5 до 9 шлямбурів, тобто цілком вистачить мотузки довжиною 50 м. Складність маршрутів від 5с до 8с. Але переважають більше складні категорії, тому даний район буде цікавим для скелелазів з досвідом.
Ще одна скельна локація в Сколівських Бескидах, розташована неподалік с.Тишівниця, на березі р.Стрий. Доїхати сюди можна як автомобілем та і автобусом зі Стрия, Львова чи Сколе. Проживання в наметах на березі річки або над скелями в лісі. Питну воду потрібно привозити з собою, проте в літню спеку можна освіжитися поруч в річці. Для любителів комфорту неподалік є готель Вікінг Карпат.
Загалом гарний і компактний район, який складається з трьох масивів: Княжа, Ярославна і Ханська. Скелі з досить міцного піщанику, навіть трохи подібного на граніт: є полички, мізера, але менше сирів, як на Довбушах. Всього пробито кілька десятків трас висотою орієнтовно від 10 до 30 метрів, на 5-17 відтяжок. На відміну від інших подібних районів на піщанику тут є чимало легких маршрутів 5-6-ої категорії складності.
І це ще далеко не всі місця в Україні, де можна позайматися скелелазінням на природному рельєфі. Тож не сумнівайтеся, а мандруйте, лазьте та ловіть задоволенння від життя!