Гора Еверест: історія підйомів на вершину, трагічних та успішних

Еверест, знаменита вершина, що сягає висоти 8848 метрів, вважається не тільки найвищою горою світу, а й символом прагнення людини до недосяжного. Її унікальні кліматичні умови, гострі скелі та льодовики роблять сходження одним із найскладніших і найнебезпечніших подвигів. Історія підйомів на Еверест бере свій початок у XX столітті, коли британці розпочали серію експедицій для дослідження Гімалаїв.

Як пройшла перша експедиція? Хто лишив слід в історії, намагаючись дістатись вершини світу? Навіщо докладати стільки зусиль для того, аби лише декілька хвилин поглянути з піка на красу гір?

Ми впевнені, що прочитавши цю статтю, ви отримаєте відповіді на більшість питань і станете ще більш відважними, щоб вирушити у подорож якнайменше до базового табору Евересту, а може й на омріяну відмітку 8848 м!

Хто і коли здійснив перше сходження на Еверест

Сер Едмунд Гілларі з Нової Зеландії та провідник-шерп Тенцінг Норгай у 1953 році здійснили перше успішне та зафіксоване сходження на Еверест. Вони піднялися через південну сторону гори, і їхній успіх став знаменням в історії альпінізму, оскільки відкрив регіон для нової ери сходжень та досліджень маршрутів.

Перш ніж Гілларі й Тенцінг здолали шлях на вершину, була ще одна експедиція дуже близька до успіху - сходження 1924 року Джорджа Лі Мелорі та Ендрю «Сенді» Ірвайна. Відомо, що ця пара альпіністів вирушила на гору 8 червня, востаннє була помічена на висоті між 8577 м і 8625 м. Досі нема відповіді на питання: чи були Мелорі та Ірвайн першими людьми, котрі змогли піднятися на вершину Евересту? Оскільки чоловіки не встигли спуститися з гори живими, можливо, ми ніколи не дізнаємося про це напевно.

У травні 1999 року дослідницька експедиція спробувала знайти їх. Тіло Мелорі лежало на північному схилі на висоті 8200 м, а от слідів Ірвіна чи фотоапарату, що вони взяли з собою, досі ніхто не бачив. Камера, якщо її коли-небудь знайдуть, могла б стати доказом успішного сходження, якщо чоловіки дійсно досягли вершини.

Учасники експедиції на Еверест 1924 року

Загалом, чи вам відомо скільки людей піднялось на Еверест від початку прокладання маршрутів? Більше, ніж 10 000! Уявляєте? Неймовірна кількість сили духу, бажання, жаги до перемог є у людському характері! Ви теж можете спробувати сходження на Еверест та побачити на власні очі цю величну гору, котра надихає на звершення не одне покоління мандрівників та альпіністів!

Знакові експедиції на найвищу гору світу

Чому люди прагнуть піднятися на найвищі гори? Перше, що спадає на думку - це виклик самому собі. Чи я витримаю таке навантаження? Чи я здатний пройти цей шлях? Чи я зможу впоратися зі всіма труднощами в підготовці та проявити свою витривалість вже на самій горі? На ці, та безліч інших питань, змогли точно відповісти першопроходці до вершини Евересту.

Як приклад кілька історій успішного сходження:

• У 1960 році перша китайська експедиція вперше піднялася на Еверест північним схилом.
• У 1963 році відбулося одне з найскладніших сходжень – американці піднялися на верхівку західним ребром гори.
• У 1975 році британська експедиція вперше дісталася піка південно-західною стіною.
• Райнгольд Месснер та Пітер Хабелер – альпіністи, що вперше дісталися до піка без кисневих масок в 1978 році.
• 4 травня 1982 року радянська експедиція вперше піднялася південно-західним схилом, який до того вважали непрохідним. В складі експедиції були українські альпіністи Сергій Бершов та Михайло Туркевич. Вони здійснили перший в історії нічний підйом на Еверест, досягнувши вершини о 22:22. Намагалися сфотографуватися для доказів, але без спалаху фотографії у темряві не вийшли. Тому вони залишили на вершині порожній кисневий балон, вимпел Донецького альпклубу і герб Харкова. Згодом на вершину піднялося ще 7 людей, які побачили вимпел та підтвердили, що чоловіки досягли відмітки 8848 м.
• У 2018 році Тарас Поздній, Роман Городечний і Дмитро Семеренко разом здійснили успішне сходження на Еверест. Неординарна мета експедиції була досягнута: Тарас Поздній став першою людиною у світі, яка підняла криптовалюту на гору.

Та незалежно від рівня підготовки, витривалості, кількості витрачених зусиль та грошей, Еверест залишається одною з найнебезпечніших вершин планети: одна смерть на 10 успішних сходжень. Причому гинуть люди з найрізноманітніших причин - від сходження лавин, від падінь у прірву, через свою впертість або неправильні рішення. Наведемо декілька таких випадків:

• "Зелені черевики" - поняття, що увійшло в ужиток охочих піднятися на  Еверест і стало фольклором. Самі черевики належать індійському альпіністові Цевангу Палжору, який під час сходження на Еверест став жертвою "кривавого травня" 1996 року - того місяця під час багатьох експедицій  загинуло загалом 15 осіб. Це найбільша кількість жертв за один місяць. Роками зелені черевики Палжора є орієнтиром для тих, хто підіймається на гору.

• Ганнелоре Шмац стала першою жінкою і першою громадянкою Німеччини, яка після успішного сходження на вершину загинула на схилах гори, це було у жовтні 1979 року. Відома вона тому, що ще добрих 20 років її тіло лякало усіх, хто йшов цим шляхом. Альпіністка почорніла на морозі, застигла в сидячому положенні із широко розплющеними очима і волоссям, що розвивалося на вітрі. Тіло намагалися спустити з вершини, проте кілька експедицій зазнали невдачі, а учасники однієї з них самі загинули. Зрештою, гора зглянулася, і під час сильної бурі на початку "нульових" тіло Ганнелоре звалилося у прірву.
• Бабу Чірі Шерпа - шерп-легенда, провідник, який побував на Евересті 10 разів. Це людина, яка провела на вершині гори 21 годину без кисню, людина, яка піднялася на пік за 16 годин 56 хвилин, що досі є рекордом. А от 11-та експедиція закінчилася трагічно. На висоті 6500 м, "дитячій" для цього провідника, він фотографував гори, випадково не розрахував свої рухи, оступився і впав в ущелину, в якій і розбився.
• Бразилець Вітор Негрете загинув у травні 2006 року під час спуску з вершини. Це був вже другий підйом Негрете, і цього разу він планував стати першим бразильцем, який вийшов на гору без кисню. Піднімаючись, альпініст зробив схованку, в якій залишив їжу і кисень, якими планував скористатися на спуску. Однак на зворотному шляху, після успішно виконаної місії, він виявив, що схованку було сплюндровано і всі припаси зникли. Негреті не вистачило сил дістатися до базового табору і помер він зовсім недалеко від нього. Хто забрав припаси та життя бразильця - залишилося нез'ясованим.

Полоскотали трішки нерви? Не хвилюйтеся, адже щоб побачити Еверест не обов’язково йти на саму верхівку, можна просто прогулятись на відносно невеликій висоті. Наприклад, піти у трек до базового табору Евересту та переконатися на власному досвіді, що з досвідченим гідом ризик втрапити в халепу мінімальний. Водночас задоволення та неповторні враження від походу будуть стимулювати до нових випробувань та гірських пригод!

Наша історія: українці, які підкорили Еверест

Україна має багато талановитих людей, про яких ми хочемо розповісти, а саме про те, що пишаємося та захоплюємося їхніми досягненнями:

• Перша українська експедиція на Еверест відбулася в 1999 році. 8 травня о 4:00 ранку передова група у складі керівника Владислава Терзиула, Василя Копитко і Володимира Горбача вийшла на штурм Евересту з висоти 8300 м. Уже о 14:11 вони розгорнули український прапор на вершині світу.
• Першою жінкою-українкою на Евересті стала Ірина Галай, котра здійснила сходження 20 травня 2016 року разом з Віктором Бобком. Своєю любов'ю до гір Ірина заряджає й інших, каже, що до неї десять років українці майже не ходили на Еверест, а зараз щороку там підіймають український прапор.
• 14 травня 2018 року 38-річний Роман Городечний – перший львів’янин, який зумів піднятися на Еверест. Відтак, прапори Львова та Львівщини замайоріли на цій горі. До сходження чоловік  спеціально тренувався понад пів року.
• Якщо ж підрахувати, скільки всього українців піднялося на Еверест, то їх уже понад 33 людини, з яких наймолодшим українцем на сьогодні є Ярослав Самсоненко з міста Суми. Він зійшов на вершину 19 травня 2023 року у свої 23 роки.

Особливе для нас місце у цьому списку видатних людей займає засновник клубу “Кулуар” Тарас Поздній. Навесні 2018 року він здійснив своє перше сходження на найвищу точку планети, а потім повторив у 2021. Після своїх успішних експедицій на Еверест альпініст провів багато зустрічей в Україні, розвиваючи, тим самим, культуру сходжень і походів у високі гори. Тарас організував кілька успішних експедицій і на інші восьмитисячники, після чого відкрив пройдені напрямки у “Кулуарі”, тому тепер усі охочі можуть здійснити сходження перевіреними маршрутами разом з українськими або місцевими тимлідерами.

Під час сходження на восьмитисячники у шерпів (та й усіх альпіністів, що підіймаються на гору) є певний обряд, - розповідає про звичаї гімалайського народу Тарас. Він називається “пуджа”, і це, власне, звернення до богів гори, головний меседж якого - це попросити дозволу піднятися на цю гору. Взагалі, до вершин не можна вживати слово “підкорив”. Постає питання: а чи помітила сама вершина, що ти її підкорив? Альпіністи не йдуть підкорювати, а йдуть в гості до цієї вершини, просять благословення у богині цієї вершини, і тільки після цього обряду вони можуть починати свою роботу на горі

Тож, дізнавшись про стількох відомих людей, котрі здійснили стільки різноманітних сходжень на вершини, стає очевидним вислів: кожен довгий шлях розпочинається із першого кроку, а за кожною досягнутою вершиною позаду титанічна праця сили і духу кожної людини. Варто лише зробити перший крок на зустріч мрії - і ви на вірному шляху! Подивіться відеоогляд, які труднощі подолали наші українські альпіністи, підіймаючись на Еверест, надихніться та вирушайте на пошуки пригод разом з нами.

Якщо в гори - то з Кулуар!