ua
ru
ua | ru

Нічний Чорногірський марафон 2019

Повернутись

Автор: Юлія Юрасова

Нічний Чорногірський марафон: маршрут від с. Кваси до Кемпа Білий Слон в с. Дземброня, 56 км з перепадом висоти 3000 м і проходженням через вершини всіх двотисячників українських Карпат

Влітку 2019 Нічний Чорногірський марафон став для мене вже третім проходженням цього маршруту в форматі трейл. Раніше в 2017 і 2018 роках доводилось бігати його восени, зараз же співпало так, що по датам виходило потрапити на літній. У цю пору року формат з нічним стартом виявився доречним, і на відміну від інших літніх трейлів, тут не було побоювань з приводу виснажливої спеки. Зате було деяке хвилювання щодо можливої грози, опинитися в яку на хребті було б вкрай небажано. Але боги погоди були до нас прихильними, дощ пролився ввечері напередодні, а ніч була свіжою і ясною.

Перед стартом ночной Черногоры

Зі старту біглося досить легко. Ну так легко, на скільки це можливо на затяжному підйомі з перепадом майже півтори тисячі метрів. Рвати зі старту на довгих дистанціях – не найкраща тактика, тому тримаю комфортний темп, прислухаючись до самопочуття. Маршрут мені добре знайомий, і все ж, в темряві умудряюся пропустити поворот-зрізання, хоча і пам’ятала, що він повинен бути десь тут. Мабуть не розгледіла стежку в буйних заростях червневої зелені. Коли зрозуміла, що пішла занадто далеко траверсом, довелося зрізати навпростець через кущі чорниці, що зайняло, напевно, зайвих 5-7 хвилин. Начебто і не велика втрата, але все одно досить прикро, так що черговий раз нагадую собі, що потрібно бути уважнішою. Доводиться знову обганяти тих, кого вже обходила декількома хвилинами раніше. Взагалі в темряві досить зручно було б влаштується за кимось, що біжить приблизно в тому ж темпі, так набагато менше сил витрачається на орієнтування і пошук маленьких світловідбивних міток. Але якийсь час, подихавши в спину комусь із хлопців, розумію, що темп не мій. Потім ще з цими хлопцями ми майже весь маршрут гратимемо в чехарду, по черзі обганяючи один одного то на спусках то на підйомах.

На вершину Петроса приходжу за 2:30, що майже на півгодини швидше, ніж минулого року. Що ж, початок оптимістичний. На спуску, як і передбачалося, круто і після дощу дуже слизько. Дорогою кажу собі, що головне – обережність. Навернутися і зійти з дистанції буде просто прикро, але ще важливіше те, що через тиждень мені їхати в довгий гірський похід і травми перед ним мені зовсім не до речі.

На КП повідомляють, що з дівчат я друга. Довго тут не затримуюся – набираю води, жую банан і вирушаю далі до підйому на Говерлу. Але тут раптово довелося зменшити оберти. Мабуть організм зайнявся переварюванням банана і бігти передумав. На спроби прискориться шлунок виставляв ультиматум: визначся – або біг або банан, на те й інше одночасно ресурсу не вистачить. Вершина Говерли була вже в досвітніх сутінках. На спуску полегшало і можна було бігти далі, споглядаючи світанок на наступних довгих траверсах.

На вершине г. Ребра

На бігу згадувала, як 11 років тому я потрапила сюди перший раз, в свій найперший пішохідний похід. Тоді ми через недосвідченість набрали з собою купу зайвих речей і продуктів, серед яких був повний набір свіжих овочів на справжнісінький борщ. Було смачно, але ось нести весь цей скарб таки було трохи важко 🙂 Сушити овочі ми навчилися лише двома роками пізніше. Того разу ми пройшли маршрут від Квасів до озера Несамовите, а потім, через рік, ми знову повернулися сюди, щоб пройти хребет до кінця – від Несамовите до Дземброні. Тоді нам здавалося, що на весь хребет потрібно ніяк не менше тижня.

І ось тепер я біжу щосили, щоб встигнути ні, навіть не за добу, я хочу укласти весь маршрут у 10 годин. Ще кілька років тому така мета здалася б мені просто фантастикою. Але, як виявилося, чудеса трапляються. Тільки не самі по собі або за велінням чарівної палички, а в результаті досвіду, тренувань, наполегливості і віри в себе. Те, що пару років тому було десь за межою можливого, тепер дається на подив легко – ноги самі несуть мене стежкою, пейзаж миготить перед очима зі швидкістю калейдоскопа і в якийсь момент у мене виникла кумедна думка, що це навіть не я біжу, а стежка сама проноситься повз, як в якомусь драйвовому відео з go-pro 🙂

Драйвовість гасне трохи на підйомах, все таки бігати вгору – це поки для мене наступний рівень. Налягаю щосили на палиці і виштовхують себе на вершини одну за одною – Петрос, Говерла, Ребра, Гутин-Томнатик, Бербенескул, Піп Іван … На закуску після основного маршруту зі взяттям всіх двотисячників ще невеликий підйом на Смотрич. Звідси все вниз, що, здавалося б, повинно бути швидко і легко, але ні, затяжний спуск нічим не краще затяжного підйому. М’язи втомлюються від монотонного навантаження, а якщо спуск ще й досить крутий, сильно на ньому не розженешся. З цим спуском теж пов’язані теплі спогади. Минулого року у мене пробилася питна система і весь час половину маршруту я бігла без води, нормально попивши тільки на КП. Але на спуску стало жарко і сили знову швидко закінчувались, і ось саме десь тут прийшов мені тоді на допомогу Дмитро Гуляєв, напоївши зі своїх запасів.

Команда Кулуар на трейловых стартах

Після будиночка спуск стає ідеальним для бігу, тут намагаюся прискоритися, але ось пряма ділянка селом бежітся важкувато. Шанси вкластися в 10 годин розтанули ще перед підйомом на Піп Іван, але хлопці-попутники швидко придумали мені нову мету – кажуть: давай, біжи на 10:29. Напророкували 🙂 Фінішні прапорці, привітання організаторів, медалька, чай, мед і лимон, невелика втома, але повне задоволення собою і своїм результатом. Потім лазня, тепла дружня атмосфера табору і цікаві розповіді від Сергія Сапіги, який, між іншим, цього року встановив новий рекорд траси – 7:06.

Заслуженное второе место

Завдяки чудовому маршруту і приємній організації Нічний Чорногірський залишається одним з моїх улюблених трейлів. Впевнена, що повернуся сюди ще не раз і одного разу обов’язково вибіжу з 10. Ну а до наступного разу – тренуватися і ходити в гори!

Поширити в соц.мережах

Facebook Twitter Viber Telegram

Заявка на участь

0/350
Натискаючи кнопку «Надіслати», ви погоджуєтесь на обробку персональних даних.
Ваша заявка прийнята
Наступний крок це
Добре, якщо ви заповните її зараз. Також незабаром з вами зв’яжеться консультант та відповість на усі запитання по підготовці.
Ми постараємось зробити все можливе, щоб зробити вас щасливішими в горах. Це наша місія. Побачимося!
Щось пішло не так! Спробуйте пізніше Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.