Учора отримали звістку з Пакистану. Нарешті у команди закінчилися тривалі переїзди і вони вийшли на пішу частину треку до базового табору К2. Трекінг повинен зайняти в районі 5-6 днів, після чого ми отримаємо свіжі новини.
А ось і сама звістка від Марії Коваль:
“Як виявилося, переліт Київ-Сіялкот набагато дешевший ніж переліт до Ісламабаду. Тому, успішно долетівши до Сіялкот, ми пірнули в наш транспорт і вирушили в бік Ісламабаду. Через 8 годин нас вже зустрічав Ісламабад. Заселилися в готель, ближче до вечора було прийнято рішення сходити в магазин, докупити необхідне, і сходити подивитися на одну з найбільших мечетей в світі. Треба сказати, що зараз в Пакистані Рамадан. Своєрідний пост. Вдень все закрито – і магазини, і кафе. Їсти можна починати тільки після заходу сонця і до сходу). Тому ввечері, для початку, ми пішли в мечеть. І це просто чарівне видовище. Місце для її спорудження вибрано дуже красиве, та й сама мечеть вражає. І не важливо, якої ти віри і в якого бога віриш, на території мечеті спокійно і хочеться там залишитися, просто побути, подумати про щось, насолодитися спокоєм і умиротворенням.
Тим часом сонце сіло за горизонт, і, насилу відшукавши більш-менш пристойний магазин, ми докупили необхідне. На наступний день на нас чекав нелегкий шлях в Скарду.
Виїхали ми після трьох дня. І що тут сказати про дорогу? 28 годин, з невеликими зупинками на їжу. Це було дуже важко. Дорога досить небезпечна, ближче до Скарду починається серпантин – з одного боку скелі, а з іншого ущелина з бурхливою річкою. Окремо відзначу нашого водія. Він був не багатослівний, і виглядав досить суворо. Але довіз нас практично без пригод. Як він це витримав я не знаю.
Добралися ми до нашого готелю пізно вночі, заселилися і лягли спати. Наступного ранку, за планом, ми повинні були зустріти нашого місцевого менеджера Алі, зробити необхідні закупівлі та вирушити на джипах в Сколе. Остання ділянка на якій ще можливий переїзд. Після Сколе починається піша частина треку.
Але, як кажуть, хочеш розсмішити Бога, – розкажи йому про свої плани. Тим більше коли ти на сході. Алі мав летіти літаком, але через погану погоду він не зміг прилетіти. Літак просто не допустили до посадки. Він повернувся і прийняв рішення їхати, як і ми, на машині. А нам залишається тільки чекати його, тому як без нього ми не можемо рухатися далі.
За планом Алі повинен прибути сьогодні і завтра ми вирушимо в Сколе. “
Якщо все йде за планом, то сьогодні наші друзі вже другий день ідуть ніжками. Побажаємо їм найкрасивіших пейзажів навколо!
Тим часом на Каналі Андрія з’явилося нове відео про збір спорядження для експедиції в Пакистан:
