Віталій Тодоренко

Любов до гір прищепили батьки. Історія почалася з походів в Карпати в досить ранньому віці. Саме там були перші ночівлі в наметі, важкі рюкзаки, довгі переходи. Також були фантастичні сходи і заходи, а також постановка цілей і рух до них.

Далі поїздки на Кавказ. Перші спроби сходження на Ельбрус. Перші невдачі і закладка розуміння того, що іноді важливо зробити крок назад для того щоб мета була досягнута.

З батьками я пізнав принади гірських походів і сходжень. І в підсумку зупинився на альпінізмі.

Він сподобався мені своєю динамічністю і відсутністю дуже важких рюкзаків.

Ну а далі, понеслася... 6 сезонів на Кавказі, як на одному диханні. Багато сходжень, перші керівництва, закриття розрядів, спортивний ажіотаж. Участь в чемпіонатах і незліченні поїздки на скелі. Безумовно, це маленьке життя!

Згодом майстерність зростала і хотілося більш складних пригод. Почалося вільне плавання без інструкторів.

За цей час пройдено чимало красивих ліній і отримано масу вражень.

Часом цих вражень було з надлишком. Я вирішив ділитися ними, а також знаннями і майстерністю, яких теж побільшало.

Я отримую справжнє задоволення, коли знайомлю людей зі світом гір.

Роблю це безпечно і цікаво. Адже найголовніше, щоб після сходження у людини горіли очі і хотілося знову рухатися нагору.