Хоч раз побачивши, як “вітер рве горизонти і роздмухує світанок” у горах, ти отримуєш у подарунок те незабутнє відчуття, за яким хочеться повертатися знову й знову. Від переповнених почуттів, здається, що серце вибухає. Сотні його частинок розлітаються навсібіч і поселяються на синіх вершинах. Згодом через кілометри простору вловлюєш сигнали від своїх маленьких сердець, і вкотре дерешся на крутий гребінь...
Так сталось зі мною, коли я на другому курсі природничо-географічного факультету Луцького державного педагогічного інституту, нині Східноєвропейського національного університету ім. Л.Українки, потрапив у гори Кавказу.
Завжди культивую бережне ставлення до природи. Адже ми гості у цьому світі. Ще хочу сказати, що ми не покоряємо вершину. Хто так говорить, той зневажливо ставиться до самої гори. Адже саме слово "покоряти" означає "Силою встановлювати свою владу, завойовувати, примушувати коритися своїй волі, своєму впливові". Хто ми такі в порівнянні з нею. Піднімаючись на вершини, ми йдемо покоряти, насамперед, свої страхи та амбіції. Гора допомагає відкрити у собі нові грані і відчуття, які внизу ніколи не проявляються.
Якщо тимлідер робив більше, ніж ви очікували, і вам так сподобалася його робота, що ви хочете віддячити йому матеріально, але в кінці програми у вас не було готівки – не біда! Ви можете переказати будь-яку суму прямо на картку тимлідера за посиланням: переказати чайові Ігорю Случику
Або за QR кодом
Чайові в повному розмірі (за винятком комісії системи переказу) приходять на картку тимлідера! І дякуюємо, що ходите в гори з Кулуар!
