Автор: Ірина Гончарук, Україна
Це був мій перший підйом на таку висоту, тому вибір сходження був "з комфортом"! Що таке нічівля в наметах я знаю, але що таке підніматися в гору з рюкзаком, наметом та рештою начиння-навіть не хотілося уявляти. Тому постіль, сніданки та вечері-на туристичній базі. Про це можна писати окремо і багато. Їжа-така може бути тільки від карпатських господинь: картопля і каша-ніяк з маслом, а в маслі ;! Суп грибний, борщ, а чай і узвар... мммм. Підйом дався легко, сприяла погода, бажання і настрій, а також людина поруч)) і звичайно настанови гіда та командна робота! Спускатися було важче, йшли з чоловіком швидше, тому як виїжджали раніше і потрібно було встигнути на автобус. Йшли майже без зупинок, ноги постійно напружені, коліна боліли і постійно в голові пісенька: "розумний в гору не піде, розумний гору обійде")))обходити не було як, тому фінішували щасливо). З Кулуаром ходили мої друзі, пішли і ми, чому дуже раді! Зручно, легко, душевно, без зайвих напружень.
