Занадто довго мене вабило одне з семи нових чудес світу, тому головною метою подорожі для мене став археологічний комплекс Мачу-Пікчу. Однак програма, запропонована Кулуаром, переконала мене в тому, що не тільки Мачу-Пікчу, так би мовити, цінне для Перу. Та й ціна за тур виявилася для мене прийнятною.
Зібралася невелика команда, були визначені дати туру, куплені квитки. Почала придивлятися до гіда програми — до Юлі, досвідченої мандрівниці та альпіністки. Кулуар мене досить часто консультував на етапі планування та підготовки до подорожі. Для мене це була перша самостійна закордонна подорож. Раніше подорожувала або з родиною, або з друзями. Тому мені було дуже хвилююче перед поїздкою. Але поради від Кулуара, покупка правильного одягу-взуття і моя вроджена цілеспрямованість посилили мою віру в свої сили. І ось перед поїздкою люди з нашої маленької команди почали зливатися. Я занепокоїлася, вже думала здавати квитки, але Кулуар вирішив мене не кидати, та й наступний тур у гіда був у Патагонії, а це відносно недалеко від Перу, тому моя подорож все одно відбулася. І той факт, що люди злилися, пізніше мене навіть порадував. Менше людей — менше проблем. Та й формат індивідуального туру разом з гідом мене дуже навіть приваблював. Тому коли настав день X, я була рада вирушити у свою довгоочікувану подорож удвох з Юлею. З нею я і зустрілася у французькому аеропорту, щоб вже разом здійснити трансатлантичний переліт.
Після приїзду в Ліму зі мною сталося те, що вплинуло на поїздку і взагалі на мій досвід мандрівника. Хитрі шахрайки в кафе, де ми з Юлею вечеряли після приїзду (втомлені і розслаблені), скористалися ситуацією і вкрали мою сумку, де були мої особисті гроші, обидва паспорти, телефон та інші корисні мені речі. Добре ще, що камеру свою я залишила в номері готелю. І встигла гроші за програму віддати Юлі перед походом в те нещасливе кафе. У тому, що сталося, я звинувачую тільки себе — я сама недогледіла сумку, безтурботно повісивши її на спинку стільця. А так робити не можна, навіть у найблагополучнішому районі країни перебування! Я розумію, що по-справжньому вчить тільки власний досвід, але людям, які подорожують до Перу, я б побажала не повторювати мого гіркого досвіду. Все-таки бути пограбованим за 12 тис. кілометрів від дому в чужій країні — це далеко не радісний і навіть небезпечний досвід. Проте, фінансова підтримка сім’ї допомогла рухатися далі, не відмовляючи собі в гастрономічних задоволеннях і дивовижних дрібничках, куплених на згадку про країну для рідних і друзів. Але, оскільки треба було пройти бюрократичний квест в Посольстві України в Перу, програму довелося переформатувати. Через те, що не вистачало днів на акліматизацію, ми істотно скоротили трекінгову частину, зате додали в подорож те, чого там спочатку не було. У підсумку моя поїздка по Перу все одно вдалася — я подивилася все, заради чого туди і їхала. Повернулася з Перу задоволеною людиною з величезним багажем вражень, сувенірів і фотографій.
А тепер докладніше. Заявлений Кулуаром на його сайті тур «Мачу-Пікчу, Райдужні гори, озеро Тітікака, сходження на Ель Місті» був виконаний в моїх змінених реаліях не на 100%. Туди не увійшли трекінг до озер біля підніжжя снігового масиву Аусангате, кемпінг Упіс з його гарячими джерелами і сходження на вулкан Ель Місті. Останнє мене засмутило найбільше, тому що я хотіла випробувати свій організм максимально можливою за програмою висотою — 5 800 метрів. Але я все-таки побувала на великій висоті — в Райдужних горах, а це 5100 метрів — хоч і нижче вулкана, але теж пристойна висота. Вся справа в тому, що ми затрималися в Лімі, чекаючи на мій тимчасовий паспорт. І у нас просто не вистачило днів на акліматизацію. Ось і довелося скоротити трекінгову частину.
Проте, моя подорож до Перу була насичена іншими приємними несподіванками, які не були передбачені в початковій програмі. У Лімі ми провели більше часу, ніж розраховували, тому вирішили взяти з неї все можливе. Покаталися на метробусі — швидкісному автобусі. Ми побували в шикарному археологічному Музеї Золота Перу і Зброї Світу, в якому побачили багату колекцію зброї та виробів із золота і срібла. Також я отримала велике задоволення від опціональних екскурсій — фонтанний комплекс, де подивилася світлове шоу, і острови Паломіно, де купалася з морськими левами. Ми відійшли від програми і за межі столиці Перу. Наприклад, пішли на барвисте шоу в театрі Народного Мистецтва в Куско, і, побачивши місцевий колорит в костюмах, живих танцях і музиці, отримали велике естетичне задоволення. Відвідали Музей Коки в Пуно, де ознайомилися з історією і культурою цієї священної для корінного населення рослини. Коли були в Арекіпі, з’їздили на чудову екскурсію, куди увійшло відвідування найглибшого в світі Каньйону Колки, де насолодилися видом на долину і поспостерігали за кондорами в природних умовах проживання. Також в Арекіпі ми прогулялися по неймовірно затишному і красивому Монастирю Святої Каталіни. У підсумку відвідані місця не за програмою мені морально компенсували те, що ми з Юлею спочатку скоротили через пограбування. Тому я все одно залишилася задоволеною до кінця подорожі, яка вийшла дуже насиченою за картинками та емоціями.
Хочу окремо подякувати Юлі, моєму гіду. Познайомившись з нею, я зрозуміла, що у нас з нею досить багато спільного. Ми з нею швидко розговорилися, і буквально з першого дня наші стосунки більше нагадували не сухі ділові (які можуть бути між гідом і його клієнтом), а теплі дружні. Її цінні поради, досвід, знання про Перу, загальна ерудиція, та й характер скрасили мою подорож, зробивши її комфортною і досить безпечною. Протягом всієї насиченої програми Юля мені невпинно щось цікаве розповідала і показувала. В дорозі ми з нею і розважалися разом — вона виявилася чудовим компаньйоном по різних дорожніх іграх. Під час трекінгової частини програми Юля мені допомагала подолати себе і рухатися далі. Хоч я і активна людина, яка завжди дружила зі спортом, для офісного працівника переходи з мінімальним вантажем на висоті даються нелегко. Фізична підготовка була до подорожі, але коли ти опиняєшся в природних умовах висоти і різноманітного природного рельєфу, то думаєш, що даремно тільки пихкав на тренуваннях «внизу». Думаю, що все одно не дарма, звичайно, але я добре переконалася на практиці в тому, що одна справа — підготовка, і зовсім інша — реальні умови випробувань свого організму на висоті. Вище Говерли я ніколи не була, а в Перу я опинилася на висоті 5100 м за невеликий проміжок часу!
А ще мене підвів мій фотоапарат прямо на Мачу-Пікчу — не витримав цієї тропічної вологи. Але Юля мене і там виручила — позичила мені свій фотоапарат, щоб я зафіксувала те місце, заради якого я вирушила в таку далеку подорож. Знаєте, всі труднощі під час подорожей завжди перетворюються на цікаві пригоди, якими ти з гордістю пізніше ділишся з родиною та друзями. Тож все пройшло чудово. Ще раз дякую Юлі, і хотілося б побажати їй успішного досягнення наступних цілей — в горах і в житті.
Дякую Кулуар за підготовку і турботу під час подорожі! Ви чудова компанія, з якою я була б рада ще раз співпрацювати. Можливо, ми ще зустрінемося з вами в моїх подальших подорожах. У вас цікаві програми і при цьому адекватні ціни. І якщо судити по Юлі, то і з гідами у вас теж все чудово. Від щирого серця — дякую за те, що допомогли здійснити мою мрію! Разом з Кулуаром я відкрила для себе дивовижну країну, куди хочеться повернутися знову. Перу — дуже різноманітна країна, зі своїм неповторним колоритом, цікавою культурою та історією. Мені було дуже приємно відкривати таємниці цієї країни і розширювати свої горизонти разом з Кулуаром. Мій тур виявився дуже багатим на незабутні картинки різноманітних ландшафтів, гастрономічні відкриття і культурно-історичні дослідження. Я вдячна Юлі і Кулуару за те, що моя подорож виявилася тією самою цікавою історією, яку хочеться розповісти знайомим і навіть незнайомим людям.
P.S. На фото — мій гід і я в різних точках подорожі по Перу.