Цього разу хотілося чогось середнього між активним відпочинком і повним релаксом, і саме тому обрала сплав по Бакоті. Здається, кращого формату для такого запиту складно придумати.
Сплав для мене був новим досвідом, хоча загалом я вже не вперше сплавляюся річками.
Цього разу маршрут був досить тривалим, тому вдалося не просто покататися на воді, а справді зануритися в цей ритм: вода, красиві краєвиди, скелі, природа, розмови, вечори разом.
У якийсь момент просто перестаєш кудись поспішати — і це, мабуть, було для мене найціннішим.
Окремо хочеться відзначити природу. Вона дуже красива, і на воді все це сприймається зовсім інакше.
Нам ще й дуже пощастило з погодою — вона була чудовою протягом усього сплаву, тому враження залишилися максимально позитивними.
Дуже сподобалась команда. Видно, що гіди справді стараються: багато уваги до деталей, постійна турбота про групу, хороша організація. І, звісно, окрема любов — це їжа.
Було смачно, різноманітно і завжди відчувалося, що для нас стараються. Навіть у такому форматі вдалося організувати все на дуже хорошому рівні.
А ще мене приємно здивувало, наскільки команда включилась у мій день народження. Вони знайшли спосіб привітати мене навіть під час сплаву, що було особливо приємно й несподівано.
Такі моменти дуже запам'ятовуються.
Не обійшлося і без моментів, які були для мене складними. Як виявилося вже на місці, учасникам, яких розподілили в човни з гідами, дісталися човни, які були дещо складнішими в керуванні.
Через це іноді виникало відчуття, що інші човни рухаються значно легше, а нам доводиться докладати набагато більше зусиль. У якийсь момент це навіть почало дратувати, особливо коли хотілося просто насолоджуватися процесом.
Думаю, цей момент варто врахувати в майбутньому при організації сплаву.
Щодо групи — вона була досить різношорсною, люди дуже різні, і спочатку не було відчуття якоїсь особливої єдності. Але до останнього вечора всі вже добре познайомилися, розговорилися, і атмосфера стала набагато теплішою.
Було багато цікавих розмов і приємного спілкування.
Після повернення залишилося дуже приємне відчуття і головне — задоволення від того, що я все-таки поїхала.
Я отримала саме те, за чим їхала: активність без виснаження, природу без необхідності йти кілька днів у гори, воду, людей і можливість трохи сповільнитися.
Я б однозначно радила цей маршрут тим, хто не дуже хоче вирушати у тривалий гірський похід, але любить воду, природу і пригоди.
Це не зовсім пасивний відпочинок, але й точно не той формат, після якого потрібен ще один відпочинок 🙂
Для мене цей сплав був насамперед про умиротворення. Про кілька днів, коли можна відкласти всі справи, перестати поспішати і просто бути тут і зараз.
І саме за цим відчуттям я б повернулася на Бакоту ще раз.
