Похід видався дуже цікавим

Каміно Подоліко виявився крутим поєднанням романтики та перевірки на міцність. Коли хочеться втекти від міської метушні та тривожних новин, такий похід — саме те, що треба, аби знову відчути себе дитиною, яка цілий день ганяє полями. Хоча йти самій було трохи лячно, завдяки Кулуару та машині супроводу все пройшло легко: речі їхали окремо, а з собою був лише легкий рюкзак. Величезне дякую тимлідеру Вірі Волошиній — вона дуже енергійна та світла дівчина, яка одразу всіх розворушила. Віра постійно підтримувала, не давала киснути, коли боліли ноги, і розважала нас цікавими історіями про села та пам’ятки, що траплялися на шляху. Окремий респект їй за похідну кухню: борщ і паста з тунцем та оливками були дуже смачні. Незважаючи на мозолі та холодні ночі в наметах, я повернулася з крутим настроєм і відчуттям, що можу набагато більше, ніж здавалося.