Автор: Ігор Малиновський, Україна
20-22.09.2020 Хом'як, Синяк, М.Горган !
Похід вдався ! Була класна осіння погода - не спекотно і не холодно, так що сходження давалися легко. Що ще приємно - без опадів, бо по Горганським мокрим каменям було б топати складніше і більш небезпечно. Було дві групи 12 чол. і 9 чол.
День перший: Трансфер ІФ-Яремче. Короткий інструктаж і в бій ! На Хом'як піднімались без рюкзаків, що приємно :) Один з гідів залишився з рюкзаками на стоянці і готував вечерю, з другим гідом ми вирушили на вершину. Так що підкоривши першу вершину, ми спустилися в чудовому настрої де на нас чекала гаряча кава і вечеря, після прийому їжі - пісні біля вогнища під гітару, вирушили відпочивати - акумулювати сили для двох залишених вершин.
День другий: Бажаючі зустріли чудовий світанок, решта соні підтягнулись вже на запах приготовленого сніданку, після - «речі на плечі» і вирушили підкорювати залишені дві вершини. Шлях до г.Синяк не менш тернистий під ногами коріння сосни і каміння, за рекомендацією гіда зробили привал і під звуки гітари насолодились прекрасним панорамним видом на Карпати, далі відвідали псевдо вершину г.Синяк і зробивши вдосталь знімків, рушили вже до «тру» вершини г.Синяк, де пообідавши і трохи відпочивши попрямували до третьої вершини Малий Горган, через дві з половиною години ми вже насолоджувались видом з М.Горгана, після досить крутий спуск з гори до нашого місця дислокації, далі все за класикою - вечеря, пісні біля вогнища, перехід в енергозберігаючий режим.
День третій: Сніданок, збори і ми вирушили до Буковеля, по дорозі з гори вздовж дороги протікає річка, тут вже дорога простіша так що можна було вдосталь насолодитись красою Карпат, по дорозі зупинились біля озера Молодості, але вода досить свіжа, так що бажаючих скупатись можна було порахувати на пальцях однієї руки досвідченого слюсаря . Далі Буковель, і трансфер в ІФ, по прибутті здавши прокатні речі вирушили до місцевого пабу - 10-ка, де душевно посиділи, поспілкувались, отримали сертифікати туриста, пару подарунків від Кулуара , після кожен турист рушив своїм шляхом самурая - хто на літак, хто на поїзд, хто залишився ще на пару днів в ІФ.
Підсумуємо - класний похід з цікавою компанією і зі спільною любов'ю до гір. Окремий респект нашому гіду Леоніду Верестуну, по дорозі розповідав за гори, відповідав на наші запитання , готував смачну їжу, грав на гітарі «скільки ця гітара бачила вершин - цьому можна тільки позаздрити».
Ну і чайна ложка дьогтю в сторону логістів, поки були в горах відновилось залізничне сполучення, і з ІФ знову почали ходити поїзди - не повідомили, і якби не підказали однодумці в поході, то добирався б всіма правдами і неправдами в провінційний - Ходорів.
