5 ранку, світанок на WOG у м. Вознесенськ.
Зустрічаємося з гідом, беремо каву й хот-дог. Після безсонної ночі в дорозі життя налагоджується
Початок шляху пролягає через Трикратський ліс, далі — каменоломня.
і на джерелі привал. Ну як джерело.. міні-криниця з жабами ))
— а це і є джерело?
— так
— ясно!..*туристи, що проходили повз
Арбузинський каньйон
Складність стежки тут обмежується лише фантазією та настроєм гіда. Ми йшли й лізли великими й маленькими каменями, перестрибували через ущелини, з’їжджали на дупі (у прямому сенсі), і особисто я намагалася не здохнути від спеки.
Також варто уточнити, що за спиною — 11-кілограмовий рюкзак упродовж усього дня.
Чилимо, йопта
Білі скелі — інстаграмненько!
Ура! Спустилися до озера.
Це було дуже добре…
Після відпочинку йдемо в село Актове поповнити запаси води.
Табір
Жирна вечеря (у прямому й переносному сенсі).
Смакота! Дякуємо нашому гіду Микиті
і захід сонця..
п.с. ще балакали, пили вино..
я добу не спала й дуже втомилася за цей нестерпно гарячий, нескінченний, але прекрасний день..
Як же круто прокинутися вранці отак…
Кращим за цю теплу ніч міг бути лише гарячий сніданок
— псс, хлопче, гречку будеш?
*від творців «хто хоче вафельку?»
і холодна річка
Актівський каньйон
Спускаємося в каньйон до річки
Петропавлівський каньйон
Останній привал — і йдемо в село Петропавлівка, де на нас чекав автобус до Києва.
До речі, в сільський магазин ми зайшли рівно о 18:00, а до Києва повернулися близько 23-ї, чітко за планом
Похід — це паралельна реальність, де час дуже сповільнюється. За дві доби ти проживаєш набагато більше, ніж 48 годин.
Ти усвідомлюєш, що дім можна носити з собою і дім може бути будь-де.
Ти розумієш, що тобі потрібно зовсім небагато і що питна вода — основний цільовий ресурс.
Геть забуваєш дивитися в телефон, і не тому, що немає зв’язку.
Похід — це всі стадії прийняття, але врешті ти нереально кайфуєш.
Але справжня цінність походу — люди, які йдуть поруч із тобою!
— жінки, у яких ноги не в синцях, подряпинах і комариних укусах, як ви взагалі відпочиваєте?
*народна творчість
І коротко про цей похід словами нашого гіда:
— дивлюся на ваші аватарки, такі дітки серйозні, а нещодавно валялися на землі й їли ковбасу зі сміттєвого пакета)
*цитати великих людей
п.с. окрема подяка kuluarpohod.com
п.п.с. я вдома, з сумом розбираю рюкзак, відтираю чорницю з каремата.. виймаю колючки кущів із кросівок.. віддираю жуйку з кишені (у каньйоні смітників немає, довелося покласти в кишеню ) і мрію про наступний похід..
Відгук за матеріалами з авторського сайту Yulka out of office
