2 день. На другий день ми пройшли гарну гору Піп Іван Чорногірський, а внизу була чудова долина з жовтих квітів! Потім усі охочі налегко піднялися до покинутої польської обсерваторії «Білий слон». А поруч із нею була крихітна кімнатка-церковця, де будь-хто міг купити свічку, залишивши поруч грошенята, і помолитися.
3 день. Ми йшли з метою дістатися озера Несамовите, але, на жаль, нас застав дощ, який перетворився на зливу до самого ранку, і ми змушені були розбити табір біля озера Бребенескул.
4 день. Збираючись вирушати далі в дорогу, виходячи з намету, можна було побачити не далі свого намету, стояв такий туман, що нічого не було видно. Але все-таки було дуже гарно спостерігати за хмарами, що пливуть, перебуваючи на горі, ніби туман падає на тебе. Потім ми розбили табір неподалік від Заросляка й вирушили на гору Говерла заввишки 2061 м. Хоч це й був нелегкий і крутий підйом на вершину, але воно було того варте!!! Нагорі відкривався найпрекрасніший краєвид, який я будь-коли бачила. Дорогою назад ми попили глінтвейну, і хто хотів, купив сувеніри. Увечері ми співали пісні під гітару.
5 день. В останній день походу ми прибули до Ворохти. І на стоянці розбили табір. Можна було кілька годин погуляти містечком. Увечері ми грали в ігри та їли картоплю, спечену на багатті.
6 день. Уранці рано зібралися і вдень із Ворохти поїхали дизелем на залізничний вокзал в Івано-Франківськ.
Ось і закінчився наш похід.
Усе було просто супер!!! Мені дуже сподобалося. Щоправда, усе так швидко минуло, і їхати не хотілося((
Тепер я частково пишаюся собою!!!