telegram
ua
ru
ua ru

Мій перший двотисячник

Повернутись
Автор: Олександр Хрипко, 29 років, м. Київ, Україна
Тімлідер: Дмитро Горбатов
Загальний рейтинг
Рейтинг тімлідера
Рейтинг консультанта
Вирішив і я написати свій відгук про прекрасний похід Карпатами з Кулуар! Так як перша зустріч з клубом була на еко-акції в Коростишеві, і ми там нікуди не йшли, а просто прибирали сміття з каньйону :), то я не міг відчути всю принадність походу і тої прекрасної атмосфери, яку створюють гіди "Кулуару".

І ось цього разу я вирішив сходити в Карпати в похід на 3 дні зі сходженням на Петрос та Говерлу. В мандрівку вів нас Дмитро Горбатов, одразу було видно, що професіонал і любить свою справу!

А тепер трохи про похід:

Їхали до Івано-Франківська з Києва на трансфері від “Кулуару”, було трошки не зручно в автобусі провести всю ніч, але така плата за високу мобільність (на потяг квитки дістати було важкувато).

В Франківську нас зустрів Дмитро, трішки роззнайомились, повантажили рюкзаки в автобус, вмостилися і поїхали до Квасів – точки старту нашої пригоди!

В Квасах трішки відпочили від доріг, попили водички з мінерального джерела “Буркут”, Діма розподілив між нами припаси на весь похід, і ми вирушили. Спочатку було важко, але дуже цікаво, і хотілося дізнатися, що буде далі… А далі нас чекало спорудження нашого біваку, посиденьки навколо вогнища під зоряним небом, знайомство між собою з презентами від “Кулуару” і смачненький суп харчо 🙂

Ніч видалася спокійною, вранці прокинулись, поснідали, та й помарширували на Петрос! 

По дорозі нас обганяли люди на всюдихідних бусах, джипах і т.д. Спочатку думав: ото комфорт – приїхав на гору, пофоткався і назад. Але в поході є та сама романтика, кемпінгове життя і т.д. Думки про транспорт вийшли з голови і вони просто стали невеличкою перешкодою по дорозі на гору.

Робили невеличкі привали з чаєм та перекусами для заряду енергією. 

І от він – Петрос, мій перший двотисячник (думаю, не останній 2-тисячник і не тільки 2-тисячник 🙂 )

Підйом був не настільки складним, як я думав, погода була прекрасною. Ми всі прийнялися робити фото та відео! Ура, перша гора в поході нас пустила до себе на вершину!

А от спуск з Петроса дуже крутенький, треба думати, куди ставиш палицю і ногу, від цього ще більше отримуєш емоції, почуваєш себе справжнім альпіністом.

Спустилися, зробили привал, перекусили (не тільки ми, а і “невеличкий” пастушок, який завітав до нас, почувши запах ковбаси), обійшли невеличку гору і прийшли на місце для другого бівака перед Говерлою.

Діма обрав нам придатну місцину, поставили намети. Почали перекуси готувати, хтось за водою пішов. По прогнозу мав лити дощ і ми готувалися до нього. На нараді гідів було прийнято рішення вставати дуже рано, щоб зайти на Говерлу по максимуму швидко і сухо, бо всіх чекав транспорт в різні міста і затримок не повинно було бути!

Вранці прокинулись в тумані, але без дощу. Швидко поїли – і в дорогу! Ох, як добре, що наші провідники вирішили спозаранку вийти. Якраз дійшли на 1900 м – і як влупила злива… То було щось.

Там якраз стояв притулок для таких, як ми, невеличкий дерев’яний будиночок. Ми поскидали рюкзаки і сховалися від дощу.

Наші гіди дали нам вибір: йти далі чи залишитись в будинку і прямувати до транспорту. Деякі залишились, але основна маса кулуарівців пішла на верх. Розбили нас по групах 10 чоловік: один гід спереду, а інший замикає групу. Поодягали все, що тільки було, від дощу – і вперед до вершини!

Тут вже відчував себе не просто альпіністом, а якимось непереможним першопрохідцем, ріки води ллють по стежкам, каміння мокре, в небі гуркотить, а ти крок за кроком все ближче до вершини!

І ось вона, найвища точка на карті України, 2061 м. Говерла!!! Ура, ми це зробили! Всі побігли до монументу, не зважаючи на зливу. Бо вже на нього ніхто і не звертав уваги.

Видно було максимум на 30-40 м. Ми в хмарі 🙂 Але мені таке сходження навіть більше сподобалось, в цьому щось є, перебороти себе в таку негоду і ступити на вершину!!! А ще радує той факт, що це було 24 серпня – День Незалежності України, очікувалось паломництво на гору цілої купи людей, думали, що буду людські затори. Але всі, крім кулуарівців, залишились внизу. А ми це зробили 🙂

Почали спуск.

Десь зійшли на метрів 200 і хмара розійшлася, відкрилися просто неймовірні красоти Карпат, заради цього треба було йти в такий дощ!!!

Наш гід Дмитро вирішив спускатися більш довшим шляхом, але пологішим, через хвойний ліс. У одної з дівчат дуже розболілося коліно, то він забрав собі її рюкзак і з двома “рюкзачками”, включивши фолкові мелодії на телефоні, йшов до низу, де нас чекав транспорт до Івано-Франківська.

Зійшовши на стоянку транспорту, ми швидко переодяглися, трохи освіжилися в невеликій річці – і в дорогу. В місті нас чекав зарезервований столик в знаменитому пабі “Десятка”, в якому ми відсвяткували наш похід і підйом на дві гори Петрос та Говерлу! Дмитро нам роздав сертифікати туриста від “Кулуару”, невеличкі презенти, заначку на походи та просто посиділи відпочили.

Це була просто незабутня пригода, сумно було, що вона вже підійшла до завершення… Та це тільки перша пригода підійшла до кінця, але з’явилася любов до гір, і це означає, що будуть ще походи і сходження!

Особисто дякую Дмитру Горбатову та Кулуару за незабутній похід!

Якщо в гори – то з Кулуар!

Заявка на участь

0/350
Натискаючи кнопку «Надіслати», ви погоджуєтесь на обробку персональних даних.
Ваша заявка прийнята
Наступний крок це
Добре, якщо ви заповните її зараз. Незабаром з вами зв’яжеться консультант та відповість на усі запитання по програмі.
Ми зробимо все можливе, щоб ви стали щасливішими в горах. Це наша місія. Побачимося!
Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.
Щось пішло не так! Спробуйте пізніше Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.
Якою продовжити?
Нагадаємо, що у нас є україномовна версія сайту, тож оберіть
Українською
20% від прибутку витрачаємо на потреби ЗСУ. Деталі та звіти KuluarHelp тут. Ходіть в гори з KULUAR - наближайте перемогу! 🇺🇦