Мій перший двотисячник

Автор: Олександр Хрипко, 29 років
м. Київ, Україна

Вирішив і я написати свій відгук про прекрасний похід Карпатами з Кулуар!
Так як перша зустріч з клубом була на еко-акції в Коростишеві, і ми там нікуди не йшли, а просто прибирали сміття з каньйону :), то я не міг відчути всю принадність походу і тої прекрасної атмосфери, яку створюють гіди "Кулуару".

І ось цього разу я вирішив сходити в Карпати в похід на 3 дні зі сходженням на Петрос та Говерлу. В мандрівку вів нас Дмитро Горбатов, одразу було видно, що професіонал і любить свою справу!

А тепер трохи про похід:

Їхали до Івано-Франківська з Києва на трансфері від "Кулуару", було трошки не зручно в автобусі провести всю ніч, але така плата за високу мобільність (на потяг квитки дістати було важкувато).

В Франківську нас зустрів Дмитро, трішки роззнайомились, повантажили рюкзаки в автобус, вмостилися і поїхали до Квасів - точки старту нашої пригоди!

В Квасах трішки відпочили від доріг, попили водички з мінерального джерела "Буркут", Діма розподілив між нами припаси на весь похід, і ми вирушили. Спочатку було важко, але дуже цікаво, і хотілося дізнатися, що буде далі... А далі нас чекало спорудження нашого біваку, посиденьки навколо вогнища під зоряним небом, знайомство між собою з презентами від "Кулуару" і смачненький суп харчо :)

Перша ночівля

Ніч видалася спокійною, вранці прокинулись, поснідали, та й помарширували на Петрос! 

По дорозі нас обганяли люди на всюдихідних бусах, джипах і т.д. Спочатку думав: ото комфорт - приїхав на гору, пофоткався і назад. Але в поході є та сама романтика, кемпінгове життя і т.д. Думки про транспорт вийшли з голови і вони просто стали невеличкою перешкодою по дорозі на гору.

Вперед на Петрос

Робили невеличкі привали з чаєм та перекусами для заряду енергією. 

І от він - Петрос, мій перший двотисячник (думаю, не останній 2-тисячник і не тільки 2-тисячник :) )

Підйом був не настільки складним, як я думав, погода була прекрасною. Ми всі прийнялися робити фото та відео! Ура, перша гора в поході нас пустила до себе на вершину!

З прапопром Кулуару на Петросі

А от спуск з Петроса дуже крутенький, треба думати, куди ставиш палицю і ногу, від цього ще більше отримуєш емоції, почуваєш себе справжнім альпіністом.

Спустилися, зробили привал, перекусили (не тільки ми, а і "невеличкий" пастушок, який завітав до нас, почувши запах ковбаси), обійшли невеличку гору і прийшли на місце для другого бівака перед Говерлою.

Діма обрав нам придатну місцину, поставили намети. Почали перекуси готувати, хтось за водою пішов. По прогнозу мав лити дощ і ми готувалися до нього. На нараді гідів було прийнято рішення вставати дуже рано, щоб зайти на Говерлу по максимуму швидко і сухо, бо всіх чекав транспорт в різні міста і затримок не повинно було бути!

Вид на Петрос з другого біваку

Вранці прокинулись в тумані, але без дощу. Швидко поїли - і в дорогу! Ох, як добре, що наші провідники вирішили спозаранку вийти. Якраз дійшли на 1900 м - і як влупила злива... То було щось.

Там якраз стояв притулок для таких, як ми, невеличкий дерев'яний будиночок. Ми поскидали рюкзаки і сховалися від дощу.

Наші гіди дали нам вибір: йти далі чи залишитись в будинку і прямувати до транспорту. Деякі залишились, але основна маса кулуарівців пішла на верх. Розбили нас по групах 10 чоловік: один гід спереду, а інший замикає групу. Поодягали все, що тільки було, від дощу - і вперед до вершини!

Перед будиночокм під Говерлою

Тут вже відчував себе не просто альпіністом, а якимось непереможним першопрохідцем, ріки води ллють по стежкам, каміння мокре, в небі гуркотить, а ти крок за кроком все ближче до вершини!

І ось вона, найвища точка на карті України, 2061 м. Говерла!!! Ура, ми це зробили! Всі побігли до монументу, не зважаючи на зливу. Бо вже на нього ніхто і не звертав уваги.

На Говерлі

Видно було максимум на 30-40 м. Ми в хмарі :) Але мені таке сходження навіть більше сподобалось, в цьому щось є, перебороти себе в таку негоду і ступити на вершину!!! А ще радує той факт, що це було 24 серпня - День Незалежності України, очікувалось паломництво на гору цілої купи людей, думали, що буду людські затори. Але всі, крім кулуарівців, залишились внизу. А ми це зробили :)

Почали спуск.

Десь зійшли на метрів 200 і хмара розійшлася, відкрилися просто неймовірні красоти Карпат, заради цього треба було йти в такий дощ!!!

Вид з Говерли як пішли на спуск

Наш гід Дмитро вирішив спускатися більш довшим шляхом, але пологішим, через хвойний ліс. У одної з дівчат дуже розболілося коліно, то він забрав собі її рюкзак і з двома "рюкзачками", включивши фолкові мелодії на телефоні, йшов до низу, де нас чекав транспорт до Івано-Франківська.

Зійшовши на стоянку транспорту, ми швидко переодяглися, трохи освіжилися в невеликій річці - і в дорогу. В місті нас чекав зарезервований столик в знаменитому пабі "Десятка", в якому ми відсвяткували наш похід і підйом на дві гори Петрос та Говерлу! Дмитро нам роздав сертифікати туриста від "Кулуару", невеличкі презенти, заначку на походи та просто посиділи відпочили.

Захід сонця в горах

Це була просто незабутня пригода, сумно було, що вона вже підійшла до завершення... Та це тільки перша пригода підійшла до кінця, але з'явилася любов до гір, і це означає, що будуть ще походи і сходження!

Особисто дякую Дмитру Горбатову та Кулуару за незабутній похід!

Якщо в гори - то з Кулуар!

Найближчі дати сходження на Говерлу і Петрос. Записуйтесь, поки є місця!


Поділіться з друзями: