Поступово впродовж року щось купуємо для походу. В цьому році купили палиці та пару флісок дітям.
Вибрали саме «ГОРГАНИ БЕЗ РЮКЗАКА: СИВУЛІ ТА ОЗЕРО РОСОХАН З КЕМПІНГУ» тому що нас цікавлять радіальні походи.
Щоб багато не носити речей. Зібрали наші каремати та деякі речі в велику валізу на колесах, ще пару рюкзаків, намет та спальники несли в руках.
В похід пішли двоє дорослих, двоє дітей та собачка
Прибули з Києва о 7.23. У інших учасників потяг з Дніпра затримувався на 1,5 години. Залишили речі в кулуар хаб та пішли снідати в Urbanspase.
В кулуар хаб пропонували круасани та чай-каву, дуже приємно, що є така можливість. Але в нас було багато часу до початку, тому ми пішли снідати в кафе.
Дві групи з двома тимлідерами зібралися в кулуар хаб. Дуже зручне місце. Поїхали на двох машинах 2,5 години до нашого наметового містечка.
Там розклали намети, прогулялись до річки, чекали на обід. Після дощу трава була мокра, тому все взуття теж одразу мокре, ще до походу.
Перекусили бутербродами та поїхали на озеро Росохан. До точки старту їхали в кузові вантажівки на лавах. Атракція цікава, але некомфортна. Позаду всім тісно, попереду заливає дощем
Гарно прогулялись до озера, поїли афини. На озері попили чай зі смаколиками і відправились назад.
В нашому містечку можна було до вечері помитися в душі або покупатися в річці. Але купатися прохолодно. В душі також вода холодна.
Якщо митися, то треба ходити з мокрими ногами після холодного душу, тому що трава мокра після дощу і все взуття та ноги одразу намокають.
Вирішили після вечері помитися, щоб одразу вже залишитися в наметі та лягати спати. Ми не сиділи біля багаття бо були втомлені, та погода не дуже тепла.
На вечерю був смачний борщ, гречка та котлети і салат овочевий. Все дуже смачно і багато. Всі наїлися. Зазвичай в походах мені не вистачає овочів, але в цей раз їх було багато!)
Щоб з донечкою помитися взяли з собою в душ пару чашок з гарячою водою.
Липень холодний. Вночі було зимно. Дівчата з групи спали вдягнені, комусь надавали ще спальників. У когось протікав намет, бо не був давно в користуванні.
Зранку був смачний банош, була гречка з вечері і спеціально для дітей приготували сирнички смачнющі! Знов був трансфер вантажівка і ми пішли на гору Кінь-Грофецький.
Туристів практично не було на цій дорозі. Дорога як завжди гарна. На вершині перекусили бутерами, відпочили. Гарні краєвиди навколо. Почали спуск вниз, було каміння, болото та річка.
Дорога розважала своїми перепонами) Річку можна було перейти вбрід, перелізти по дереву або водій запропонував підʼїхати по річці. Діти полізли по дереву, всі пішли вбрід. Прибули до наметів та одразу почалась злива.
Перша група пішла в баню. Наша група зібрана з двох груп - 26 людей. Всі там не попаряться та не помиються, тому що бойлер на 100 л. Тому ми залишились в наметі з дітьми відпочити ,поки йде дощ та почекати татуся.
Він з іншими двома туристами пішов пішки від річці, не став їхати на машині.
Злива закінчилася до вечері і нас ще встигло погріти вечірнє сонечко.
На вечерю був суп з фрикадельками та плов. Все як завжди дуже смачно.
На третій день поснідали млинцями та сирниками та поїхали до старту на гору Велика Сивуля. Краєвиди захопливі! Людям з травмованими колінами було дуже важко.
В мене травм не було, але мені подобалось йти дуже повільно та встигати намилуватися краєвидами. Після Великої Сивулі бажаючі побігли на Маленьку Сивулю.
Ми зустрілися з іншими на руїнах притулка. Далі бажаючі пішли на Урвище Пекло, а інші до машини. Група велика, тому зручно, що було два тимлідери, які могли вдовольнити швидких та сильних та повільних та слабких)))
На вечерю були смачнющі деруни та бограч.
Після вечері пішли одразу спати. Всю ніч була злива грім та блискавка. Діти спали, а ми з чоловіком хвилювалися за намет. Але наш намет витримав і ми на ранок всі були сухі.
Ранок був сонячним. Річка розлилася, стала широкою. Смачно поснідали млинцями і нікуди не пішли. Була пропозиція сходити до монастиря, але всі відмовились та пішли складати намети, поки знов не почався дощ.
Завжди ходимо в 10ку , не пропускаємо цю подію) нас було дуже багато, тому ми всі не дуже гарно пізнали один одного. Але всі були доброзичливі та приємні.
Ми зарядились гарними враженнями та були повні бажання планувати нові походи з Кулуар!
Похід нам сподобався. Життя в наметах не дуже комфортне. Сину подобається, дочці не дуже. Туалет на вулиці теж не приємний, але це можна пережити.
Також і холодний душ. Всі умови похідні, ми це очікували. Також в наших горах завжди готові до дощу. Я брала з собою сушарку для взуття та сушила дитячі кроси.
Але як тільки діти виходили з намета на траву, все було мокре.
Але ми йшли за враженнями та гарними краєвидами, нам це організували) ми задоволені, плануємо наступного року йти «СХОДЖЕННЯ НА ПІП ІВАН ЧОРНОГІРСЬКИЙ ТА СМОТРИЧ».
Рекомендую всім перевіряти свої намети, якщо давно з ними нікуди не ходили. Також бути готовими до дощів, навіть якщо заздалегідь подивились що їх не буде.
Брати знеболювальне, мазі та еластичні бинти, якщо є проблеми з колінами або-що.