Полетіти в Південну Америку – задоволення не з дешевих. Тому, все ж зважившись на таку далеку подорож, хочеться не розчаруватися і вибрати правильний маршрут, який повністю виправдає всі очікування, буде в міру важким, і буде приносити максимум задоволення і мінімум страждань. Кожна країна цього континенту по-своєму унікальна – своя культура, свої особливості трекінгу, своя природа. Давайте порівняємо два найпопулярніших напрямки: трек в Перу і трек в Патагонії. Що підійде вам більше?
У Перу однозначно більше культурних вражень: сама країна і люди дуже колоритні, екзотична і різноманітна кухня, багато історичних місць, які ми відвідуємо на маршруті. І клімат теж дуже різний – від спекотної Ліми з Тихим океаном до холодного високогір’я і вологих джунглів. У підсумку виходить просто неймовірно різноманітний калейдоскоп вражень.
Але в той же час, в плані фізичних навантажень маршрут складніший, якщо порівнювати з Патагонією. В основному за рахунок великої висоти над рівнем моря, яку не всі переносять однаково добре. Це не означає, що там надто складно, у нас проходили учасники абсолютно не спортсмени, і в віці близько 55-60 років. Просто на початкових етапах акліматизації їм було важкувато і, скажімо так, вони отримали трохи менше задоволення.
Ми, зі свого боку, намагаємося максимально полегшити маршрут – весь вантаж несуть мули, ми йдемо тільки з маленькими рюкзаками. У разі поганого самопочуття є можливість навіть їхати на коні (але тільки вгору, на спусках це може бути небезпечно). Їжу на треку нам готує найнятий кухар, що теж приносить більше комфорту і можна спробувати щось з повсякденної їжі перуанців. Намети на трек беремо в оренду на місці – великі 4-х місні для 2-х чоловік, плюс переносний намет-їдальня, і в оновлену програму з 2020 року включаємо навіть портативний душ. З караваном мулів можемо собі цю розкіш дозволити 🙂 Між треками живемо в готелях, де доступні абсолютно всі блага цивілізації.
Щодо людей – їх багато тільки на Мачу-Пікчу і підходах до нього, а ось на треку до Веселкових гір, аж до самого оглядового майданчика, навіть не кожен день можна зустріти іншу групу.
Найскладніший елемент дійсної програми в Перу – це сходження на вулкан Ель Місті. З висотою до 5 тис. метрів у нас всі учасники впоралися відмінно, а ось на вулкан 5822 м, на жаль, доходить менше половини учасників. Тому в 2020 році ми плануємо провести варіант треку з продовженням маршруту до Веселкових гір, які дуже мальовничі, а більш складне сходження винесемо як окрему додаткову опцію. Детальніше про особливості нової програми читайте тут >>
Маршрут в Патагонії – це екзотика зовсім іншого роду. Культурної програми тут мінімум. Аргентина і Чилі – цілком сучасні країни, люди зовні і за менталітетом майже нічим не відрізняються від європейців.
Але сувора природа Патагонії – це ж практично легенда 🙂 Висоти треку зовсім невеликі і гірської хвороби побоюватися не варто. Зате іноді дмуть вітри під 100 км/год і йдуть “горизонтальні дощі”, до цього треба бути готовими і морально, і в плані спорядження. В нагороду за стійкість – унікальні види скелястих вершин Фіц-Рой, Серро Торре і Торрес-дель-Пайне – це, мабуть, дійсно одні з найкрасивіших гір у світі.
Рельєф і перепади висот в порівнянні з Перу тут простіші, але рюкзаки з усім спорядженням, їжею, наметами ми носимо самі. І готуємо теж самостійно на газових пальниках просту похідну їжу – крупи, консерви, чай, на обід перекушуємо бутерброди. Комфортність проживання за програмою сильно варіюється: в Буенос-Айресі це 3-зірковий готель, на півдні – хостели з 2-3 місним розміщенням і по можливості своїм душем. Кемпінги в Чилі обладнані столиками, загальним душем, в деяких є крита кухня-їдальня, а в Аргентинській частині кемпінг – це просто галявина і дерев’яний туалет.
Людей на маршрутах досить багато, все-таки місця відомі і популярні. Але і якогось дискомфорту і відчуття натовпу у мене ніколи не було, місця всім вистачає.
Автор статті: Юлія Юрасова, гід в Південній Америці
[schedule_table {“reg_name”:”Южная Америка”}]