У самому серці південної частини Норвегії простягається Jotunheimen nasjonal park – національний парк Ютунхеймен. Назва його походить з далекого минулого німецько-скандинавської міфології і дослівно Jotunheimen перекладається як "Земля, населена Велетнями". Такий титул цілком виправданий: площа парку становить 1150 квадратних кілометрів, на які припадає 250 вершин висотою від 1900 метрів. Тут же знаходиться найвища точка всієї Скандинавії – гора Гальхепігген (2469 м) і найбільший водоспад – Веттісфоссен (висота падіння води – 275 м).
З грудня 1980 року територія отримала статус національного парку і з тих пір популярність “Краю Велетнів” з кожним роком зростає все більше. Численні водоспади, гірські річки та озера, льодовики і різнокольорові долини служать головним козирем у конкуренції з іншими дикими парками всієї Європи. І, на думку багатьох туристів, Ютунхеймен заслужено займає в цьому рейтингу топову позицію.
Парк Ютунхеймен знаходиться на відстані 350 км на північний захід від столиці Норвегії – Осло.
Добиратися найкраще автобусом. Їхати потрібно до селища Gjendesheim, звідки бере початок піший маршрут. Дорога довга, займає до 5 годин. Але поїздка вам сподобається – автобус дуже комфортний, дорогою робиться кілька зупинок – можна розім’ятися і купити морозива. Нехай воно не таке смачне, як у Ісландії, але також відмінне.
Автобус відправляється з автовокзалу Осло о 8:45 і 10.15. Знайти автовокзал не складно – він знаходиться поруч з центральною станцією залізничного вокзалу (саме сюди ви приїдете на шатлі з аеропорту). Вартість квитків близько 350 крон, є групові знижки, купувати квиток можна прямо у водія.
Перше, що відкриється погляду – схоже на фьорд озеро Гьенде (Gjende), довжина якого становить цілих 25 кілометрів.
Наступне озеро – Русватнет (Russvatnet) – не менш мальовниче за рахунок яскравого кольору води і зелені що його оточує.
Далі будуть суворі норвезькі пейзажі, перевали, кам’яні стежки, північні олені, великі плато, безліч джерел і озер – це все красиво, але стежка непроста.
Діставшись до притулку Спіттерстулен, ви будете невимовно раді відпочинку, можливості зарядити телефони та прийняти гарячий душ.
Саме звідси починається сходження на найвищу вершину Норвегії – Гальхепігген (2469 м), під час якого вас будуть супроводжувати неповторні види гір-велетнів.
Окремо хочеться згадати гору Кірькья, біля підніжжя якої можна заночувати. Нехай, підніматися на вершину ви не будете, але її профіль дуже гарний, особливо його відображення в водах озера Леірвастнет.
На завершення походу, подолавши численні перевали з гірськими річками та озерами, ви побачите один з найвищих водоспадів Європи – Веттісфоссен. Тонни води обрушуються тут з 275-метрової висоти і перетворюються в водяну хмару. Чарівне видовище.
У далекому минулому, ще до створення Землі, з льоду одного з потоків ніфльгейм (землі льодів і туманів) з’явилась на світ перша жива істота – інеїстий велетень на ім’я Імір. Під лівою рукою його виросли чоловік і жінка, а від його ніг народився шестиголовий велетень Трудгельмір – прабатько роду велетнів-Йотуні.
Деякі з асів (богів) вирішили вбити Іміра і тим самим створити з його тіла світ: з м’яса – сушу, з крові – води, з кісток – гори, з зубів – скелі, з волосся – ліс, з мозку – хмари, а з черепа – небесне склепіння.
З ран Имира витекло стільки крові, що в ній потонули всі велетні. І лише один Бергелмир ( «той що реве як ведмідь»), син Трудгельмір і внук Іміра врятувався разом з дружиною і дітьми від кров’яного потопу на ковчезі. Від нього і його безіменної дружини сталося нове плем’я «інеїстих велетнів» – Ютун, з кам’яною головою і серцем. Земля, на якій вони живуть – назвалася Ютунхеймен, “Земля Велетнів”.
Вночі в цих місцях зустрічалися відьми, а вдень – жінки-тролі. І, нарешті, з приходом норн – трьох жінок-чарівниць – час поділився на минуле, сьогодення і майбутнє, а життя розділили народження і смерть.
У наш час шанси зустріти Ютун, тролів і відьом дуже малі. Але легенди стверджують, що такі явища як бурі, гірські обвали та інші стихійні лиха – це явні прояви сили міфічних істот що колись тут мешкали.