Тимлідери — теж люди. Можливо, для учасників це досить несподівана заява 😉 Подібна історія у нас вперше за 11 років організації програм у Непалі, ділимося нею з вами.
Один з наших тимлідерів проходив стажування на треку до Евересту і сильно захворів. Ми організували евакуацію, і він відправився до місцевої лікарні. Були сподівання, що за декілька днів унизу, під наглядом лікарів, стан покращиться і тимлідер таки зможе провести дві наступні групи.
Проблема була в тому, що днів на відновлення було всього декілька. Ми чекали, але стан не дозволяв знову йти на висоту. Більше того, потрібно було швидко повертатися в Україну і доліковуватись.
А вже через день у Катманду прилітала нова група на трек до Евересту.
Ми обшукали всіх наших знайомих українців у Непалі і російськомовних непальців (до речі, дуже багато непальців навчалося в Україні). Середина квітня — це розпал високого сезону. Нікого вільного не було.
Ми розглядали крайній варіант — провести групу лише з місцевими гідами. Але це не той рівень сервісу і потребує від учасників значно більшого залучення. Тож цей варіант був відкладений, а ми почали шукати заміну нашому тимлідеру.
Додаткова складність — у тривалості дороги: з України це мінімум два дні, яких уже не було. Тому ми перебирали тимлідерів, котрі проживають у Європі.
Черговий дзвінок — і Андрій Харатин каже: "Окей, я готовий! Коли вилітати? Як через дві години? Тоді я побіг збиратись!"
Буквально за пару годин Андрій, не плануючи поїздку до Непалу, уже їхав у напрямку аеропорту. Як він зазначив у себе у фб: «Ось так прокинувся зранку — і навіть уявити не міг, що вже ввечері летітиму в іншу частину світу». Андрію, дякуємо, що відгукнувся і так швидко зібрався!
Андрій прилетів увечері першого дня програми разом ще з однією учасницею. У цей час наш партнер зустрів усіх учасників в аеропорту і привіз у готель. А перший тимлідер, попри своє самопочуття, організував заселення і допоміг з останніми приготуваннями у столиці.
Увечері група зібралася у повному складі, провели брифінг — і вже наступного дня вирушили в напрямку мрії ⛰
І це ще не все. Групу чекав черговий, але досить типовий виклик — це переліт у Луклу і погана погода. Через затяжні дощі вилетіти літаком було нереально. Гелікоптери перевантажені, ціни високі. Та пошуки і надійні партнери дали своє — з помірною доплатою ми знайшли гелікоптер, і група трьома рейсами дісталася до Лукли.
Далі — ніжками, далі — простіше.
Зараз група на треку, уже бачила Еверест і впевнено прямує до своєї цілі — базового табору! Сподіваємось, враження будуть лише найкращі! Групі й Андрію — вітання!
У результаті KULUAR "попав" на зайві квитки для Андрія, на заміну квитків для захворівшого тимлідера (чиє здоров'я вже стабільніше), ще деякі витрати — в сумі декілька тисяч. Але це наші ризики, і навіть у подібних ситуаціях ми маємо зробити все можливе, щоб для учасників програма пройшла якнайкраще і вони мінімально відчули всі ці складнощі.
Якщо в гори — то з KULUAR!💚