Наша розповідь про мальовничий і цікавий куточок Карпат, де можна прогулятися широкими високогірними полонинами, розвідати таємні стежки, відчути силу водоспаду, досхочу поїсти лісових ягід, здійнятися в небо на параплані… Це все Боржава. Розвинена мережа маркованих туристичних маршрутів та зручна логістика робить даний регіон популярним місцем серед багатьох любителів походів.
Завдяки південному розташуванню та середній висоті гір тут відчутно тепліше ніж в більшій частині Карпат. Загалом хребет Боржави відкритий, полонинний, верхня межа лісу проходить на рівні 1200 м. Ліси переважно букові, з домішками хвойних та інших листяних порід. В сезон тут на схилах багато чорниці, а нижче - малини, ожини та різних грибів.
Боржава - гірський масив, який знаходиться в Закарпатській області, в південно-західній частині Українських Карпат. Його довжина складає близько 50 км, середні висоти 1200-1600 м, найвища точка - г. Стій 1681 м. З північної сторони хребта проходить непогана автодорога, розкинулись декілька сіл, в більшості з яких є готелі або приватні садиби.
Логістика досить зручна, доїхати можна потягом з багатьох міст України: Києва, Одеси, Харкова. Виходити потрібно в селищі Воловець, яке розташоване із західної сторони гірського масиву. Також зі Львова на Закарпаття йде гарна автомобільна дорога.
Найвища вершина Боржави - Стій - знаходиться не на самому хребті, а на одному з його бічних відрогів. Щоб піднятися сюди потрібно прикласти чимало зусиль та здійснити радіальний перехід від г. Великий Верх. За часів СРСР тут функціонувала радіолокаційна станція для здійснення радіорозвідки в «країнах заходу». На теперішній час залишились тільки фундаменти від куполів РЛС та нижче по схилу закинуті будівлі військової частини. За деякими легендами в прадавні часи на вершині було окультне місце, де проводились язичницькі обряди. Та й зараз дехто відчуває тут «місце сили», можливо через особливе розташування гори та краєвиди від яких паморочиться голова.
З селищ Воловець чи Пилипець можна відвідати ще одну вершину, варту уваги - гора Плай. На ній знаходиться одна з двох українських високогірних метеостанцій, яка працює цілорічно та взимку надає корисну для туристів інформацію про погодні умови та стан снігу. Колись тут працював спостерігачем В'ячеслав Чорновіл, про що свідчить пам'ятний знак, встановлений у 2007 році.
Однією з цікавих локацій регіону є водоспад Шипіт, який знаходиться на північних схилах хребта, неподалік села Подобовець. Насолодившись прохолодою і красою водоспаду, можна піднятися стежками трохи вище. Серед букового лісу, неподалік потічка зустрінете різні химерні будови, справжні індіанські вігвами та неординарних людей серед них. З травня по жовтень тут розростається справжнє лісове містечко представників різних субкультур: йогів, хіпі, неоязичників та езотериків. Влітку проводиться неформальний фестиваль, який збирає десятки або й сотні людей зі всієї України та й не тільки. Кульмінацією дійства є свято літнього сонцестояння 20-21 червня та Івана Купала 6-7 липня, яке наповнене обрядами, великим багаттям та містичною атмосферою. Але, на жаль, в цей час тут шумно, багато людей і не завжди чисто.
В теплий сезон в небі над хребтом можна побачити кольорові крила. Парапланеризм - це ще один вид активного відпочинку на Боржаві, сповнений неповторних вражень від яких перехоплює подих. Через свій рельєф, особливості вітрів та зручну логістику даний регіон - найбільш популярне місце в Карпатах для цього виду спорту, тому часто тут проводяться всеукраїнські змагання.
Якщо сміливості забракне, то піднятися над землею та поглянути на гори з висоти можна на канатній дорозі, яка з’єднує с. Пилипець та схили г. Ґемба. На верхній станції є кілька кафе, серед яких виділяється цікава чайовня «Сурія» з екзотичними напоями та стравами. Насолодившись смаками та підкріпивши сили, за пів години можна вийти і на саму вершину г. Ґемба.
Гірський масив Боржава багатий на гарні пішохідні маршрути, як на 1 день, так і на кілька. Мальовничим є не тільки сам хребет, але й траверсні та лісові стежки. Наприклад, можна рекомендувати чудову стежку від гори Ряпецька до гори Плай. Загалом варіантів трекінгу тут чимало, розглянемо ж кілька найбільш популярних.
Якщо ж маєте бажання пройти Боржавський хребет повністю, від Воловця до Міжгір'я, то на це знадобиться орієнтовно 4-5 днів. Друга половина хребта нижча, але не менш цікава, стежка частіше йде лісом та там значно менше людей.
Туристичний клуб KULUAR пропонує вам найулюбленіші маршрути:
Напевно це питання смаку, але все ж таки найкращим часом для відвідування даного регіону можна вважати весну та осінь. Звісно, найпопулярніший період влітку, але в цей сезон буває досить спекотно, на хребті багато мандрівників, збирачів чорниці, поруч шумно проїжджають джипи та квадроцикли. Важко в таких умовах насолодитися красою та побути наодинці з природою.
Зовсім інша справа весною: людей менше, природа нещодавно прокинулась, свіжо-зелений колір подекуди розбавлений білими сніжниками та вкрапленнями гірських квітів. Вирує життя навколо і разом з ним хочеться жити самому та йти вперед. Стежки Боржави раніше ніж на інших високих хребтах звільняються від снігу, тому весняний похід можна планувати з кінця квітня чи на початку травня.
Надзвичайно гарна та душевна тут осіння Боржава... Осінь приходить під кінець вересня і триває до початку листопада. Різноманіття кольорів та відтінків, прозоре повітря, багато сонячних та сухих днів, ще можна поласувати ягодами та назбирати грибів. Природа спокійна та ошатна, танцююче на вітрі листя навіває філософський настрій та захоплює красою. Таке не варто пропускати.
Взимку Боржаву відвідують любителі скітуру та фрірайду. З села Пилипець підйомник може доправити вас на північні схили г.Ґемба, звідки недалеко й до виходу на хребет. Але потрібно бути обережним, тому що зимова Боржава є одним з найбільш лавинонебезпечних місць в Карпатах. Також є ризик втрати орієнтування в умовах сильно обмеженої видимості та спуску на південні схили хребта, звідки вихід до «цивілізації» важкий та займає багато часу. Тому рекомендуємо буди уважними, моніторити прогноз погоди, стан лавинної небезпеки і мати необхідне спорядження для орієнтування та аварійних ситуацій.
Автор статті: Іван Кучерявий, тимлідер в Карпатах
