ua
ru
ua | ru

Перший трейл - Wet Hills 2018

Повернутись

Автор: Оксана Активна

В один прекрасний день сиджу я, нікого не чіпаю, спокійно працюю, і тут бац, як сніг на голову, звалилося повідомлення від Вікторії Полозової "Привіт. А у тебе є плани на 17 листопада? Поїхали на Ветхілс, а то мені одній там сумно буде з прапором "Кулуар")». Загалом, через 2 години я вже була з реєстрацією та квитками до Івано-Франківська.

Скажу чесно, на трейли я заглядалась давно, але дуже їх боялась. Адже ходити в горах – це одне, а от бігати  – вже зовсім інше. І, знаючи, як на звичайних тренуваннях-пробіжках навіть під маленьку гірочку відразу «здихаюсь», мені навіть страшно було уявити, на що я підписалась. Добре, що у мене вистачило розуму перший раз сильно не психувати і вибрати найкоротшу дистанцію 10 км, в якій передбачався один різкий набір і потім плавне скидання висоти.

І ось п’ятниця, і дорога в новий для мене світ – світ трейлових забігів. У поїзді ще знайомимося з Сергієм Храпко – Сніжним Барсом українського альпінізму. Про нього багато чула, читала, дивилася відео, і ось випала нагода познайомитися особисто. Скажу чесно – погані люди в гори не ходять! 🙂 На сніданок він ще пригостив мене своїми домашніми пиріжками. Вірю, що в моїй перемозі є і їх заслуга теж))

Трейловый забег Вет Хиллс 2018

Після приїзду на старт опиняюся серед трьох сотень людей, на яких дивитися без захоплення просто не можу. Для мене це надлюди з надздібностями. Я можу пробігти напівмарафон, марафон. Але по рівній дистанції! А ці бігають в горах, з наборами висот 1000 і більше метрів, за добу долають ті дистанції, які звичайні люди в походах проходять за 1-1,5 тижні. Здається, я опинилася на вершині Олімпу серед богів трейлранінга. З інтересом спостерігаю, хто в чому одягнений, з яким рюкзаком біжить, в яких кросівках. І скромно для себе відзначаю, що дистанція Fan Run 10K саме для мене. Біжу просто в комплекті флісової термобілизни (яка мені вірно прослужила на всіх пробіжках минулої зими) і в трекінгових (НЕ трейлових) кросівках, які купила 2 дні назад на секонді, так як більш підходящого з протекторною підошвою вдома нічого не знайшлося.

Серед натовпу зустрічаю дівчинку з бафом Kuluar Climbing. Розумію, що одна з наших сходжувачів. Виявляється, Оксана теж вирішила вперше спробувати трейл, і записалася на коротку дистанцію. Ну що ж, вже легше, я не одна така.

Перед стартом

З часткою невідомості в думках виходимо на старт. 3, 2, 1 – побігли! Перші кілометри біжимо вздовж берега по прямій. Трава, купини, трохи каміння і болота. Мої кросівки справляються з рельєфом на ура, бігти досить комфортно. Але через 1,5 км, коли я обігнала всіх дівчаток, у мене розв’язується шнурок, доводиться зупинитися, накрутити 15 вузликів, і знову боротися за лідируючу позицію. Далі ніби все гладко, ділянка з розсипом каменів, дивлюся під ноги і намагаюсь утримати темп за  дівчиною, що попереду біжить. Тут чую вигук одного з хлопців: «Десь тут повинен бути підйом вгору, ми пропустили!» Дивлюся назад – дійсно. Ті, хто відстав на метрів 300 від нас, вже піднімаються вгору стежкою. Швидко розвертаємося і валимо назад.

Перед стартом організатори попередили, що на всіх поворотах стоятимуть волонтери, так що можна розслабитися і насолоджуватися бігом. Що я і зробила. А даремно. Цей непомічений нами поворот був якраз на ділянці, де вся увага пішла на камені під ногами, і мало хто дивився на всі боки. Тим більше, боковим зором бачили якісь світлі  стрічки, тому думали, що все в порядку. Я звикла, що на можливому перехресті непотрібний напрямок взагалі перекривається стрічкою, щоб уже точно всі побачили. Тут були тільки червоні прапорці уздовж стежки.

Участники на дистанцию 10К

Ну нічо,  не помиляється тільки той, хто не бігає)) Словом, повертаємося, вийшло зайвих 700 м, і біжимо вгору. Правда, «біжимо» тут голосно сказано. Повземо, ліземо, йдемо, пихкаємо – ось щось з цього буде ближче. Схил такий, що стоячи вертикально, ти колінами майже торкаєшся землі. Ось тут в нагоді гірська вправність. Просто береш свій темп і йдеш вгору. Так на підйомі обігнала ще пару чоловік, чому була приємно здивована. І знову шнурки, вже на другому кросівку! Зав’язала так, що думала після закінчення їх потрібно буде обрізати. Знову втрачаю дорогоцінні хвилини, і знову потрібно викладатися і брати на обгін. Якраз закінчується гірка, починається більш полога ділянка. Приблизно за 1 км я обігнала всіх дівчат в полі зору, попереду дрібніли тільки чоловічі спини. Далі намагалася вже не зменшувати темп, поступово озираючись, чи не наздоганяє мене ніхто. Останній кілометр по тій же прямій вздовж берега мені здавався нескінченним. Почало трохи боліти коліно і позаду з’явилась дівчина. А так не хотілося здавати свою першу позицію.

Нарешті довгоочікуваний фініш! Привітання організаторів, міцні обійми чоловіка, і я дізнаюся, що я третя. Різниця з першим місцем лише близько 2-х хвилин. Ех, якби не ті шнурки, і не ті блукання  болотами … Але, що не робиться – на краще. І в черговий раз в цьому переконалася. За перше місце давали книгу «Народжені бігати», а саме її я купила буквально пару тижнів тому. Ось навіщо мені дві однакові книги? Потім ще думай, кому її передарувати. А так отримала упаковку меду-шмеду, і життя стало солодким і щасливим 🙂

Награждение победителей

Перший мій трейловий досвід видався досить вдалим. Настільки, що навіть чоловік заразився цим, і вже в перший же день після повернення додому ми замовили два рюкзака для трейлраннінга. Потрібно ще спланувати поїздку до Києва для придбання кросівок, в яких не розв’язуються шнурки))) Ну і чекаємо 1 грудня – день відкриття реєстрації на чудову четвірку трейлів від організаторів Ukrainian Trail Liga.

Величезна подяка моєму улюбленому клубу “Кулуар”. Саме завдяки йому мене оточують такі чудові на всю голову люди, які піднімаються на найвищі гори планети, бігають в горах божевільні дистанції, і, незважаючи на всі складнощі, вміють так все піднести і показати, що навіть оком не встигнеш моргнути, як теж будеш стояти на одній з вершин світу або нестися серед гірських схилів. Саме з такими людьми розумієш, що в житті немає нічого неможливого, потрібно лише повірити в себе і правильно поставити свою мету. А вони обов’язково підтримають і допоможуть!

І наостанок моя вам порада: якщо любите гори і є багато часу – ходіть в походи. Якщо не вистачає відпустки, щоб ходити – бігайте трейл 🙂

Команда Кулуара на трейлраннинге

Поширити в соц.мережах

Facebook Twitter Viber Telegram

Заявка на участь

0/350
Натискаючи кнопку «Надіслати», ви погоджуєтесь на обробку персональних даних.
Ваша заявка прийнята
Наступний крок це
Добре, якщо ви заповните її зараз. Також незабаром з вами зв’яжеться консультант та відповість на усі запитання по підготовці.
Ми постараємось зробити все можливе, щоб зробити вас щасливішими в горах. Це наша місія. Побачимося!
Щось пішло не так! Спробуйте пізніше Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.