telegram
ua
ua ruen

В казковий сон з суворої реальності війни

Повернутись
Автор: Людмила Тутейко, Україна
Тімлідер: Ольга Васанова
Загальний рейтинг
Рейтинг тімлідера
Рейтинг консультанта
Про цей похід я мріяла ще задовго до початку повномасштабної. Навіть більше, в мене вже був продуманий маршрут і куплені квитки на квітень 2022. Що сталося далі зрозуміло...

Війна по- різному вплинула на різних людей. Але є таке одне розуміння, я думаю, в кожного – усвідомлення того, що життя надзвичайно крихче і скороминуче, сьогодні ти тут – а після чергового прильоту вже там… Саме тому, якось адаптувавшись до нових реалій і продовжуючи систематично докладатися до нашої перемоги, я вирішила, що мушу також набратися сил і здійснити свою давню мрію.

Зважитися було непросто – мільйон заперечень роїлося в моїй голову – «не на часі», «совісно залишити чоловіка тут», «чи не краще віддати ці гроші на ЗСУ», «ніколи не подорожувала сама – страшно» – і так далі… Тому «дотягнула» аж до листопада – і тоді дуже чітко зрозуміла: мені це дуже потрібно саме зараз і хто зна, чи випаде ще нагода.

Подалася на програму майже за тиждень до початку мандрівки – буквально застрибнула в останній вагон… Я знала, що мене чекає – мінімум 24 години в дорозі, з кількома пересадками і великою можливістю десь щось «провтикати» – тому рівень тривоги перед самою поїздкою був дуже високим. Але – щойно я сіла в автобус Львів – Варшава – відчула, що я роблю все правильно і ця мандрівка вже давно була дууууже потрібною.

Туреччина – як і наш гід Оля – зустріли нас ласкавим сонячним теплом. Щойно ми опинилися всі разом в квітучій Анталії – всі залишки тривоги вмить розвіялися. Це було трохи дивне і нове відчуття для мене – відчуття повного спокою і релаксу – адже я ніколи раніше не ходила в мандрівки з гідом, все організовувала сама з чоловіком та друзями! Зважаючи на обставини в країні, група зібралася маленька – 3 людей всього (дівчатка-сестички і я) – що теж спершу викликало певні побоювання. «Я ж не знаю цих людей – а якщо мені буде з ними не комфортно? В великій компанії як-не-як більше шансів знайти собі співрозмовника до душі!». Я навіть взяла собі електронну книжку на такий випадок – думала, якщо все буде так погано, буду собі сидіти коло моречка читати книги. До слова, книжку я залишила в багажі вкінці першого ж екскурсійного дня в Фетхіє – я зразу зрозуміла, що вона мені не знадобиться. Душевна жіноча компанія обіцяла надзвичайну мандрівку!

Повноцінне знайомство відбулося в перший вечір на рибному базарі в Фетхіє. Після прогулянки вечірньою набережною і наших перших пригод в пошуку аптеки, ми провели надзвичайно теплий і душевний вечір в жіночій компанії з бокальчиком винця під неймовірно смачні свіжі щойно приготовані для нас морепродукти. Тут були і просто веселі балачки, і знайомство з подаруночками від Кулуара, і перші одкровення, і просто щирі розмови. Чудовий вечір завершився прогулянкою вечірнім Фетхіє зі старими гробницями і неймовірною панорамою на все місто.

Далі увесь похід пролетів як один чудовий яскравий насичений сон. Сон – бо все було надто ідеальним щоби здаватися реальністю. Мальовничі бухти, безкрає море, величні гори, найкращі в житті заходи сонця, смачнезні гюзлімешки і терпкуваті гранатові фреші, і надзвичайна жіноча компанія. Кожен день був наче і схожий на попередній (прокидаєшся і вперед!) – але й кожен по- своєму унікальний! Окрім неймовірних пейзажів нам з дівчатами дуже сподобалися готельчики, які нам підібрали для маршруту. Насправді, кожен був своєрідним, і кожен наступний чимось навіть кращий за попередній. Десь були казкові краєвиди, десь – побут старого грецького поселення, десь – неймовірно душевна домашня атмосфера, і всюди – дуже привітні господарі, часто зі своєю «фішечкою».

Сам маршрут спершу здався мені досить легким, я зазвичай ходила в важчі походи. Тим не менше, я зрозуміла, що це було саме тим, чого я потребувала на той момент, так як через постійний стрес була не в найкращій фізичній формі. Можливість дуже класно виспатися, наїстися суперсмачної їжі, покупатися і поніжитися на пляжі між переходами – це було для мене ідеально! Окрім того, коли немає постійних важких підйомів та й після похідного дня не валишся з ніг – є дуже багато часу та натхнення для душевних розмов або веселих ігор, чи то під час переходу, споглядаючи казкові краєвиди, чи сидячи коло каміна з чашечкою чаю.

Особливо сподобалися і надихнули мене розповіді гіда Олі про свої неймовірні пригоди під час різних походів. Ми всі разом обговорювали кумедні історії, а також часто отримували практичні поради і рекомендації щодо наступних мандрівок. Ми з дівчатами кожна відкрили для себе багато лайфхаків, і напланували для себе купу всього, що хочемо далі робити і куди ще помандрувати, і це була таке необхідне натхнення для того, щоби мріяти і рухатися далі в цей надзвичайно складний час!

Погода була просто чудовою. Коли я брала квитки, прогноз показував дощ протягом усієї мандрівки. Та й я не сподівалася на якесь тепло – адже це була середина – кінець листопада, і я все картала себе, що пропустила похід в жовтні. Надзвичайно дивно ще вдома звучала порада Олі взяти купальник і шорти. Як добре, що я повірила їй, а не прогнозу! Ми весь час насолоджувалися теплими сонячними днями з ідеальною для мене температурою (+20-+25) – тільки раз пішов дощ і то вночі! Купатися в морі в таку пізню пору було для мене справжнім відкриттям! Особливо, коли рідні з України стали кидати фото першого снігу. Ми намагалися цінувати кожну мить під теплим сонечком – як і дякували погоді за приємну прохолоду під час важчих підйомів вище в горах. Тепер я думаю, листопад на Лікійці – ідеальна пора для походу! Загалом, я вважаю, що цей похід був чи не найкращою мандрівкою в моєму житті! Я повернулася повна сил і неймовірної енергії, і хоча ситуація довкола з новими повітряними тривогами та прильотами, і постійними відключеннями електроенергії, які обіцяють бути ще довшими, швидко повернула мене з казкового сну в жорстоку реальність, я дуже чітко відчуваю, що в мені з’явилася якась наче чарівна скринька з теплом і енергією, звідки я можу черпати сили для того, щоби рухатися далі і наполегливо докладати сил для нашої перемоги. За це я неймовірно вдячна своїм компаньйонкам по походу, а також команді Кулуара – Люді і Олі. Уже планую наступні мандрівки з вами, тому до зустрічі!

Заявка на участь

0/350
Натискаючи кнопку «Надіслати», ви погоджуєтесь на обробку персональних даних.
Ваша заявка прийнята
Наступний крок це
Добре, якщо ви заповните її зараз. Незабаром з вами зв’яжеться консультант та відповість на усі запитання по програмі.
Ми зробимо все можливе, щоб ви стали щасливішими в горах. Це наша місія. Побачимося!
Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.
Щось пішло не так! Спробуйте пізніше Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.
Якою продовжити?
Нагадаємо, що у нас є україномовна версія сайту, тож оберіть
Українською
20% від прибутку витрачаємо на потреби ЗСУ. Деталі та звіти KuluarHelp тут. Ходіть в гори з KULUAR - наближайте перемогу! 🇺🇦