ua
ua ruen

Там недалеко, за поворотом...

Повернутись
Автор: Діана Зеленіна, Україна
Тімлідер: Ігор Цан
Загальний рейтинг
Рейтинг тімлідера
Рейтинг консультанта
Здавалося, що в цьому поході я провела тиждень, а не три дні. Програма була дуже насиченою та крутою. Перший раз пішла в похід із рюкзаком, щоб перевірити свої сили та витривалість. Боялася, що буде тяжко.

Було тяжко, але й кайфово одночасно. Головне усвідомити, що тобі це під силу, що ти керуєш тілом, а не тіло тобою. І ось уже ти йдеш, не думаючи про важкість і біль, а думаючи про прекрасне – як дійдеш до табору і з’їсиш сирний суп від Ігоря Цана. До речі, свою їжу рекомендую не брати – зайва вага. Її і так буде достатньо, навіть для тих, хто любить гарно поїсти)
З Ігорем та групою пощастило. Люблю, коли люди мають почуття гумору – такі моменти залишаються у пам’яті надовго і щоразу посміхаєшся, згадуючи їх.


Один момент, який я увічню: Спускаємося з Говерли. Дощ, бруд, слизький спуск, ми з палицями і в спеціальному взутті, падали кілька разів. Доходимо вже до лісу, назустріч йдуть люди (нагору) у звичайних кросах, звичайні туристи, питають у Ігоря: – Що там, ще довго йти? – та є трохи. – а ви цією ж стежкою піднімалися? – та ні, іншою. Ми тут уже третій день.

Ігор не жартував, але тепер це анекдот №1 у моєму оточенні


Цікаво було спостерігати як погода, наприклад, під час підйому на Петрос, змінювалася кожні 10 хвилин: дощ, сонце, вітер, туман, знову сонце… Природа спілкується з тобою і ніби намагається показати всі свої трюки та можливості, що вона тут господиня, а не ти. Твоє завдання – розглянути красу в кожному явищі, в жодному разі не засмучуватися, якщо з вершини видно лише туман, адже це по-своєму красиво, містично та унікально. У нашому випадку, Говерла теж була вся в тумані, але головне не мета – а шлях до неї, тому не забувайте дивитися на всі боки, піднімаючись на вершини. Захоплюючі види гарантовані.


Я рада, що у мене були хороші непромокаючі черевики і гарне пончо, це дозволило не переживати за промоклі ноги чи рюкзак. Після Карпат дощ не сприймається як неприємне явище; вчишся приймати його, насолоджуватися і якщо виходить, відчуваєш якесь особливе єднання з природою. Приголомшливий духовний досвід. Але тільки якщо черевики сухі 🙂 А гори після дощу і під час… ніби природа – це художник, а ти в музеї, очей не відірвати.


Гори дають можливість зрозуміти себе, свої почуття, страхи та тривоги, дають можливість відчути, що ти живеш, що ти можеш більше, ніж ти думаєш. У такі моменти відчуваєш все одразу. Другої ночі, перед тим, як заснути, я прокручувала в голові прожиті за день події і в мене текли сльози. Від щастя. Перший раз у житті, мабуть.

Бажаю всім такий само дивовижний досвід, з Кулуаром

Заявка на участь

0/350
Натискаючи кнопку «Надіслати», ви погоджуєтесь на обробку персональних даних.
Ваша заявка прийнята
Наступний крок це
Добре, якщо ви заповните її зараз. Також незабаром з вами зв’яжеться консультант та відповість на усі запитання по підготовці.
Ми постараємось зробити все можливе, щоб зробити вас щасливішими в горах. Це наша місія. Побачимося!
Щось пішло не так! Спробуйте пізніше Ваша заявка прийнята. Наш консультант незабаром зв’яжеться з вами та відповість на ваші запитання.
Якою продовжити?
Нагадаємо, що у нас є україномовна версія сайту, тож оберіть
Українською