Автор: Дарія Дроздова, Україна
Ходила з Кулуар у похід «Озера та полонини Свидовця», і це, мабуть, один із найприємніших походів, у яких я була.
Сам маршрут дуже красивий і постійно змінюється. Ми йшли хребтом, спускалися до озер, проходили лісами, гуляли полонинами, заходили на справжні високогірні сироварні, де нас пригощали свіжим сиром. На Свидовці я вже була, але цього разу в мене було відчуття, ніби я побачила ці місця зовсім по-новому.
Окремо хочу подякувати нашому гіду Олександру. Дуже спокійна людина, з великим досвідом. За весь похід жодного разу не було відчуття, що тебе хтось жене вперед або що треба бігти, щоб встигнути. Навпаки, можна було йти у своєму темпі й отримувати задоволення від маршруту. По дорозі він розповідав багато цікавих історій, ділився фактами про місцевість, відповідав на будь-які питання. Було видно, що він давно знає ці гори й людей, які тут живуть. Ми навіть могли залишити рюкзаки у знайомих пастухів і спокійно сходити до озера, а на сироварнях нас майже всюди пригощали сиром.
Я зазвичай ходжу трохи повільніше за більшість груп, тому для мене величезним плюсом стало те, що Олександр видав мені рацію. Якщо я трохи відставала, я все одно залишалася на зв’язку. Могла сказати, де я, або запитати щось, якщо було потрібно. Навіть коли основна група вже чекала біля джерела чи на привалі, я почувалася абсолютно спокійно. Якщо чесно, я вперше таке зустрічаю, і мені це дуже сподобалося. Не треба було весь похід іти на межі своїх можливостей і думати тільки про те, як би нікого не затримувати. Я просто йшла у своєму темпі й дивилася навколо.
Окремо хочу відзначити харчування. Так добре в походах я ще не їла. Меню було дуже різноманітне, усе смачне й ситне. Варили натуральну каву, дуже смачний чай, готували борщ, було сало та багато інших смаколиків. Було видно, що Олександр справді переживає, щоб усі нормально поїли. Постійно нагадував, кликав до столу, дивився, щоб ніхто не залишився голодним.
Ще мені дуже сподобалося, що в Кулуарі майже все спорядження можна взяти в оренду. Я брала одномісний намет, який важив приблизно 1,2 кг, і це було дуже зручно. Хоча тим, хто подорожує сам, я все ж порадила б знайти собі компанію й брати двомісний намет — холодними ночами удвох значно тепліше.
Навіть такі дрібниці були продумані. Коли був дощ, ми натягували між деревами великий тент і могли спокійно сидіти біля вогнища, пити чай і не мокнути. На кожній стоянці Олександр одразу пояснював, де краще поставити намет, де вода, на що звернути увагу. Якщо комусь потрібна була допомога — допомагав без зайвих слів. Інструктаж із техніки безпеки теж був дуже зрозумілий.
Я повернулася додому дуже щаслива і відпочила набагато більше, ніж очікувала. Для мене це був той рідкісний випадок, коли сподобалося абсолютно все. І я вже точно знаю, що ще не раз піду в похід із Кулуаром.
