20-22.09.2020 Хом'як, Синяк, М.Горган!
Похід вдався! Була класна осіння погода - не жарко і не холодно, так що сходження давалися легко. Що ще приємно - без опадів, бо по Горганським мокрому камінню було б топати складніше і небезпечніше. Було дві групи 12 чол. і 9 чол.
День перший: Трансфер ІФ-Яремче. Короткий інструктаж і в бій! На Хом'як піднімалися без рюкзаків, що приємно :) Один з гідів залишився з рюкзаками на стоянці і готував вечерю, з другим гідом ми відправилися на вершину. Так що зійшли на першу вершину, ми спустилися в чудовому настрої де нас чекала гаряча каву і вечеря, після прийому їжи - пісні біля багаття під гітару, вирушили на відпочинок - акумулювати сили для двох, що залишилися вершин.
День другий: Бажаючі зустріли чудовий світанок, інші соні підтяглися вже на запах приготованого сніданку, після - «РЕЧІ на плечі» і висунулися підкорювати залишившиєся дві вершини.
Шлях до г.Синяк не менше тернистий під ногами коріння сосни і камені, за рекомендацією гіда зробили привал і під звуки гітари насолодилися прекрасним панорамним видом на Карпати, далі відвідали псевдо вершину г.Синяк і зробивши вдосталь знімків, рушили вже до «третьої» вершини г.Синяк, де пообідавши і трохи відпочивши попрямували до вершини Малий Горган, через дві з половиною години ми вже насолоджувалися видом з М.Горгана, після досить крутий спуск з гори до нашого місця дислокації, далі все по класиці - вечеря, пісні у багаття, перехід в енергозберігаючий режим.
День третій: Сніданок, збори і ми висунулися до Буковелі, по дорозі з гори вздовж дороги протікає річка, тут вже дорога простіше так що можна було вдосталь насолодитися красою Карпат, по дорозі зупинилися біля озера Молодості, але вода досить свіжа, так що бажаючих скупатися можна було перерахувати на пальцях однієї руки досвідченого слюсаря . Далі Буковель, і трансфер в ІФ, по прибуттю здавши прокатні речі висунулися в місцевий паб - 10-ка, де душевненько посиділи, поспілкувалися, отримали сертифікати туриста, парочку подарунків від Кулуару, після кожен турист рушив своїм шляхом самурая - хто на літак, хто на поїзд, хто залишився ще на кілька днів у ІФ.
Підсумуємо - класний похід з цікавою компанією і з загальною любов'ю до гір. Окремий респект нашому гідові Леоніду Верестуну, по дорозі розповідав за гори, відповідав на наші запитання, готував смачну їжу, грав на гітарі «скільки ця гітара бачила вершин - це можна тільки позаздрити». Ну і чайна ложка дьогтю в сторону логістів, поки були в горах відновилося залізничне сполучення, і з ІФ знову почали ходити поїзди - не повідомили, чи і якби не підказали однодумці в поході, то добирався б усіма правдами і не правдами в провінційний - Ходорів.
