Більше мене турбувало, чи витримаю похід, чи зможуть без мене родина та співробітники… Технічні моменти не відпускали та чіплялись за свідомість…
Але я зустріла своє Кохання!
ВІН мовчазний, кремезний та суворий. З першого дня ВІН йшов мовчки під літнім дощем, крокував поряд лісовими стежками і мовчав… Вже з перших хвилин походу я забула про ті дрібниці, які блукали думками до нашої зустрічі з НИМ…
Мої погляди потайки, але на всі очі, на його мужню красу та велич ловили всі учасники команди походу… Мені було не соромно, я відверто раділа своєму почуттю!
Моє кохання…
ВІН будив мене до світанку, щоб я не пропустила тієї краси… Дарував ніжні квіти та дивився на мене через шовкове павутиння в ранкових росяних крапельках…
Полуденне сонце нагадувало мені, як спекотно десь ліровуч, де б’ється та пульсує почуття до НЬОГО…
Кожен день поряд з НИМ ставали справжнім випробуванням… Ставало страшно за себе та за НАС…
На другий день, біля вогнища, де всім ставало легше після денного навантаження, мені стало тяжко… від першої думки про те, що треба зупинитись и відірвати себе від НЬОГО… що я не зможу з НИМ…
Моє кохання…
Мене морозило та палко било… треба засинати… а у очах тільки ВІН, а снами ходжу ЙОГО слідами… ранок… чекаю на ранок…
Моє кохання… Боляче, важко, але ранкове рішення третього дня проти мене, рішення “бути поряд с НИМ до останньої можливості”… Треба бути сильною та прийняти все, як подарунок долі…
І це щастя!!! Стояти на вершині, дивитись у прірву і відчувати ЙОГО за спиною… Дивитись вперед і бачити ЙОГО сліди…
Ловила кожну дрібницю: ніжний дотик на схилах, зігріті руки ввечері біля багаття, аромат суниці у долонях, блиск зоряного неба…
Моє кохання…
Мені здавалось, що я його не варта, що я слабка, що моя доля не перетнеться з НИМ далі…
Дні пронеслись так швидко… Сльозно прощалась з ЙОГО кремезністю, суворістю та мужністю… віддаючи ЙОМУ всю ніжність, чуйність та любов… І це ЩАСТЯ!!!
Моє кохання… ЧОРНОГІРСЬКИЙ ХРЕБЕТ!
Щастя не за горами!
Справді, мені здається…
Щастя – воно у горах,
там тільки серце б’ється!
Щастя зустріти скелі
Характерів і каміння…
Щастя в людській пустелі
Крихти знайти сумління…
Щастя ставати другом,
Вогнище підкидати…
Щастя єдиним рухом
Вище вершини стати…
Щастя… не за горами!
Справді, мені здається…
Щастя – воно у горах… Там тільки серце б’ється!