Зараз їду по дорозі в Івано-Франківськ з походу. І трішки сумно бо вже повертаємось і стільки радості, що мала змогу познайомитись з такою кількостю нереально крутих людей. Це мій не перший похід з Кулуар, і вже другий по цьому маршруту. Минулого року почалася наша любовна історія, але в минулий раз мені необхідно було зійти з дистанції, щоб в цьому році це зробити з тими офігєними людьми. Абсолютно усі люди з команди, зробили свій вклад в те, щоб ці дні були такими як вони є - неймовірними! Особлива подяка нашим гідам Івану та Дмитру. Одразу видно що люди люблять свою справу, відкриті, ширі і дуже сильно підтримували кожного. Розказували цікаві історії та факти. Ми піднялись і на Говерлу і на Петрос у майже у повному складі, позитивно, швидко, нікого не губили, без травм, крепатцра - то святе😅👌😆. Погода - вогонь. Говерла - дала нам себе роздивитися, дочекалася як ми спустимося і затягнула свою вершину вітром та хмарами. Петрос, зустрів нас дуже гарним снігом, але дуже попросив не затримуватися на вершині, щоб він міг побушувати і на спуску відкрив для нас сонечко. Це було просто - Любов! Дякую всім, з 2 команд у нас була одна величезна родина на ці 4 дні! Дякую!💔
