Провели благодійний похід для дітей з центру реабілітації «Злагода»

Вітаю! Всі ви бачили напис про те, що, йдучи в похід, ви допомагаєте діткам. Настав час написати невеликий звіт на цю тему.

Що було зроблено

Перше – був проведений тренувальний вихід в ліс, в якому взяли участь до 20-ти дітей і підлітків. Ми приготували юшку, смажили сало на вогнищі, навчилися ставити намети і розводити багаття. А Володимир Васильович провів інструктаж для учасників майбутнього походу. Крім цього, купалися в річці і грали в футбол. Навіть така дрібниця, як похід в ліс і купання, для діток виявилося справжньою подією і принесло багато радості.

Друге – був проведений триденний похід зі сходженням на Говерлу і екскурсійною програмою (11.07-13.07). Група виявилася досить великою – близько 20-ти чоловік. З них дітей було приблизно половина, а інша частина – співробітники центру, які теж захотіли приєднатися до заходу.

Особливу подяку за допомогу в проведенні хочеться висловити:

• Директору центру «Злагода» Наталії Петрівні, методисту Наталії Володимирівні і всім працівникам за безпосередню допомогу в організації походу і за їх повсякденну нелегку працю;
• Батькові Ігорю, який оплатив проїзд дітей на поїзді;
• Центру творчості дітей Київської області в особі Ірини Сергіївни за забезпечення більшої частини групи рюкзаками, спальниками і килимками;
• Інструкторам – Володимиру Васильовичу і Ользі Іванівні, які погодилися провести такий непростий захід;
• Всім-всім, хто допомагав у організації та проведенні цього заходу.

І, звичайно, спасибі вам, учасники наших походів! Без вас було б дуже накладно все організувати))

Що було зроблено з нашого боку:

• Складено програму походу, з урахуванням особливостей учасників (дітки, ніде не були, хочеться показати побільше)
• Розроблено меню, закуплені продукти
• Організовано і оплачені всі трансфери у Карпатах на замовних автобусах для дітей
• Надано два інструктора для проведення походу
• Надано намети для всіх учасників походу, а також рюкзаки, спальники і килимки для тих, у кого не було (6 комплектів)

Похід пройшов відмінно, з погодою пощастило. Дітки (та й багато дорослих) вперше піднялися на Говерлу, вперше спали в наметах і варили їжу на багатті.

Про сам поході краще розкажуть його учасники в особі Наталії Володимирівни і її помічниць:

«Отже, 10 липня ми зібралися на вокзалі – доїхали електричкою до Фастова. Адаптуємося один до одного, вчимо дітей говорити: рюкзаки, а не портфелі. Сідаємо на потяг до Івано-Франківська, діти поїли, попили чай і на диво швидко і тихо заснули. Вранці у Франківську нас чекала попередньо замовлена ​​маршрутка – почалась подорож. Зупинилися в Яремче – пішли на водоспад Пробій на річці Прут і на знаменитий ринок вишиванок. Діти із задоволенням приміряли прикраси, капелюшки. Їдемо далі – на водоспад Гук-Женецький, дорогою замовляємо обід в колибі «Дикий мед». На обід був банош (закарпатська страва). Дітям було дивно, вони пробували і солити, і солодити банош.

      Там дуже красиві місця – різні дерев’яні скульптури, гойдалки – все вражає. Далі поїхали на Буковель, там ми витратили години три, деяким дітям там найбільше і сподобалося. Підйом на креселках всім сподобався, ну і роздолля, озеро, краса і знайомство з місцевими пастушками. Нарешті їдемо до місця дислокації – на Заросляк, до річки Прут. Знайшли місце, ставимо намети, вечеряємо вже в темряві – але це романтично.

Дівчата, четверо в одному наметі, перешіптуються, загадують: «Сплю на новому місці, хай присниться наречений нареченій» – нарешті засинають. Нам довелося дітям робити зауваження, щоб не шуміли, адже сусідні намети сплять. Наші діти молодці: самі ставили намети, носили воду, розпалювали багаття і мили свій посуд.​

Вранці, 12 липня, на день Петра і Павла, бадьорі і активні ми зібралися на сходження. Вийшли в 10 ранку, відволікаємося на фотки, йдемо як годиться – всі разом. Але на вершину вийшли по різному, діти підбадьорювали дорослих. Не втомлювалися дивуватися, як багато маленьких дітей з батьками піднімаються вгору. На горі було багато людей, чудова погода і продаж чаю. На перекусі виявили що невистачає нашого сомалійця Мурсал. Виявилося, він був дуже потрібний іншими альпіністами і позував на фото з українським прапором.

 Спустилися благополучно, поспішали на вечерю, знаючи що на нас чекає чудовий борщ, зварений Світланою Анатоліївною.​

Всі їли з великим апетитом. Діти – не скажеш що втомилися – біганина, шум, гам, знайомство з дітьми з сусіднього табору. Довелося і дорослим робити зауваження, які заразилися бурхливими емоціями дітвори.

    Вранці почали збиратися, коли пішов невеликий дощ – як же без нього в Карпатах?

Доїхали до Ворохти, від неї до Яремче. Там попили чай, перекусили і на тлі колоритних смерек вручили сертифікати клубу «Кулуар» про сходження. Дизель доставив нас в Івано-Франківськ, де діти милувалися красою цього міста і фотографувалися біля Ратуші. На площі дівчата могли спостерігати місцевий весільний обряд нареченої з подругами, напередодні весілля. Сіли в поїзд. Спали всі міцно.

  Київ нас зустрів радісно; ми швидко сіли в маршрутку і приїхали в «Злагоду».

 … Минуло два тижні, все переосмислилось і вляглося в душі; стало зрозуміло, – як же дітям необхідні наша турбота, підтримка, любов – виражені в справі, а не на словах.

Ще раз всім учасникам походу спасибі, а клубу туристів «Кулуар» – нових творчих, незвичайних проектів. “​

Що я можу сказати на закінчення? На одну яскраву подію, насичену приємними спогадами, в житті діток стало більше. Дуже радісно усвідомлювати, що ти до цього причетний :))

Подібні заходи плануємо проводити регулярно, може, ще якось урізноманітнимо. Будемо думати))

Тарас Поздній