Осінній похід Чорногірським хребтом

Автор: Маргарита Яцишина, 56 років
м. Київ, Україна

І ось нарешті виїзд з Києва… Франківськ зустрів гарним, теплим, осіннім днем. Група зібралась велика, аж двадцять. Всі сумніви пролетіли, коли сіли по бусам, та водій погнав вперед на Кваси. На місті вигрузились, переодягнулись, розподілили спорядження, їжу, та наче давно знайомі сіли за обід. Але більше всього хотілось йти в гори, тому сильно не затримувались, перекусивши - рушили.

Сьогодні ми набирали висоту і знайомились з місцевістю. Йти було небагато, десь сім кілометрів, але важко. Тягнули назад рюкзаки, припікало сонечко, втомлювались ноги. Нас було три тендітних і сімнадцять сміливих. Прийшли на місце першої ночівлі, розділились: хтось ставив намети, інші збирали сухі дрова, яких було достатньо в цій місцевості. Наш гід Аня на вогнищі готувала вечерю. І ось нарешті, смачно поївши, ми почали знайомитись. Було дуже весело, кожен називав своє ім’я, основні факти про себе, і називав імена всіх попередніх. Ми реготали, але дуже легко все запам’ятовували. Прохолода нас окутувала, почав накрапати дощик і всі розійшлись по наметах на сон.

Вечірні Карпати

Підйом був раннім. Після першої ночівлі, поснідавши, зібравши речі ми вирушили. Сьогодні нас чекав Петрос (2021 м). Йти було круто вгору, але після вчорашнього набору висоти ми повільно і спокійно підіймались. Погода нам допомагала. І ось нас прийняв до себе Петрос, наш перший двохтисячник. На горі було дуже вітряно, але тепло. Ми раділи, відпочивали, фотографувались, зробили перекус і вирушили на спуск. Нас чекали неймовірні види навкруги. Ми насолоджувались. Зупинка на другу ночівлю чекала в місці перемички між Петросом та Говерлою. Рівної площадки для одинадцяти наметів не було і ми розклались ярусами. Антициклон приніс дуже сильне і морозне повітря. Тому швиденько повечерявши, ми розійшлись до сну. Намета тріпало так, наче він був на самісінькій горі. Не спалось ніяк. І ось наче залп, пролунала команда: «Підйом, перевіряйте речі, наплічники на вулиці». Отак під шум вітру у деяких хлопців поцупили речі і гроші. Пошумівши, ніч взяла своє. Вранці рахували втрачене. Але головне, що всі залишились взутими і могли рухатись далі.

Похід по Чорногірському хребту

Третій день нас зустрічала краса Карпат: велика і поважна Говерла (2061 м). Підйом був таким, як сама гора. Говерла нас прийняла, як і багатьох інших людей, які сьогодні зібрались її відвідати. Місця на ній залишалось небагато, але вистачало всім. А ще і кава, чай, медалі, кубки на різні смаки. Хотілось, щоб гора відпочила від нас, тому ми, швиденько перекусивши, пішли на спуск. Ти чудова, наша гордість України - Говерла, до зустрічі). Шлях сьогодні був по хребту, довгий, але чудовий, аж до самого озера Несамовитого. Під п’ятнашку кілометрів протопавши, нас чекало круте обливання водою з озера, біля +5 градусів. Всю втому як рукою зняло. Їжа була смачна. Ніч спокійна і холодна, як саме озеро.

Озеро Несамовите

Рано прокинувшись, ми зустрічали сонце, яке трохи пізніше, але заглянуло до нас і зігріло, додавши енергії і бажання рухатись далі. Сьогодні четвертий день походу, дуже насичений і довгий. Ми йдем більше десяти кілометрів всередину Чорногірського хребта. Піднялись на гору Ребра (2001 м), потім радіально піднялись без заплічників на ще один з двохтисячників - гору Гутин Томнатик (2016 м), яка знаходиться західніше хребта. Погода тепла, суха, ми без нічого, красоти навколо, фотосесія. Нас супроводжує одне з високогірних озер України - Бребенескул, і ще попереду один двотисячник гора Бребенескул (2035 м), яка знаходиться всередині Чорногори.

Чорногірський хребет

Осінь почала розмальовувати гори різними яскравими барвами, і від того ти почуваєш себе, наче в казці. Небо блідо-голубе, прозоре і на нас дивиться і наближається ще один з двохтисячників - Піп Іван Чорногірський (2021 м), який знаходиться на південному сході хребта. Перехід видався довгий, ми дуже втомлені зупинились на ночівлю під горою Піп Іван, якою ми милувались до самої ночі і з ранку. Підйом на Івана - наша програма на наступний день.

Піп Іван Чорногірський

П’ятий передостанній день походу. На гору Піп Іван ми також піднялись без заплічників. Це було дуже комфортно. Намилувавшись, надивившить навкруги, зробили гарні знімки. Наш гід Аня нас зібрала, щоб розіграти головний приз від нашого класного клубу #kuluarpohod, який організовує такі цікаві походи. Спускались трохи сумно, тому, що за ці дні ми дуже здружились і стали однією згуртованою командою, а дорога нас вела до села Дземброня, з якого треба було від’їзжати додому. Але до села ми спускались горою Смотрич, і це була справжня казка, в яку ми поринули і проживали. Закручене коріння альпійської сосни, яке хапало за ноги і затримувало рух, різні форми скал, над якими відпрацювала природа в обличчі вітру, дощу, снігу, морозу. Вони стояли від величезних до малих на нашому шляху, як величні велетні, які нас супроводжували, охороняли та проводжали. Далі був щільний віковий смерековий ліс. Здавалось, зараз в ньому з’являться дикі звірі, а поки вони спостерігають за нами.

На привалі

І нарешті ми виринаємо з лісу на велику зелену поляну, де стоїть величезний дерев’яний стіл з лавками, навколо пасуться корови, коні, вівці. І попереду - "Молочна хата". З якої наші люб’язні хлопці принесли найсвіжішого домашнього сиру, який мав назву "Вурда". Сказати, що він смачний, це нічого. Від нього не можна було відірватись, поки він не закінчився. А ще треба було розбити табір, встановити намети, прийняти водні процедури і готувати вечерю. Тому розслаблятись не було часу. І ще - це була наша остання ніч.

Вухатий камінь

Велика подяка клубу Кулуар, який організовує такі продумані цікаві маршрути, нашим гідам Анні Мисишин і Васяне Бойко, які опікувались нами, годували, навчали різним премудростям, розказували багато цікавого. Вони найсправжні, з ким можна куди завгодно. Вони показали, що з такої кількості незнайомих, різних по віку і спеціальностям людей може бути справжня команда, з якою не страшні ні вогонь, ні вода, ні мідні труби. Дякую всім хлопцям і дівчатам команди за допомогу, підтримку, веселощі і пустощі, розумні речі і корисні справи. Я вас всіх люблю. Хочу зустрітись з всіма в наступних походах. Наближаємось)))

З Україною в серці

Найближчі дати походу по Черногірському хребту. Записуйтесь, поки є місця!

Старт Финиш Маршрут Цена Дней
03.10.2020
08.10.2020
2600 грн 6 Дней


Поделитесь с друзьями: