![]()
З Андрієм я була на Петросі і Говерли. Сходження на Петрос не із простих, але відчуття було, наче нас веде давній і надійний друг. Особливістю став його неймовірний гастро-талант. З Андрієм ніхто не їсть бутерброди:) він на рівні шеф-кухаря готував справжній закарпатський борщ, пасту, плов, сніданки з родзинками! І все це він приніс з собою! Але основне навіть не це - він створив атмосферу людяності та допомоги! А це в наші дні вкрай важливо. На останок, коли власне у мене була загроза не встигнути на потяг, Андрій біг з моїм важким рюкзаком до вагону і на останніх хвилинах «закинув» мене у потяг. І ще головне, що ми постійно були «на жартах». Всі ці його закарпатських приколи - це щось. По місцевості орієнтується чудово. Усюди, як поводир. Плюс я зрозуміла, що це дійсно важливо, коли тебе веде людина, яка народилася в цих краях. Я собі тепер вирішила - при обранні наступного походу буду орієнтуватись на тимлідера. Пішовши з Андрієм, усвідомила, що це важливо дуже! Принаймні я не відчувала, що залишусь без підтримки. Навпаки - він абсолютно все для нас вирішував. По поверненню пішла готувати борщ за його рецептом. Пишу і аж самій смішно. Вирішила, що обовʼязково залишу відгук! Дякую за лідера!
